Постанова № 18512305, 29.09.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. справа № 2а/0570/5708/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретаріРясненко А.В.

за участю представників: позивача ОСОБА_1 (довіреність від 22.12.2010 року № 05-13-11-17/14133), відповідача Петренко Т.В. (наказ від 01.08.1988 року № І-к), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька про зобовязання стягнути зайво виплаченої матеріальної допомоги у сумі 9310,00 грн. та зобовязання відкоригувати з державними цільовими фондами зайво нарахованих та перерахованих внесків у сумі 4540,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (надалі КРУ в Донецькій області, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька (надалі за Територіальний центр соціального обслуговування м. Донецька, Терцентр, відповідач) про зобовязання стягнути зайво виплаченої матеріальної допомоги у сумі 9310,00 грн. та зобовязання відкоригувати з державними цільовими фондами зайво нарахованих та перерахованих внесків у сумі 4 540,00 грн.

Дана адміністративна справа зупинялась ухвалами суду від 05.05.2011 року, 13.05.2011 року, 10.06.2011 року та 02.08.2011 року за клопотанням відповідача у звязку з оскарженням ним у судовому порядку Вимоги КРУ в Донецькій області від 27.12.2010 року № 19-05-10/4367 в частині визнання дій та удержання з робітників матеріальної допомоги на оздоровлення неправомірними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем по результатам проведеної ревізії рахується заборгованість у загальному розмірі 13850,00 грн., що складається з суми у розмірі 9310,00 грн. за зайво виплачену матеріальну допомогу та суми у розмірі 4540,00 грн. за зайво нараховані та перераховані внески до державних цільових фондів. Зазначені порушення відображені у п. 3 Вимоги від 27.12.2010 року № 19-05-10/4367, що складена згідно акту ревізії від 17.12.2010 року № 19-05-09/298. Таким чином, позивач просить у судовому порядку зобовязати керівника Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька стягнути з працівників Терцентру зайво виплачену матеріальну допомогу у сумі 9310,00 грн. (девять тисяч триста десять грн. 00 коп.), або стягнути з директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька Петренко Т.В. та головного бухгалтера ОСОБА_3 у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України, а також зобовязати відповідача відкоригувати з державними цільовими фондами зайво нараховані та перераховані внески з державними цільовими фондами у сумі 4540,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що на думку відповідача, позивачем необґрунтовано визначене порушення в п. 3 Вимоги від 27.12.2010 року № 19-05-10/4367, складеної відповідно до акту ревізії від 17.12.2010 року № 19-05-09/298, безпідставно посилаючись на сплату відповідачем в період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки без заяв про надання такої допомоги та наказів керівництва, оскільки такі виплати передбачені Колективним договором та дозволені наказом по Територіальному центру соціального обслуговування м. Донецька від 05.10.005 року № 308/519, розмір та порядок виплати відображений у наказі від 26.06.2007 року № 15, а також ці виплати передбачені кошторисом Терцентру. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька є бюджетною установою комунальної форми власності Донецької міської ради. Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Терцентр зареєстрований 04.11.1997 року виконавчим комітетом Донецької міської ради. Запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію проведена 17.01.2011 року за № 1266105 0004 007226. Ідентифікаційний код 05388730, місцезнаходження 83052, Донецька область, вул. Цусимська, буд. 44-а.

Відповідно до п. 1.4.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи КРВ у м. Донецьку на IV квартал 2010 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 15.11.2010 року № 838, 840 та від 02.12.2010 року № 884 проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька за період з 01.07.2008 року по 31.10.2010 року, про що складено акт за № 19-05-09/298 від 17.12.2010 року.

В ході проведення ревізії встановлено, що за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року працівникам Терцентру виплачено матеріальну допомогу при відсутності підстави для такої виплати, а саме: при відсутності первинних бухгалтерських документів - заяв працівників про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та наказів керівника про виплату матеріальної допомоги та її розмір на загальну суму 11250,00 грн. Внаслідок зазначеного зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 4095,00 грн. Вказане порушення привело до матеріальної шкоди (збитків) Терцентру на суму 15345,00 грн. Крім того проведеною ревізією встановлено, що за період з 01.07.2008 року по 31.08.2008 року відповідачем нараховано та сплачено матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення та у звязку з виходом на пенсію у розмірі більшому ніж один посадовий оклад 6-ти працівникам загальну суму 4517,50 грн. Внаслідок наведених обставин зайво проведено нарахувань на заробітну плату та перераховано внесків до державних цільових фондів на суму 1364,78 грн. Відповідне порушення призвело до матеріальної шкоди (збитків) Терцентру на суму 5882,28 грн.

27.12.2010 року позивачем направлено на адресу відповідача вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень за № 19-05-10/4367, зокрема Контрольно-ревізійне управління у Донецькій області вимагало від директора територіально центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька Петренко Т.В. провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів на загальну суму 18069,92 грн., в іншому випадку стягнути з директора Терцентру Петренко Т.В. 4517,50 грн. та головного бухгалтера ОСОБА_3 13552,42 грн., винних у зайвих грошових виплатах коштів, у порядку та розмірах встановлених ст., ст. 133- 136 Кодексу законів про працю України, а також провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та повернути зайво сплачені кошти у сумі 6297,42 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що вимога КРУ в Донецькій області не виконана частині не відшкодування заборгованості у загальному розмірі 13850,00 грн., з якої сума у розмірі 9310,00 грн. - є зайво виплачена матеріальна допомога, а 4540,00 грн. - є зайво нараховані та перераховані внески до державних цільових фондів.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державним службовцям допомога на оздоровлення виплачується при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу.

При цьому, згідно з підпунктом 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури), судів та інших органів» керівникам органів надано право за наявності коштів надавати працівникам допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячну заробітну плату працівника.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 5 жовтня 2005 року № 308/519, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 жовтня 2005 року за № 1209/11489 були затверджені Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, пунктом 5.11 яких передбачено, що керівники мають право надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання.

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Статтею 1 Закону «Про оплату праці» визначено поняття заробітної плати, а саме це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Стаття 51 Бюджетного кодексу України визначає особливості здійснення окремих видатків бюджету, де частиною 1 передбачено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Кабінетом Міністрів України затверджена постанова від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», пунктом 4 якої передбачено надання права керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, в тому числі на оздоровлення, в сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Закон України від16.07.1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частинами 3, 5 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996- XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

У випадку поділу щорічної відпустки на частини зазначена допомога виплачується працівникові один раз на рік при наданні будь-якої з частин щорічної відпустки за заявою працівника.

Отже дійсно, відповідно до вимог законодавства робітники мають право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення, але надання такої допомоги повинно підтверджуватися первинними документами, а саме заявами працівників про надання матеріальної допомоги на оздоровлення та наказами керівника про виплату матеріальної допомоги робітникам.

Виходячи із наведеного, суд зазначає, що надання матеріальної допомоги - взаємно узгоджена між роботодавцем і працівником операція. Формою такого узгодження є, зокрема, заява працівника про надання йому матеріальної допомоги у звязку з певними обставинами. Рішення про видачу співробітнику матеріальної допомоги також оформляється наказом керівника підприємства із зазначенням підстави (заяви співробітника) й суми допомоги.

В матеріалах справи є постанови про накладення адміністративного стягнення на посадових осіб Терентру директора Петренко Т.В. та головного бухгалтера ОСОБА_3 за встановлені ревізією порушення у розмірі 136,00 грн. з кожного. Зазначені суми штрафу не оскаржені та сплачені у повному обсязі, про що свідчать квитанції Ощадбанку від 03.02.2011 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Терцентром після проведення ревізії здійснені заходи щодо усунення встановлених КРУ в Донецькій області порушень.

Так, Управлінням праці та соціальних питань Донецької міської ради виданий наказ від 13.01.2011 року про усунення порушень у Територіальному центрі соціального обслуговування м. Донецька по результатам ревізії, згідно п.4 якого наказано щодо утримання з Петренко Т.В., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рахунок погашення заборгованості за неоформлену матеріальну допомогу на оздоровлення кошти на загальну суму 11250,00 грн. Також, Терцентром виданий наказ від 31.12.2010 року № 56 про усунення порушень, які виявлені в ході проведення перевірки КРУ в Донецькій області з 15.11.2010 року по 17.12.2010 року.

Незважаючи на здійснення заходів щодо усунення порушень, які встановлені згідно акту ревізії від 17.12.2010 року № 19-05-09/298 та за результатами якої винесена Вимога від 27.12.2010 року № 19-05-10/4367, пункт 3 якої є спором у даній адміністративній справі, відповідачем (Терцентром) оскаржена зазначена Вимога в частині визнання дій та удержання з робітників матеріальної допомоги на оздоровлення неправомірними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду (ДОАС) від 21 червня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/8128/2011 у задоволені вказаних позовних вимог Терцентру відмовлено у повному обсязі, та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду (ДААС) від 17 серпня 2011 року дана постанова залишена без змін та з 17.08.2011 року набрала законної сили.

Як вбачається зі змісту постанови ДОАС від 21 червня 2011 року відповідно до вимог законодаства робітники мають право на отримання матеріально допомоги на оздоровлення, але надання такої допомоги повинно підтврджуватися первинними документами, а саме: відповідними заявами працівників та наказами керівника, а отже спірна вимога від 27.12.2010 року № 19-05-10/4367 є законною та обґрунтованою. При цьому, в ухвалі ДААС від 17 серпня 2011 року зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору

Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, не можна вважати належними доказами у справі, адже вони не містять вичерпної інформації, яка б об'єктивно обґрунтовувала незаконність дій чи актів відповідача.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій субєкта владних повноважень - Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області до Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька про зобовязання стягнути зайво виплаченої матеріальної допомоги у сумі 9310,00 грн. та зобовязання відкоригувати з державними цільовими фондами зайво нарахованих та перерахованих внесків у сумі 4540,00 грн. задовольнити повністю.

Зобовязати керівника Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька стягнути з працівників Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька зайво виплачену матеріальну допомогу у сумі 9310,00 грн. (девять тисяч триста десять грн. 00 коп.), або стягнути з директора Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька Петренко Т.В. та головного бухгалтера ОСОБА_3 у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

Зобовязати керівника Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька відкоригувати Територіальному центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян м. Донецька з державними цільовими фондами зайво нараховані та перераховані внески у сумі 4540,00 грн. (чотири тисячі пятсот сорок грн. 00 коп.).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників сторін 29 вересня 2011 року. Повний текст постанови виготовлений 3 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.