Постанова № 18515, 15.06.2006, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.06

Справа №АС8/311-06.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання повідомлення-рішення нечинним

СУДДЯ КІЯШКО В. І.

Представники сторін:

Від позивача не прибув

Від відповідача Дмитрієв С.В., довіреність № 9854/9/10-019 від 18.02.2006р.

За участю секретаря судового засідання Куценко Л.Ю.

Суть спору: Позивач просить визнати нечинним повідомлення-рішення відповідача № 0000701505/0/28526 від 03.05.2006р., про застосування і стягнення суми штрафу в розмірі 20602 грн. 71 коп. за встановлене порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість, як таке, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, згідно Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями.

Представник відповідача перед початком судового засідання подав клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не подав, тому відповідно до п. 2-1 Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, тому хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.

Представнику відповідача розяснено його права та обовязки, відповідно до ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач подав заперечення на адміністративний позов № 38142/9/10-009 від 14.06.2006р., в якому вказує на правомірність на відповідність вимогам чинного законодавства України, і тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

За результатами невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства державною з питань сплати Відкритим акціонерним товариством «Сумиобленерго» узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за серпень 2005 року, Державною податковою інспекцією в м. Суми складено акт № 2941/15-314/23293513 від 28.04.2006р., в якому відображено порушення ВАТ „Сумиобленерго” граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 206 027 грн. 07 коп.

В акті зазначено, що сума податкового зобов?язання за декларацією позивача складає 1 437 533 грн., із яких 206 027, 07 грн., в порушення пп. 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, сплачено з затримкою в 8 днів при граничному строку сплати – 02.10.2005 р. (фактично сплачено 10.10.2005 р. за платіжним дорученням № 2542).

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідно до пп..17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000701505/0/28526 від 03.05.2006р. про застосування до позивача штрафу у розмірі 20 602 грн. 71 коп.

Позивач не погодився з зазначеним повідомленням-рішенням, подав позовну заяву про визнання його нечинним посилаючись на те, що сума податку сплачена в повному обсязі та у строки, встановлені законодавством.

Встановивши обставини справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із слідуючих підстав:

20.09.2005 р. позивач подав декларацію № 113152 з податку на додану вартість за серпень 2005 року, в якій визначена сума податку що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 1 437 533 грн. (рядок 27 декларації).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації”. При цьому, граничним строком для подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року є 20.09.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість за серпень 2005 року у розмірі задекларованої суми 1 437 533 грн. сплачена позивачем до бюджету платіжними дорученнями № 8322 від 28.09.05 (сума платежу 500 000 грн.) та № 8344 від 29.09.05 (сума платежу 937 533 грн.). Зміст графи «Призначення платежу» зазначених платіжних доручень свідчить про оплату податку на додану вартість саме за серпень 2005 року.

Одночасно слід зазначити, що висновки відповідача викладені в акті перевірки від 28.04.2006 р., стосовно того, що сума податку за серпень 2005 року у розмірі 206 027 грн. 07 коп. сплачена 10.10.2005 року платіжним дорученням № 2542 є необґрунтованими, так як вказаним платіжним дорученням була сплачена сума податку за повідомленням-рішенням від 19.04.2005 р., тобто за інший період ніж серпень 2005 р. та на інших підставах сплати, що повністю підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин вбачається, що сума податку на додану вартість за серпень 2005 року сплачена позивачем в повному обсязі та в межах строків, встановлених законодавством, а висновки відповідача щодо порушення позивачем строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за серпень 2005 року, не відповідають дійсності, і ніяким чином не підтверджені матеріалами перевірки, тому повідомлення-рішення № 0000701505/0/28526 від 03.05.2006р. є незаконним і підлягає визнанню нечинним.

Згідно ст. ст. 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі. За своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Проте, з врахуванням всіх обставин справи, відповідач не подав достатніх доказів, які б належним чином підтвердили його позицію, тому заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні, а вимоги позивача вважає за необхідне задовольнити.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми № 0000701505/0/28526 від 03.05.2006р. – визнати нечинним.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Суми (40030, м. Суми, Червона площа, 2, код 21102740) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7, код 23293513) 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

5. Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ В. І. КІЯШКО