Рішення № 18534850, 26.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 20/5009/4558/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Виробничо-будівельного кооперативу “Фірма “Карпати” (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лазо, 1а)

до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення суми 1845177,53 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 35 від 10.02.2011 р.);

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 15/10П від 10.02.2006 р. у сумі 1819414,63 грн., пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції в сумі 51525,80 грн., всього 1870940,44 грн.

Ухвалою господарського суду від 09.08.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/4558/11, судове засідання призначено на 30.08.2011 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.09.2011 р.

26.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2011р. надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем зменшено розмір позовних вимог у частині стягнення пені за несвоєчасну оплату поставленої продукції та період нарахування пені з 04.08.2010р. по 27.01.2011р., згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, просить стягнути з відповідача суму 1819414,63 грн. основного боргу та 25762,90 грн. пені, всього 1845177,53 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Суд прийняв заяву до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України. Таким чином, предметом розгляду є вимоги про стягнення суми 1845177,53 грн.

Розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору поставки № 15/10П від 10.02.2006р. та заявок відповідача позивачем було виготовлено та поставлено відповідачу по специфікаціям та видатковим накладним продукцію (дорожні знаки). Поставка здійснювалася в період часу з 10.02.2006р. по серпень 2010р. включно. З липня 2009 р. відповідач не виконує свої договірні зобовязання по оплаті за поставлену продукцію, згідно з виставлених рахунків до специфікацій договору: № 5 від 10.06.2009 р., № 6 від 25.06.2009 р., № 7 від 05.10.2009 р., № 8 від 10.11.2009 р., № 9 від 21.04.2010 р., № 10 від 05.05.2010 р., № 11 від 23.06.2010 р., № 12 від 20.07.2010 р. Заборгованість становить 1819414,63 грн. На підставі 525, 526, 612, 655, 691-692 ЦК України, ст. 193, 230 ГК України, п.п. 5.1.7.3, 9.2 договору просить стягнути з відповідача суму 1819414,63 грн. основного боргу за поставлену продукцію та пеню за період з 04.08.2010 р. по 27.01.2011 р. в сумі 25762,90 грн., всього 1845177,53 грн.

Відповідач у судові засідання не зявився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується залученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким 12.08.2011р. уповноважена особа відповідача отримала ухвалу про порушення провадження у справі. Крім того, відповідачем 30.08.2011р. через канцелярію суду було надано письмове клопотання про відкладення розгляду справи, яке ухвалою суду від 30.08.2011 р. було задоволено, розгляд справи відкладено.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2006р. між Виробничо-будівельним кооперативом “Фірма “Карпати” (продавець за договором, позивач у справі) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір № 15/10П, за умовами якого продавець зобовязується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити дорожні знаки по ДСТУ “Знаки дорожні” у строки та кількості, зазначені в специфікаціях чи заявках, узгоджених обома сторонами (п. 1.1 договору).

Поставка дорожніх знаків по даному договору здійснюється самовивозом чи продавцем на умовах франко-перевізник по узгодженим з продавцем цінам на протязі 10 днів з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.2).

У розділі 4 договору сторони обумовили ціну договору. Відповідно до п. 4.1 ціни на кожний вид встановлені згідно прайс-листа на продукцію підприємства станом на момент укладення даного договору. Орієнтовна вартість договору становить 6500 тисяч гривень (п. 4.2).

Згідно з п. 5.1 договору оплата проводиться на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 9.2 строк дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань по даному договору.

Між сторонами за договором були підписані специфікації: № 5 від 10.06.2009 р. на суму 440869,20 грн. (а.с. 32), № 6 від 25.06.2009 р. на суму 441847,81 грн. (а.с. 39), № 7 від 05.10.2009 р. на суму 96703,38 грн. (а.с. 45), № 8 від 10.11.2009 р. на суму 104888,40 грн. (а.с. 51), № 9 від 21.04.2010 р. на суму 400520,53 грн. (а.с. 58), № 10 від 05.05.2010 р. на суму 235032,06 грн. (а.с. 65), № 11 від 23.06.2010 р. на суму 155084,76 грн. (а.с. 72), № 12 від 20.07.2010 р. на суму 144245,70 грн. (а.с. 79).

Позивачем було поставлено відповідачеві за умовами договору № 15/10П від 10.02.2006р. та відповідно до підписаних специфікацій продукцію (знаки дорожні), що підтверджується видатковими накладними від 19.06.2009р. № РН-00316 на суму 440869,20 грн. (а.с 35), від 07.07.2009 р. № РН-00350 на суму 441847,81 грн. (а.с. 41), від 21.10.2009 р. № РН-00605 на суму 96703,38 грн. (а.с. 46), від 26.11.2009 р. № РН_006439 на суму 104888,40 грн. (а.с. 53), від 06.05.2010 р. № РН-0201 на суму 400520,53 грн. (а.с. 60), від 20.05.2010 р. № РН-0229 на суму 235032,06 грн. (а.с. 67), від 07.07.2010 р. № РН-0345 на суму 155084,76 грн. (а.с. 74), від 04.08.2010 р. № РН-0414 на суму 144245,70 грн. (а.с. 82), всього було поставлено продукції на загальну суму 2019191,84 грн.

Передана продукція була отримана уповноваженою особою відповідача на підставі відповідних довіреностей, копії яких долучено до матеріалів справи.

Днем підписання видаткової накладної позивачем виставлялися відповідні рахунки на загальну суму 2019191,84 грн., отримання яких відповідачем підтверджується листом останнього від 15.09.2011 р. за вих. № 2/1010 (а.с. 124).

Крім того, між сторонами у справі були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на транспортні послуги по перевезенню дорожніх знаків: № ОУ-0028 на суму 2772,00 грн. (а.с. 37), № ОУ-0032 на суму 2772,00 грн. (а.с. 44), № ОУ-46 на суму 2772,00 грн. (а.с. 49), № ОУ-71 на суму 2772,00 грн. (а.с. 56), № ОУ-000027 на суму 2138,40 грн. (а.с. 63), № ОУ-000034 на суму 2138,40 грн. (а.с. 70), № ОУ-000042 на суму 2138,40 грн. (а.с. 77), № ОУ-000049 на суму 2138,40 грн. (а.с. 86), всього на загальну суму 19641,60 грн. Перевезення згідно з вказаними актами підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних, оригінали яких оглянуті судом у судовому засіданні.

Позивач 01.04.2011р. направив на адресу відповідача претензію № 84 від 31.03.2011р. (а.с. 21-22) щодо погашення заборгованості, яка отримана відповідачем 04.04.2011 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 121). Претензія з боку відповідача залишилася без відповіді.

До матеріалів справи долучено копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 29.08.2011р., підписаного сторонами та скріпленого печатками (а.с. 31), із якого вбачається, що відповідачем було 12.04.2010 р. оплачено позивачу транспортні послуги по актам №№ ОУ-0028, ОУ-0032, ОУ-46, ОУ-71 на загальну суму 11088,00 грн., крім того, сплачено суму 208330,81 грн. (банківські виписки від 12.04.2010 р., від 10.09.2010 р.) по специфікації № 5 від 10.06.2009 р. Згідно з підписаним актом звірки, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 29.08.2011 р. складає 1819414,63 грн.

Таким чином, мається заборгованість за договором № 15/10П у сумі 1819414,63 грн. (2019191,84 грн. (сума поставки) + 19641,60 грн. (сума транспортних послуг) 208330,81 грн. (оплата за отриману продукцію) 11088,00 грн. (оплата за транспортні послуги)).

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексуУкраїни, ст. 193 Господарського кодексу України зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушені взяті за умовами договору № 15/10П зобовязання щодо оплати за поставлену продукцію згідно з виставленими рахунками (п. 5.1 договору), в звязку з чим виникла заборгованість перед позивачем в сумі 1819414,63 грн.

Відповідач своїм правом участі у судовому засіданні не скористався, не надав суду доказів перерахування на користь позивача заборгованості за договором № 15/10П, отримання продукції не заперечив, будь-яких пояснень, письмового відзиву на позов не надав, незважаючи на своєчасне отримання ухвали суду про порушення провадження у справі 12.08.2011р. (а.с.26).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 1819414,63 грн. заборгованості є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 25762,90 грн., відповідно до п. 7.3 договору, за період з 04.08.2010р. по 27.01.2011 р. по накладній № РН-0414 від 04.08.2010 р. та акту ОУ-000049 на загальну суму 146384,10 грн.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача та вислухавши усні пояснення представника позивача, надані в судовому засіданні, судом встановлено, що позивачем нараховано пеню за порушення оплати відповідачем поставленої продукції по видатковій накладній № РН-0414 від 04.08.2010р. на суму 144245,70 грн. та за порушення оплати транспортних послуг по акту ОУ-000049 на суму 2138,40 грн.

У пункті 7.3 договору № 15/10П від 10.02.2006 р. сторони встановили, що у випадку прострочення оплати поставленої продукції (партії продукції) покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен прострочений день прострочки платежу.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили відповідальність у вигляді пені за прострочення оплати поставленої продукції. Договором не передбачено відповідальність за прострочення оплати транспортних послуг по перевезенню продукції, які надавалися позивачем.

Враховуючи приписи Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” стосовно обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також умови договору щодо нарахування пені, до стягнення підлягає пеня в сумі 10810,52 грн. за період з 04.08.2010 р. по 27.01.2011 р., яка нарахована за прострочення відповідачем оплати продукції у сумі 144245,70 грн., отриманої останнім по видатковій накладній № РН-0414 від 04.08.2010 р.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, п/р № 26007302000007 в філії АКБ “Транс банк” в м. Запоріжжя, МФО 313991) на користь Виробничо-будівельного кооперативу “Фірма “Карпати” (95038, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лазо, 1а, код ЄДРПОУ 22326848, р/р № 26005301321551 в філії Кримського центрального відділення ПІБ, МФО 324430) суму 11819414 грн. 63 коп. основного боргу, суму 10810 грн. 52 коп. пені, 18302 грн. 26 коп. державного мита, суму 234 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 30.09.2011 р.