Постанова № 18512977, 07.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3927/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

за участю сторін:

представник позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)

представник відповідача - ОСОБА_2 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас ЛД»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Каркас ЛД»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві (а.с.3-10), підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що оскаржуване податкове повідомленнярішення було винесено відповідачем на підставі проведеної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 01.07.2010року. ТОВ «Каркас ЛД»вважає, що встановлені у ході перевірки порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” є безпідставнимим. Висновки, що за данимим автоматизованої інформаційної системи «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», якою виявлені розбіжності між сумою заявленого ТОВ «Каркас ЛД»податкового кредиту з ПДВ та податковими зобовязаннями з ПДВ ТОВ «Октавія-плюс ЛТД», ПП «Євростандарт 2009», ТОВ «Сучасний стиль», ПП «Універсалпостач», є також необґрунтовані та не відповідають положенням Закону України «Про податок на додану вартість». Головною умовою віднесення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту є належним чином складена податкова накладна, яка вважається оформленою належним чином, у разі дотримання вимог п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього Закону. Також, зазначив, що жодним законодавчим актом обовязок контролювати звітність контрагента не покладено на субєктів підприємницької діяльності. Податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між ТОВ «Каркас ЛД»і його контрагентами, сформовано у повній відповідності з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість». ТОВ «Каркас ЛД»одержало товари і роботи від ТОВ «Октавія-плюс ЛТД», ПП «Євростандарт 2009», ТОВ «Сучасний стиль», ПП «Універсалпостач», які на момент здійснення господарських операцій і виписки податкових накладних, у встановленому Законом порядку були зареєстровані платниками ПДВ, перебували на обліку в органах ДПІ і мали свідоцтва платників ПДВ. Оплата придбаних товарів та робіт, підтверджується розрахунками, платіжними дорученнями, накладними, даними бухгалтерського обліку та іншими первинними документами. З огляду на вищезазначене, дії ТОВ «Каркас ЛД»щодо віднесення сплаченого ПДВ до податкового кредиту повністю ґрунтуються на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість», а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з підстав викладених у запереченнях на адміністративний позов (а.с.184-186) із зазначенням того, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку ,передбаченому ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевіркою було встановлено проведення ТОВ «Октавія-плюс ЛТД», ПП «Євростандарт 2009», ТОВ «Сучасний стиль», ПП «Універсалпостач»операцій, які свідчать про надання податкової вигоди позивачу, зокрема «Каркас ЛД», з метою штучного формування податкового кредиту, без виконання своїх податкових зобовязань. За таких обставин, сума ПДВ у розмірі 122667 грн. по податковим накладним виписаним наступними контрагентами : ТОВ «Октавія-плюс ЛТД», ПП «Євростандарт 2009», ТОВ «Сучасний стиль», ПП «Універсалпостач», безпідставно віднесена позивачем до складу податкового кредиту перевіряємого періоду, що в свою чергу призвело до заниження підприємством ПДВ на загальну суму 122667 грн. У відповідності з вимогами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Саратською МДПІ застосовано до позивача штрафну санкцію у розмірі 61334 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Судом встановлено, що на підставі направлення №282 від 28.09.2010 року (а.с.124), Наказу №428 від 21.10.2010 року «Про зупинення проведення планової визної перевірки з подальшим її продовженням»(а.с.123 звор. бік), направлення №383 від 02.12.2010 року (а.с.122), наказу №502 від 06.12.2010 року «Про продовження проведення планової документальної перевірки»(а.с.121 зворотній бік), направлення №385 від 07.12.2010 року (а.с.121), виданих Саратською МДПІ Одеської області, було проведено виїзну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Каркас ЛД»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 01.07.2010 року відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт №1672/2300/34553824 від 23.12.2010 року (а.с.143-164).

В результаті проведеної перевірки, відповідачем встановлено порушення вимог п.1.3, п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 122667 грн., у т.ч.: за грудень 2008 року на 16000 грн., за березнь 2010 року на 70000 грн, за травень 2010 року на 36667 грн. Вказане порушення допущено внаслідок завищення ТОВ «Каркас ЛД»податкового кредиту перевіряємого періоду всього на суму 122667 грн.

З зазначеним актом перевірки ТОВ “Каркас ЛД” не погодилось та надало до відповідача заперечення від 27.12.2010 року (а.с.80-82). 29.12.2010 року позивач отримав відповідь на заперечення, яким було визнано висновки акта перевірки обґрунтованими, а заперечення товариства безпідставними та не суттєвими (а.с.79).

На підставі зазначеного акту перевірки №1672/2300/34553824 від 23.12.2010 р відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення за формою «Р»№0000642300/0 від 31.12.2010 року з податку на додану вартість, яке разом із штрафними санкціями становить 184001 грн. (а.с.78).

Позивач не погодився з прийнятим податковим повідомленнямрішенням та оскаржив його у адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.73-77), за результатами розгляду якої рішенням ДПА в Одеській області від 10.03.2011 року № 7847/10/25-0007 (а.с.68-71), скарга була залишена без задоволення, а податкове повідомленнярішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року залишено без змін.

Судом встановлено, що позивач оскаржував в адміністративному порядку податкове повідомленнярішення до Державної податкової адміністрації України (а.с.60-65), проте вказана скарга також залишена без задоволення, а податкове повідомлення рішення - без змін (а.с.55-58).

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про неправомірність прийняття Саратською МДПІ Одеської області податкового повідомлення-рішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року та його скасування виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон про ПДВ).

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача стосовно того, що податкові кредити ТОВ «Каркас ЛД»в сумі 16000 грн. в грудні 2008 року, в сумі 70000 грн. в березні 2010 року, в сумах 33333,33 грн. та 3333,33 в травні 2010 року, - не підтверджуються податковими зобовязанням ТОВ «Октавія плюс ЛТД» в грудні 2008 року у сумі 16000 грн, ПП «Євростандарт 2009»в березні 2009 року в сумі 70000 грн, ТОВ «Сучасний стиль»в травні 2010 року в сумі 33333,33 грн. та ПП «Універсалпостач»в травні 2010 року в сумі 3333,33 грн. з огляду на те, що: по результатам відпрацювання системи даних щодо декларування податкового зобовязання ТОВ «Октавія-плюс ЛТД»не знайдено, згідно даних автоматизованої інформаційної системи «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»ТОВ «Октавія-плюс ЛТД»в грудні 2008 року мало стан платника 08 - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням та ліквідовано підприємство в травні 2010 року; згідно з повідомленням від 21.10.2010 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо зустрічної перевірки ПП «Евросстандарт 2009»з питань нарахування ТОВ «Каркас ЛД»податкового кредиту за березень 2010 року про її неможливість у звязку з банкрутством підприємства; згідно з повідомленням від 25.10.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо зустрічної перевірки ТОВ «Сучасний стиль»з питань нарахування ТОВ «Каркас ЛД»податкового кредиту по ПДВ у травні 2010 року, також про її неможливість у звязку з тим, що стан платника 08 відсутне місцезнаходження та відповідно до АІС «Податки»свідоцтво платника ПДВ видане ТОВ «Сучасний стиль»від 05.11.2008 року, анульоване 16.09.2010 року; ПП «Універсалпостач»має стан платника 14 визнано банкрутом та знято з податкового обліку 02.11.2010 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону про ПДВ, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що ПДВ у сумі 16000 грн. включено ТОВ «Каркас ЛД»до складу податкового кредиту за грудень 2008 року у звязку з придбанням будівельних матеріалів від ТОВ «Октавія-плюс ЛТД»на загальну суму 96000 грн., що підтверджується податковими накладними та квитанціями до прибуткових ордерів, накладними на отримання товрів (а.с.105-108).

ПДВ у сумі 70000 грн. включено підприємством до складу податкового кредиту за березень 2010 року у звязку з придбанням пірядних робіт по ремонту даху Саратського міжшкільного учбового комбінату згідно з договором субпідрядних робіт № 68 від 01.03.2010 року із ПП «Євростандарт 2009»(а.с.90), на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт за березнь 2010 року,податкової накладної №50 від 31.03.2010 року на суму 420000 грн. (а.с.91-95), реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Каркас ЛД»(а.с.102) та платіжного доручення №29 від 01.04.2010 року (а.с.103 зворотній бік).

ПДВ у сумі 33333,33 грн. включено підприємством до складу податкового кредиту за травень 2010 року у звязку з одержанням підрядних робіт на загальну суму 200000 грн. згідно договорів з ТОВ «Сучасний стиль»(а.с.11,21,83) на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року (а.с.12-15,22-26, 84-89), податкових накладних №515-517 від 27.05.2010 року на суму 200000 грн. (а.с.48), реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Каркас ЛД»№5 (а.с.47) та платіжного доручення №46 від 27.05.2010 року (а.с.53 зворотній бік);

ПДВ у сумі 3333,33 грн. включено підприємством до складу податкового кредиту за травень 2010 року у звязку з одержанням підрядних робіт на загальну суму 20000 грн. згідно договорів з ПП «Уніерсалпостача»(а.с.27,37) на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року (а.с.28-30, 38-41), податкових накладних №18,№18/1 від 26.05.2010 року на суму 20000 грн. (а.с.49 зворотній бік), реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Каркас ЛД»№5 (а.с.47) та платіжного доручення №47 від 27.05.2010 року (а.с.53 зворотній бік).

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач має документальні підтвердження сплати за отримані товари та послуги, що не заперечується відповідачем, а наявність у платника податку позивача - виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, є достатньою підставою для визначення податкового кредиту.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Крім того, рішення Верховного суду України узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вищезазначене знайшло своє відображення у Постанові Верховного суду України по справі №21-47а10 від 31.01.2011 року, Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного суду України по справі №21-573во10 від 01.06.2010 року.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону про ПДВ, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 цього ж Закону, платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата цього податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. (Постанова Вищого адміністративного суду України від 29.04.2010 № К-30777/06 "Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення").

Помилковим є твердження представника відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання недійсними свідоцтва платників ПДВ його контрагентів. Суд вважає зазначити, що анулювання свідоцтва платника ПДВ саме по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не скасовує правового значення виданих за цими господарськими операціями податкових накладних. Зазначене підтверджується Постановою ВАСУ по справі №К-18364/07 від 05.08.2010 року.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що у ТОВ “Каркас ЛД” відсутні порушення порядку формування податкового кредиту у загальному розмірі 122667 грн. та відповідно його завищення у грудні 2008 року на суму 16000 грн., у березні 2010 року на суму 70000 грн., у травні 2010 року на суму 36667 грн.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність свого рішення та необґрунтованість позовних вимог позивача, тому, на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ “Каркас ЛД” до Саратської МДПІ Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000642300/0 від 31.12.2010 року підлягає задоволенню.

Також, на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Каркас ЛД»до Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області - задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області №0000642300/0 від 31.12.2010 року

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 жовтня 2011 року

Суддя Бутенко А.В.