Рішення № 18534998, 30.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.11 Справа № 20/5009/4969/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Віакон Україна” (03191,м.Київ, вул.Вільямса,буд.9, корпус 3, кв.110)

до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення суми 47037,89 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №б/н від 11.08.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості по видатковій накладній № РН-0000050 від 14.08.2008 р. у сумі 32064,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.08.2011р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/4969/11, судове засідання призначено на 19.09.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 30.09.2011р.

30.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмового пояснення, які мотивовані наступним. Відповідно до видаткової накладної №РН-0000050 від 14.08.2008 р. позивачем відповідачу на його замовлення було відвантажено товар (трубу пластикову та зєднувальний металевий елемент для пластикової труби) на загальну суму 32064,00 грн., отриманий останнім на підставі довіреності ЯПД № 646288/107 від 14.08.2008р. Відповідач за отриманий товар оплату не здійснив. Вимога про сплату суми боргу залишилася без виконання до цього часу. Просить позов задовольнити на підставі ст.ст. 525, 526,527, 530,548,610,611,612,625,692 ЦК України, ст.ст. 193,218 ГК України та стягнути з відповідача суму 32064,00 грн. основного боргу за поставлений товар, 12 152,26грн.інфляційних, 2 821,63грн. 3% річних.

Відповідач у судові засідання не зявився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно, належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27), згідно з яким уповноважена особа відповідача 29.08.2011р. отримала ухвалу про порушення провадження у справі. Незважаючи на це, жодних витребуваних судом документів відповідач не надав. Навпаки, 16.09.2011р., тобто напередодні судового засідання, призначеного на 19.09.2011р., направив провідного юрисконсульта у відрядження для вирішення виробничих питань та у звязку з цим надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, разом з тим в ухвалі суду про відкладення розгляду справи на 30.09.2011р. суд звернув увагу відповідача, що відповідач не був позбавлений можливості направити в судове засідання іншого уповноваженого представника, надати витребувані судом документи, в тому числі письмовий відзив, а також суд попередив відповідача, що у разі неявки справа буде розглянута за наявними матеріалами. У судове засідання 30.09.2011р. відповідач повторно не зявився, витребувані судом документи не надав. Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за відсутністю відповідача, на підставі наявних матеріалів справи, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008р. Дочірнє підприємство “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (відповідач) направило Товариству з обмеженою відповідальністю “Віакон Україна” (позивач) лист замовлення №15/956 на поставку труби пластикової Pecor загальною довжиною 16м. (а.с.12-14).

18.07.2008р. позивач виставив позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000046 на суму 32064грн.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000050 від 14.08.2008 р. (а.с.15) ТОВ “Віакон Україна” передало Дочірньому підприємству “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” , а останнє отримало товар ( трубу пластикову та зєднувальний металевий елемент для пластикової труби) на загальну суму 32064,00грн. 14.08.2008р. виписано податкову накладну.

Вказаний товар був отриманий відповідачем на підставі довіреності серії ЯПД № 646288/107 від 14.08.2008р. (а.с. 16).

10.08.2011р. позивач направив на адресу відповідача письмову претензію вих.№ 48/08-2011 від 09.08.2011р. про сплату суми боргу в розмірі 32064грн., що підтверджується фіскальним чеком №8500 від 10.08.2011р. та описом вкладення до цінного листа (а.с. 19-21).

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі ст.ст. 11, 202, 509, 642 ЦК України, ст. 181 ГК України виникли зобовязання, оскільки фактично між сторонами укладено договір поставки (купівлі-продажу).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Статтею 202 цього Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, за своєю правовою природою є правовідносинами з поставки товару. Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Дана норма кореспондує з приписами ст. 265 ГК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі продажу не встановлено інший строк оплати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011р. у справі №10398-03/07.3/17-11.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із вимог законодавства ст.692 ЦК України слідує, що обовязок оплатити товар виник у відповідача після прийняття товару 14.08.2008р. Відповідач доказів оплати суми заборгованості у розмірі 32064,00 грн. суду не надав.

Таким чином, вимоги про стягнення суми 32064,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12 152,26грн.інфляційних за період з вересня 2008р. по червень 2011р. включно, 2 821,63грн. 3% річних за період з 01.09.2008р. по 01.08.2011р..

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт порушення грошових зобовязань відповідачем, вимоги про стягнення інфляційних за період з вересня 2008р. по червень 2011р. включно, а також 3% річних за період з 01.09.2008р. по 01.08.2011р. є обґрунтованими. Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції виконано правильно, тому вимоги про стягнення 12152,26грн.інфляційних втрат задовольняються повністю. Разом з тим, у розрахунку 3% річних допущені арифметичні помилки (заявлений у 2011р. період прострочення по 01.08.2011р. становить 213днів, а не 219), тому підлягає до стягненню сума 2 805,82грн.-3% річних за період з 01.09.2008р. по 01.08.2011р. У звязку з цим, позов задовольняється частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26007302000007 в філії АКБ “Транс банк” в м. Запоріжжя, МФО 313991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Віакон Україна” (03191,м.Київ, вул.Вільямса,буд.9, корпус 3, кв.110, код ЄДРПОУ 34422841, р/р № 260093794700 в ПуАТ “СЕБ БАНК, м.Київ, МФО 300175) суму 32 064 грн. 00 коп. основного боргу, суму 12 152 грн. 26 коп. втрат від інфляції, 2 805грн. 82 коп. 3% річних, 470грн. 22 коп. державного мита, суму 235 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 05.10.2011 р.