Постанова № 18512211, 03.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/12566/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі          Чумаріній Д.В.

за участю представника відповідача: ОСОБА_1 –згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 5768,33 грн.,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2011 року Горлівський міський центр зайнятості – робочий орган виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 5768,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 на підставі заяви призначено допомогу по безробіттю з 02.10.2009 року. За результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Горлівським міським центром зайнятості встановлено, що згідно рішенню Калінінського районного суду м. Горлівки від 12 липня 2010 у справі № 2-69/2010 року ОСОБА_2 було поновлено на посаді.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Судом встановлено наступне.

11.09 2009 року гр. ОСОБА_2 була звільнена з посади оператора ДПК 5 розряду заводу з виробництва аміаку №1, за п. 2 ст. 36 КЗпП України.

25.09.2009 року ОСОБА_2 звернулася до Горлівського міського центру зайнятості в пошуках роботи.

02.10.2009 року у зв’язку із відсутністю підходящої роботи, у відповідності до п.п. 1,3,4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністра праці та соціальної політики України» 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, ОСОБА_2 було призначено допомогу по безробіттю.

В період знаходження на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного, а саме з 02.10.2009 року по 27.07.2010 року гр. ОСОБА_2 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю в сумі 5768,33 грн.

28.07.2010 року гр. ОСОБА_2 звернулася до центру зайнятості та надала копію рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 12.07.2010 року у справі №2-69/2010 про поновлення її на роботі.

Стаття 159 КАС України передбачає, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до приписів ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору. У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

У відповідності до п. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків.

Відповідно до пп.1 п.4 ст.35 Закону України „Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ, із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, (а.с. 18-19), згідно рішенню Калінінського районного суду м. Горлівки від 12 липня 2010 року у справі № 2-69/2010 ОСОБА_2 було поновлено на посаді оператора ДПУ (пусковий котел) 6 розряду на заводі по виробництву аміаку № 1.

Згідно пояснень представника відповідача у судовому засіданні, ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22.09.2010 року рішення Калінінського районного суду м. Горлівки від 12 липня 2010 року у справі № 2-69/2010 було залишено без змін. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Крім того, суд зазначає, що стаття 36 Закону України від 2 березня 2000 року N 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року N 357, якою затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за правилами пункту 7 якого, у разі відмови особи повернути суми незаконно виплачених коштів, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 8-9) відповідачу вперше 28.07.2010 року за № 02/2680 була направлена претензія, в якій пропонувалося добровільно сплатити суму боргу. Відповідач листа центру зайнятості отримав 06.08.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням, однак сплати суми боргу від нього не надійшло.Відповідачу вдруге 24.06.2011 року була направлена аналогічна претензія, в якій пропонувалося добровільно сплатити суму боргу. Відповідач листа центру зайнятості отримав, однак сплати суми боргу від нього не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” про стягнення витрат за надані соціальні послуги у розмірі 5768,33 грн., - задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол” (ЄДРПОУ 05761614) на користь Горлівського міського центру зайнятості – робочого органу виконавчої дирекції фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок 37178300901021 ГДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 22032986) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 5768 (п’ять тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 33 (тридцять три) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 03 жовтня 2011 року у присутності представника відповідача.

Повний текст виготовлено 06 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Скріпнік А.І.