Постанова № 18515396, 30.09.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2011 р. Харків№ 2-а- 10308/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І,С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - Радигін Є.С.,

відповідача - Журіда А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та припису

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 28 від 23.05.2011 р. та припис № 52 від 23.05.2011 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову, надав пояснення аналогічні обставинам справи та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, вважав дії відповідача цілком законними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства. Просив відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області з 11.04.2011 р. по 16.05.2011 р. було проведено перевірку Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства. з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідності зміни їх розмірів, а також рівня відшкодування населенням вартості послуг за підсумками виробничої діяльності суб'єктів господарювання у 2010 році, та за її результатами було винесено акт № 01998 від 16.05.2011 р.

Так, в ході перевірки було встановлено завищення позивачем граничного рівня рентабельності при формуванні та застосуванні тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення для бюджетних установ, промислових та комунальних підприємств і інших споживачів в період з 01.10.2010 р. по 30.04.2011 р.

Таким чином, Борівським комунальним водопровідно-каналізаційним підприємством було порушено вимоги п. 21 Постанови КМУ від 12.07.2006 р. № 959 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення" із змінами внесеними постановою КМУ від 02.04.2009 р. № 400.

Рішенням № 28 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області від 23.05.2011 року вирішено вилучити у Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства у дохід державного бюджету 599453,62 грн. та стягнути штраф у сумі 1198907,24 грн.

Також, за наслідками перевірки відповідачем 23.05.2011 р. був винесений припис № 52 про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а саме сформувати тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідно до вимог постанови КМУ від 12.07.2006 р. № 959 (із змінами) та встановити їх згідно з вимогами чинного законодавства. Бюджетним організаціям, промисловим та комунальним підприємствам і іншим споживачам, які мають заборгованість по сплаті за послуги з водопостачання та водовідведення необхідно здійснити перерахунки за кожним особовим рахунком шляхом зменшення заборгованостей та повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Харківській області про суму здійсненних перерахунків. В місячний термін, з моменту отримання припису, повідомити Держінспекцію про вжиті заходи.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).

Організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України (ч. 2 ст. 120 Конституції України).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням, порядок регулювання ціноутворення встановлюється Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Закон України «Про ціни і ціноутворення»від 3 грудня 1990 року 507-ХІІ (далі - Закон №507-ХП) поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва (ст.2 Закону №507-ХП).

Відповідно до ст.6 Закону №507-ХП, в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів (ст.7 Закону №507-ХП).

Згідно з статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення:

- державних фіксованих цін (тарифів);

- граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Відповідно до ст.9 Закону №507-ХП, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються державними органами України. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлюють державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на роботи (послуги) в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням встановлюють (затверджують) ціни (тарифи) на роботи (послуги) у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між встановленим (затвердженим) розміром ціни (тарифу) та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених робіт (послуг) за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Згідно зі ст.10 Закону №507-ХП, зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи). Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін.

Відповідно до ст.28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження як встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Згідно з ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до комунальних послуг відносяться зокрема, водопостачання, водовідведення.

Порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006р. N959.

Відповідно до п.З Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, формування тарифів підприємствами здійснюється відповідно до річних планів виробництва і надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін виробників промислової продукції.

Згідно з п.52 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономіки.

Так, 25.08.2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Харківській області було надано висновки № 2078, 2079 про те, що розрахунки планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, бюджетних та інших споживачів смт. Борова, визначені у розмірі 8,47 грн. за 1 мЗ води та 18,21 грн. за 1 мЗ стоків відповідно є економічно обґрунтованими.

Рішенням Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 24.09.2010 р. № 2 затверджено тарифи на послуги водопостачання та водовідведення Борівського водопровідно-каналізаційного підприємства.

Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство 07.10.2010 р. звернулось до Борівського селищного голови з листом №187, в якому повідомило, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення прийняті з порушенням вимог Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення. Рентабельність в цілому по підприємству становить 10% але тариф для бюджетних організацій, затверджений з рентабельністю вище 15% для іншої групи споживачів вище 50%, тобто з порушенням формування та затвердження тарифу.

Суд зазначає, що до матеріалів справи не надано жодного доказу того, що Борівська селищна рада Борівського району Харківської області яким либо чином відреагувало на вищезазначений лист Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства від 07.10.2010 р., разом з цим до матеріалів справи наданий витяг з газети від 01.10.2010 р., в якій оприлюднене рішення Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 24.09.2010 р. № 2.

Суд вважає, що на підставі вищезазначеного можливо зробити висновок, що Борівська селищна рада Борівського району Харківської області вказала, що позивачу слід керуватися саме тарифами затвердженими його рішенням від 24.09.2010 р. № 2, а не виходити з розрахунків отриманих висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області № 2078, № 2079.

Суд проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, прийшов до наступних висновків.

Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на послуги водопостачання та водовідведення встановлюються органами місцевого самоврядування в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство з жовтня 2010 року по квітень 2011 року застосовувало тарифи на водопостачання та водовідведення відповідно до рішення Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 24.09.2010 р. № 2 «Про затвердження тарифів на водопостачання та водовідведення, що надає Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство».

Суд також, звертає увагу на те, що рішення Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 24.09.2010 р. № 2 «Про затвердження тарифів на водопостачання та водовідведення, що надає Борівське комунальне водопровідно-каналізаційне підприємство»діяло з жовтня 2010 року по квітень 2011 року та було скасовано рішенням Борівської селищної ради Борівського району Харківської області від 18.04.2011 р. № 36, яке надано до матеріалів справи, отже у спірний період воно було чинним.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає порушення Борівським комунальним водопровідно-каналізаційним підприємством державної дисципліни цін при застосуванні тарифів на водопостачання та водовідведення у період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року.

Таким чином, суд прийшов висновків про безпідставність висновків акту Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про порушення позивачем Постанови КМУ від 12.07.2006 р. № 959 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення" із змінами внесеними постановою КМУ від 02.04.2009 р. № 400.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Суд зазначає, що відповідачем по справі не доведено, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 28 від 23.05.2011 р. та припис № 52 від 23.05.2011 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін винесенні відповідачем з додержанням вимог чинного законодавства.

З урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні неню документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства до Державної інспекції з контролю за цінами в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та припису - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 28 від 23.05.2011 р.

Визнати протиправним та скасувати припис № 52 від 23.05.2011 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Борівського комунального водопровідно-каналізаційного підприємства (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Миру, 76, р/р 26006301521 у Ізюмському відділенні ощадбанку, № 492, МФО 350147, код ЄДРПОУ 30039194) судовий збір в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 03 жовтня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий