Постанова № 18516116, 01.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 вересня 2011 року11:22 № 2а-9380/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Патратій О.В., суддів Бояринцевої М.А., Смолія І.В.

при секретарі Сервачинській І.М., за участю представників сторін:

від позивача: Завірюхи М.І., Максимець О.М.

представника відповідача: Брижицької О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»

доДержавної податкової адміністрації України

провизнання неправомірним та скасування рішення про залишення скарги без розгляду від 17 червня 2011 року, зобовязання вчинити певні дії,- ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Край 2»(далі позивач, ТОВ «Край 2») з позовом до Державної податкової адміністрації України (далі відповідач, ДПА України) про визнання неправомірним та скасування рішення про залишення скарги без розгляду від 17 червня 2011 року, зобовязання порушити процедуру адміністративного оскарження та прийняти до розгляду скаргу позивача на рішення про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330/0085, № 101560-32-330/0086 від 06 травня 2011 року та акт перевірки № 32-3/35231874 від 03.06.2011р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем неправомірно було залишено без розгляду скаргу позивача, подану в порядку адміністративного оскарження рішень Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330/0085, № 101560-32-330/0086 від 06 травня 2011 року. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на пропуск позивачем 10-денного строку подання скарги, встановленого п. 56.3. статті 56 Податкового кодексу України, оскільки порушення, за які до позивача застосовані штрафні санкції, не є податковими, а тому строк адміністративного оскарження для даного виду рішень складає 30 календарних днів відповідно до п. 56.12. ст. 56 Податкового кодексу України.

Крім того, про місячний строк оскарження позивачу було вказано у супровідному листі РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області від 06.05.2011р. № 2214/10/32-313, яким було направлено вищевказані рішення про застосування фінансових санкцій.

Враховуючи те, що скарга на рішення про застосування фінансових санкцій була подана позивачем з дотриманням встановленого законом 30-денного строку, така скарга, на думку позивача, підлягає розгляду по суті.

З огляду на вищевказане позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та просить суд його скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, подав суду письмові заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивач подав скаргу в порядку адміністративного оскарження поза межами 10-денного строку, визначеного п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України, внаслідок чого скарга була залишена без розгляду.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 вересня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Край 2»зареєстроване Сквирською районною державною адміністрацією Київської області 27 серпня 2007 року (код за ЄДРПОУ 35231874) та має відокремлений підрозділ філію «Магазин № 5» за адресою 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 40, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 10416813 від 06.07.2011 року.

27 квітня 2011 року співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області було проведено фактичну перевірку вищевказаної філії позивача, за результатами якої складено Акт перевірки від 27 квітня 2011 року № 32-3/35231874 (далі Акт перевірки).

06 травня 2011 року, на підставі вказаного Акту перевірки, Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330/0085 та № 101560-32-330/0086, які було направлено позивачу поштою та отримане ним 10 травня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Вказані вище рішення були направлені позивачу разом із супровідним листом від 06.05.2011р. № 2214/10/23-313, в якому вказано, що скарга на рішення про застосування фінансових санкцій може бути подана до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України протягом одного місяця з моменту ознайомлення з прийнятим рішенням (а.с. 5).

04 червня 2011 року позивач направив поштою до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України скаргу на вищевказані рішення та Акт перевірки (вих. № 1554 від 03.06.2011 року).

Зазначена скарга була отримана Державною податковою адміністрацією України 06 червня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 59) та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

17 червня 2011 року ДПА України прийнято рішення № 11253/6/32-0715 про залишення скарги ТОВ «Край-2»без розгляду (а.с. 14-15).

Підставою для залишення скарги без розгляду відповідач зазначив п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України та пп. 8.2. п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 23.12.2010 року № 1001, відповідно до яких строк розгляду скарги платника податків становить 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що оскаржується, в той час як позивачем вказаний строк було пропущено.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 5 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу»№ 509 ХІІ від 04.12.1990 року до функцій Державної податкової адміністрації України належить, зокрема, проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, ведення реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, участю у розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства у межах своїх повноважень, здійснення систематичного контролю за їх реалізацією, узагальнення практики застосування законодавства, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 3 ст. 17 Закону № 481/95-BP).

Згідно п. 56.1. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до абз. 4, п. 8.2. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 1001 від 23.12.2010 року скарги на рішення регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу державної податкової служби подаються до центрального органу державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 04 червня 2011 року поштою направлено відповідачу скаргу вих. № 1554 від 03.06.2011 року на рішення про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330/0085 та № 101560-32-330/0086 від 06 травня 2011 року та акт перевірки № 32-3/35231874 від 27.04.2011 р. Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області.

Таким чином, позивач подав скаргу через 25 днів з моменту отримання рішень про застосування фінансових) санкцій (з 10.05.2011 року по 04.06.2011 року).

Строк, наданий платникові податків для реалізації права на адміністративне оскарження рішень контролюючих органів визначено в пунктах 56.3., 56.12. статті 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 56.12. ст. 56 Податкового кодексу України, якого якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.

Вирішуючи питання про віднесення чи не віднесення даного виду порушення до порушень податкового законодавства, що є підставою для застосування п. 56.12. ст. 56 Податкового кодексу України до спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Пунктом 3.1. статті 3 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

З вищенаведеного вбачається, що податковим законодавством визнаються Конституція України, міжнародні договори, згода на обовязковість яких дана Верховною радою України, Податковий кодекс та похідні від нього нормативно правові акти, рішення органів державної влади та місцевого самоврядування (прийняті на його виконання та реалізацію його приписів), Митний кодекс України та інше законодавство з питань митної справи в частині регулювання правовідносин оподаткування операцій з переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як вбачається з рішень Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області ДПА України № 101559-32-330/0085 та № 101560-32-330/0086 від 06 травня 2011 року фінансові санкції застосовано до позивача на підставі абз. 12 13 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»№ 481/95 ВР від 19.12.1995 року (далі також - Закон № 481/95).

Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) станом на момент прийняття вказаних вище рішень про застосування фінансових санкцій було визначено у ст.ст. 9 та 10 Податкового кодексу України.

В цих статтях штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, як один із видів податків і зборів, не передбачені.

Таким чином, штрафні (фінансові) санкції, передбачені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не відносяться до податків та зборів та за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими санкціями згідно ст. 238, ст. 239, ст. 214 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 14.01.2010 р. по справі К-10831/07 (номер у ЄДРСР 8034071) та від 16.03.2011 р. по справі № К/9991/1030/11 (номер у ЄДРСР 15140472).

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що хоча і контроль за виконанням норм закону № 481/95 і покладено на органи державної податкової служби, рішення про застосування фінансових санкцій на підставі приписів Закону № 481/95 не є порушенням податкового законодавства, оскільки даний закон не є похідним від Податкового кодексу України, а санкція за порушення норм Закону № 481/95 не передбачена Податковим кодексом України.

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню п. 56.12. ст. 56. Податкового кодексу України, який встановлює 30-денний строк адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.

Крім того, суд зазначає, що про можливість оскарження рішень про застосування фінансових санкцій протягом одного місяця з моменту ознайомлення з прийнятими рішеннями було прямо вказано у супровідному листі Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області від 06.05.2011р. № 2214/10/23-313 (а.с. 5).

Таким чином, позивач при оскарженні зазначених рішень керувався строком, який вказано безпосередньо контролюючим органом, а тому застосування до позивача негативних наслідків за недотримання строків адміністративного оскарження у вигляді залишення скарги без роз розгляду колегія суддів вважає безпідставним.

З приводу посилання відповідача на п. 8.4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України № 1001 від 23.12.2010 р., яким встановлено випадки, у яких застосовується тридцятиденний термін для оскарження, суд зазначає, що, як вбачається зі змісту вказаної норми, визначений ним перелік рішень контролюючих органів не є вичерпним.

До того ж, вказаний нормативно-правовий акт має підзаконний характер та не може суперечити нормам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту 56.21. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до наведеного при вирішенні питання про поширення положень пункту 56.12. статті 56 Податкового кодексу України на спірні правовідносини суди вирішує питання на користь платника податків та виходить з того, що 30-денний строк оскарження поширюється на вищевказані рішення про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330/0085 та № 101560-32-330/0086 від 06.05.2011р., прийняті Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області, оскільки застосовані до позивача фінансові санкції не пов'язані із порушенням податкового законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій та бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду доказів, які б свідчили про правомірність рішення Державної податкової адміністрації України від 17 червня 2011 року № 11253/6/32-0715 про залишення скарги позивача без розгляду.

Таким чином, оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України, наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 17 червня 2011 року № 11253/6/32-0715 про залишення без розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»від 03.06.2011 р. № 1554.

3. Зобовязати Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України порушити процедуру адміністративного оскарження та розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»від 03.06.2011 р. № 1554 на рішення про застосування фінансових санкцій № 101559-32-330-0085, № 101560-32330-0086 від 06.05.2011 р., акт перевірки № 32-3/35231874 від 03.06.2011 р. Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Патратій О.В.

Судді: Бояринцева М.А.

Смолій І.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 06 вересня 2011 року.

Судді