Рішення № 18526, 22.06.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.06

Справа № 9/262-06.

За позовом: дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерноїкомпанії “Нафтогаз України”, м. Київ.

До відповідача: відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми.

Про стягнення: 254 138 грн. 90 коп.

Суддя ЛУЩИК М.С.

пРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Лицька Р.М., доручення № 76/102 від 28.02.06р.

Від відповідача: Лисенко О.Ю., довіреність № 13/16 від 01.11.05р.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 254 138 грн. 90 коп., із них: 150 206 грн. 42 коп. боргу за поставлений відповідачу природний газ відповідно до договору на постачання природного газу № 06/03-3108, укладеного між сторонами 24 грудня 2003 року, 14 137 грн. 43 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 73 783 грн. 85 коп. інфляційних збитків та 3% річних в сумі 16 009 грн. 20 коп.

Відповідач надав контррозрахунок інфляційних збитків, нарахованих позивачем та пояснення по справі, де вважає, що позивач в розрахунку для нарахування інфляційних збитків використовує не суму чистого боргу, а борг з урахуванням індексу інфляції, тобто фактично проводить нарахування інфляційних збитків на інфляційні збитки, тому вважає, розрахунок інфляційних збитків, наданий позивачем необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

Від позивача надійшло пояснення, в якому він вважає, що наданий відповідачем розрахунок інфляційних втрат не може бути покладений в основу судового рішення, оскільки ним не враховано, що розмір боргу відповідача постійно змінюється протягом строку існування заборгованості, а також те, що показники інфляції визначаються наростаючим підсумком коли кожен наступний показник встановлюється по відношенню до попереднього періоду, а не щодо конкретного сталого періоду часу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

Відповідно до умов Договору на постачання природного газу № 06/03-3108, укладеного між сторонами 24 грудня 2003 року, позивач постачав відповідачу природний газ в об’ємах, обумовлених договором.

За період з січня по травень, липень та жовтень-грудень 2004 року відповідачем було спожито 1 551, 971 тис. м. куб. м. природного газу на загальну суму 463 801 грн. 42 коп., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 6.1. вищезазначеного договору оплата здійснюється відповідачем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100% вартості спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 10-го числа, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Позивач свої зобов’язання по договору виконав в повному обсязі, а відповідач в порушення умов вищезазначеного договору не розрахувався з позивачем за поставлений йому природний газ, тому його заборгованість на час розгляду справи складає 150 206 грн. 42 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема розрахунком суми позовних вимог та Актами прийому–передачі послуг з транспортування природного газу.

Майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена п. п. 7.4. вищезазначеного договору та Законом України від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 14 137 грн. 43 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 214 Цивільного кодексу України від 18.07.1963р. та п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних збитків підлягають задоволенню за період з січня 2004 року по квітень 2006 року в сумі 41 362 грн. 57 коп. відповідно до розрахунку відповідача ( а. с. 39). Крім того, з відповідача підлягають стягнення на користь позивача 3% річних в сумі 16 009 грн. 20 коп., оскільки вони обґрунтовані, правомірні та нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Доказів сплати 150 206 грн. 42 коп. боргу, 14 137 грн. 43 коп. пені, 41 362 грн. 57 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 16 009 грн. 20 коп. відповідач суду не подав, тому вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати позивача по оплаті державного мита та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” ( 40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” ( 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код ЄДРПОУ 31301827) 150 206 грн. 42 коп. боргу, 14 137 грн. 43 коп. пені, 41 362 грн. 57 коп. інфляційних збитків, 3% річних в сумі 16 009 грн. 20 коп., 2217 грн. грн. 69 коп. витрат по державному миту, 102 грн. 95 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С.ЛУЩИК