Ухвала суду № 18528342, 04.10.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"04" жовтня 2011 р.                               м. Київ                                        К-15442/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2008 року по справі № 2а-2354/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Розваг»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа Державна податкова адміністрація у Харківській області про визнання недійсним рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Розваг»(далі-ТОВ «Світ Розваг», позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі-СДПІ у м.Харкові, відповідач), за участю третьої особи Державної податкової адміністрації у Харківській області (далі-ДПА у Харківській області) про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000540849 від 25.07.2007 у розмірі 500,00грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2008 року, позовні вимоги–задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 27.08.2008 року та третя особа 28.08.2008 року звернулися з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 03.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2008 року, прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування своїх вимог скаржники посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі-Закон України №265/95) та ч.2, 3 ст. 9, ст. 159 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок, викладений у акті перевірки від 06.07.2007 року №20405035/2310, про порушення позивачем п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України №265/95, а саме: при проведенні розрахункових операцій з наданням послуг гри на гральних автоматах повні суми наданих послуг 06.07.2007 року через реєстратор розрахункових операцій не проводились та не роздруковувався, а також не видавався розрахунковий документ на суму 100,00 грн.           

Як вбачається із матеріалів справи, позивач надає послуги у сфері грального бізнесу. В своїй діяльності використовує ігрові автомати, які вводяться в дію шляхом приймання грошей через купюроприймач.

Ігрові автомати, що використовує в своїй діяльності позивач, вводяться в дію самостійно гравцем, при цьому участь працівника позивача не передбачена. Виходячи зі специфіки роботи грального автомату, надання права на гру відбувається без участі людини, гральний автомат виступає як суб'єкт надання цього права, але не може самостійно роздруковувати розрахункові документи, а обслуговуючий персонал не може впливати на процес надання послуги і виключений з нього.

          Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України №265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(чинним на момент виникнення спірних правовідносин), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстраторів розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а тому у суб’єктів господарювання була відсутня об’єктивна можливість дотримання приписів Закону України №265/95 щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

Отже, на момент здійснення перевірки, був відсутній зареєстрований у відповідному реєстрі реєстратор розрахункових операцій, який би міг використовуватися позивачем.

Таким чином, у гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрації кількості наданих послуг.

          За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстацій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення –без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та Державної податкової адміністрації у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2008 року по справі № 2а-2354/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 –238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:________Т.М.Шипуліна

Судді:________Г.К. Голубєва

________О.В. Карась

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

Суддя Т.М. Шипуліна