Рішення № 18534581, 24.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.11 Справа № 24/5009/3002/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Комунального підприємства “Водоканал”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61

до відповідача: Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української Академії Аграрних наук, 69123, м. Запоріжжя, буд. Будівельників, 21А

про стягнення 29 053,85 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.11.2009р. № 10962

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

31.05.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство “Водоканал” (надалі КП “Водоканал”) з позовною заявою до Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української Академії Аграрних наук про стягнення з відповідача 29 263,86 грн. основного боргу за договором від 23.06.2009р. № 9164/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у систему каналізації.

Ухвалою від 31.05.2011р судом порушено провадження у справі № 24/5009/3002/11, судове засідання призначено на 24.06.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 24.06.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.06.2011р. позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 29 053,85 грн. основного боргу, у звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 210,01 грн. Заява надана відповідно до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, прийнята судом та задоволена.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив наступне. 23.06.2009р. між сторонами укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у систему каналізацію № 9164/1, на виконання умов якого позивач у період лютий квітень 2011 року надав відповідачу вищевказані послуги на загальну суму 29 655,38 грн. Свої зобовязання щодо оплати отриманих послуг відповідач у повному обсязі не виконав, внаслідок чого на час розгляду справи сума основного боргу за вказаний період становить 29 053,85 грн. з урахуванням часткової сплати. У звязку з чим, просить суд, на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив не скористався. Про дату, місце та час судового розгляду справи відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 3.6 розяснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвала про порушення провадження у справі направлено на вказану у позові адресу. Таким чином, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.06.2009р. між комунальним підприємством “Водоканал” (Водоканал) і Державним житлово-експлуатаційним підприємством Інституту механізації тваринництва Української Академії Аграрних наук (Абонент) укладено договір № 9164/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, за умовами якого (п. 1.1) Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові і технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам ЖБ, бул. Будівельників, 21а, а Абонент, в свою чергу (п. 3.2.1), зобовязався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативними документами, визначеними в п. 1.1. цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, основним документом на оплату є акт-розрахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу, при наявності особистого посвідчення 25-28 числа кожного місяця. Абонент зобовязаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта-рахунку перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч.1 ст. 903 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору у період лютий квітень 2011р. позивач надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 29 655,38 грн., що підтверджується відповідними актами-рахунками, копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за надані послуги у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив.

Факт порушення умов, визначених змістом зобовязання, та факт несплати у визначений зобовязанням термін наданих послуг на суму 29 053,85 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив. Тому, вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 29 053,85 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 292,64 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 75 , 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного житлово-експлуатаційного підприємства Інституту механізації тваринництва Української Академії Аграрних наук (69123, м. Запоріжжя, буд. Будівельників, 21А, р/р 26004060518144 в КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 36320713) на користь Комунального підприємство “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 61, код ЄДРПОУ 03327121, р/р 260022045720001 в АКБ ”Індустріалбанк”, МФО 313849) 29 053 (двадцять девять тисяч пятдесят три) грн. 85 коп. основного боргу, 292 (двісті девяносто дві) грн. 64 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 25.06.2011 р.