Вирок № 18531452, 27.09.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

27.09.2011

Справа № 1- 708/11

Ряд. стат. звіту 55

Код суду 0707

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд у складі:

головуючого Носова В.В.,

при секретарі Іванчо Л.М.,

за участю державного обвинувача прокурора Демко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, з середньо спеціальною освітою, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України

В С Т А Н О В И В:

Підсуднй ОСОБА_1 наприкінці квітня 2011 року на підлозі вагону приміського електропоїзда сполученням Ужгород - Мукачево, знайшов пенсійне посвідчення № НОМЕР_1, видане 09.07.2003 року Управлінням пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, пенсіонера за віком на прізвище ОСОБА_2, в якому містилася фотокартка останнього. В подальшому підсудний, діючи умисно, з метою особистого використання відірвав із знайденого посвідчення справжню фотокартку власника ОСОБА_2 після чого вклеїв у дане посвідчення свою фотокартку. Дане посвідчення з кінця квітня по 13 липня 2011 року ОСОБА_1 використовував для безкоштовного проїзду в приміських електропоїздах.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинах визнав повністю, щиро розкаявся та дав аналогічні показання, як викладено вище, підтвердивши, що він наприкінці квітня 2011 року на підлозі вагону приміського електропоїзда сполученням Ужгород-Мукачево, знайшов пенсійне посвідчення пенсіонера на прізвище ОСОБА_2, в якому містилася фотокартка останнього, яку він відірвав та вклеїв у дане посвідчення свою фотокартку. Дане посвідчення з кінця квітня по 13 липня 2011 року він використовував для безкоштовного проїзду в приміських електропоїздах.

У подальшому, так як підсудний ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, державним обвинувачем по справі у судовому засіданні було заявлено клопотання визнати недоцільним дослідження усіх доказів, які підтверджують вину підсудного у скоєному і яка ніким не оспорюється та обмежитись лише дослідженням документів, які характеризують особу підсудного. Підсудний з даним клопотанням погодився. Враховуючи те, що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому, учасникам судового розгляду судом було роз'яснено, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вищезазначені фактичні обставини справи.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку що органом досудового слідства вірно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_1 за ст. ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України.

Призначаючи підсудному міру покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, дані, характеризуючі його особу.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Обставинами, що помякшують відповідальність підсудному, суд розцінює те, що останній розкаявся у вчинених злочинах, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речовий доказ пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2, що знаходиться в матеріалах справи слід залишити при матеріалах кримінальної справи.

Судові витрати за проведення технічної експертизи у справі у розмірі 344 грн. 00 коп. слід стягнути з підсудного.

За таких обставин суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.1 КК України, призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді 2 (двох ) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно засудженого підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, залишити без зміни.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення технічної експертизи в розмірі 344 (триста сорок чотири) грн. 00 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці, код ЄДРПОУ 25576416, Банк ГУДК у Львівській області, МФО 825014, р/р 31253272210394.

Речовий доказ пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 на прізвище ОСОБА_2 що знаходиться в матеріалах справи зберігати при матеріалах справи. .

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом пятнадцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду В.В. Носов