Постанова № 18512647, 02.09.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

м. Миколаїв.

02.09.2011 р. справа № 2а-5834/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Зощака В.В.,

за участю

представника прокуратури: Стоянової Т.Ю. (посвідчення № 332 від 26.11.2010 р.);

розглянувши адміністративну справу

за позовомпрокурора Снігурівського району Миколаївської області,

вул. Щорса, 16, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 в інтересах держави в особіОСОБА_2,

АДРЕСА_1 доПідрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області,

вул. Декабристів, 41/23, оф. 800, м. Миколаїв, 54020 третя особаУправління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області, вул. Леніна, 3, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57303 провизнання протиправною, скасування постанови від 04.08.2009 р. ВП № 13711317 та зобов'язання відновити виконавче провадження, Керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 04.08.2009 р. ВП № 13711317 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.09.2011 р. справа № 2а-5834/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Продана Ю.І., секретаря судового засідання Зощака В.В.,

за участю

представника прокуратури: Стоянової Т.Ю. (посвідчення № 332 від 26.11.2010 р.);

розглянувши адміністративну справу

за позовомпрокурора Снігурівського району Миколаївської області,

вул. Щорса, 16, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57300 в інтересах держави в особіОСОБА_2,

АДРЕСА_1 доПідрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області,

вул. Декабристів, 41/23, оф 800, м. Миколаїв, 54020 третя особаУправління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївької області, вул. Леніна, 3, м. Снігурівка,

Снігуріський район, Миколаївська область, 57303, провизнання протиправною, скасування постанови від 04.08.2009 р. ВП № 13711317 та зобов'язання відновити виконавче провадження, В С Т А Н О В И В:

Прокурор Снігурівського району Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах громадянки ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі - Відділ), третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Пенсійного фонду України в Снігурівському районі Миколаївської області (далі - Управління), про визнання протиправною та скасування постанови від 04.08.2009 р. ВП № 13711317 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008 і зобовязання відновити зазначене виконавче провадження.

В обґрунтування вимог прокурор посилався на те, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 р., якою скасовано постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.09.2008 р. та зобов'язано Управління здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2007 році, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в 2008 році - доплату до пенсії в розмірі 30 % починаючи з 22 травня 2008 року, виконана Управлінням не в повному обсязі, тому підстави для закриття виконавчого провадження у Відділу - відсутні.

Заперечуючи проти позову, Відділ посилався на те, що у нього відсутні повноваження щодо перевірки правильності нарахування та виплати Управлінням підвищення до пенсії, тому після отримання ним повідомлення про виконання постанови та довідки про нарахування і виплату коштів, відповідач цілком правомірно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

9 серпня 2011 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про розгляд справи без її участі.

У судовому засіданні, представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх повністю.

Відділом заявлено клопотання про розгляд справи без участі його представника у судовому засіданні.

Представник Управління у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання цей державний орган повідомлений належним чином, у зв'язку з чим, судом визнано за можливе розглянути вказану заяву за його відсутності на підставі наявних у справі матеріалах.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з таких підстав.

Судом установлено і матеріалами справи підтверджено, що Снігурівський районний суд Миколаївської області постановою від 10.09.2008 р. позов ОСОБА_2 до Управління про визнання рішення про відмову в перерахунку та проведенні щомісячної доплати за статусом "Діти війни" і бездіяльності щодо забезпечення проведення виплат протиправними та зобов'язання здійснити нарахування і виплату додаткової соціальної гарантії, задоволено.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 08.04.2009 р. скасував постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області постановою від 10.09.2008 р. та позов задовольнив частково. Визнав неправомірним рішення Управління від 31.07.2008 р. № 5107/08 про відмову в перерахунку та проведенні щомісячної доплати за статусом "Діти війни" і бездіяльність щодо забезпечення проведення виплат. Зобов'язав Управління здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 доплату до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2007 році, починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в 2008 році - починаючи з 22 травня 2008 року в розмірі 30 %. В решті позову - відмовив.

14 липня 2009 року Відділом прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13711317 з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

29 липня 2009 року Управління листом № 5784/06 повідомило Відділ про те, що на виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2009 ВП № 13711317 з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008, ним нараховано та виплачено ОСОБА_2, як дитині війни, підвищення у розмірі 30 % надбавки від мінімальної пенсії в сумі 78 грн.

04 серпня 2009 року Відділом прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 13711317 з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам та відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Положення цієї статті кореспондуються зі статтею 3 Конституції України, згідно з якою, людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави.

Основними засадами судочинства є обовязковість рішень суду (стаття 129 Конституції України).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що невиконання або тривале невиконання судових рішень розцінюється судом, як порушення статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

В свою чергу, порушення прав гарантованих Конвенцією призводить до збільшення звернень громадян України до Європейського суду з прав людини, погіршення іміджу держави на міжнародному рівні та призводить до втрат державного бюджету. При цьому, Європейським судом зазначається, що державною має бути забезпечений ефективний та доступний спосіб правового захисту у разі порушення статті 6 Конвенції, зокрема щодо невиконання судових рішень.

Правовідносини з виконання судових рішень в України регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобовязаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом (стаття 5 Закону № 606-XIV).

Заперечуючи проти позову відповідач указує на те, що при виконанні рішень зобовязального характеру, до його повноважень не входить зясування розміру підвищення до пенсії як дитині війни, тому довідка Управління про нарахування та виплату позивачці грошових коштів є належним доказом виконання рішення.

Суд не погоджується із зазначеною позицією Відділу, оскільки, розмір виплаченого ОСОБА_2 підвищення до пенсії не відповідає розміру, який обраховується за той самий період та виплачується "дітям війни" на даний час.

При невизначеності в питанні, яким слід вважати належне виконання рішення суду (у разі, коли рішення суду є незрозумілим), державний виконавець має право звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за розясненням рішення.

Позицію державного виконавця, яка полягає у відсутності обовязку звертатись за розясненням рішення, суд вважає помилковою, оскільки Закон № 606-XIV визначає можливість звернення до суду за розясненням як право державного виконавця спрямоване на належне виконання судового рішення, а не як відсутність обовязку, навіть у випадку, коли таке звернення цілком виправдане та необхідне.

Враховуючи, що на час відкриття виконавчого провадження, судова практика з питань застосування мінімального розміру пенсії за віком, про який йдеться у статті 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", для розрахунку підвищення до пенсії, передбаченого для "дітей війни" статтею 6 Закону України "Про соціальний статус дітей війни", ще не була сталою, звернення державного виконавця за розясненням судового рішення було цілком виправданим та необхідним для захисту прав та інтересів позивача.

Проте таких дій державним виконавцем вчинено не було.

Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують ту обставину, що державний виконавець переконався в отриманні позивачем навіть тієї суми, яка була нарахована Управлінням і надана ним довідка про розмір виплаченого підвищення та про отримання цих сум позивачем не свідчить, тобто не підтверджує належне виконання рішення суду.

Закон № 606-XIV наділяє державного виконавця певними повноваженнями щодо здійснення примусового виконання рішення суду.

Так, з метою належного та своєчасного виконання судових рішень державному виконавцю наданий цілий комплекс повноважень, зокрема, стаття 87 Закону № 606-XIV надає державному виконавцю право виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії.

У випадку, коли державний виконавець з будь-яких причин не скористався своїми повноваженнями для належного і повного виконання рішення суду, такі дії слід вважати бездіяльністю.

Доказів, які б свідчили про виконання усіх передбачених законом заходів для здійснення виконавчого провадження по виконанню постанови Одеського апеляційного адміністративного суду, відповідач до суду не надав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому, завдання адміністративного судочинства ґрунтуються на положеннях статті 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 1 статті 9 КАС).

Положення частини 1 статті 9 КАС відповідають приписам частини 2 статті 19 Конституції України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Відповідно до частин 1, 2 статті 60 КАС, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 КАС).

Суд вважає, що всупереч зазначеним вимогам цього Кодексу, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності прийнятої ним постанови від 04.08.2009 р. про закінчення виконавчого провадження ВП № 13711317 з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008 та не вжив всіх заходів по виконанню рішення суду, оскільки ці заходи мети, на яку вони були спрямовані, не досягли, а тому є недостатніми та не вичерпними, а цей державний орган у цьому випадку був бездіяльним.

Ураховуючи викладені норми матеріального і процесуального законодавства, встановлені обставини справи, суд вважає заявлені позовні вимоги правомірними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до статті 41 Закону № 606-XIV, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 04.08.2009 р. ВП № 13711317 про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

3. Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області відновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 08.04.2009 р. № 2-а-266/2008.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя Ю.І. Продан

Повний текст постанови складено та підписано 5 вересня 2011 року.