Постанова № 18512047, 27.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

27.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/11384/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю: представника позивача Солошенка С.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Актив РБ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прод Актив РБ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про: - визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті №1889/23-3/33906959 від 25.08.2011 року висновків про порушення ТОВ «Прод Актив РБ» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах, здійснених з ПП «Гарлен»; - визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті №1889/23-3/33906959 від 25.08.2011 року висновків про порушення ТОВ «Прод Актив РБ» пункту 201.1. ст. 201, 198.2 ст. 198, пункту 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) щодо завищення податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за січень-травень 2011 року на загальну суму 85 380, 10 грн. В обґрунтування позову зазначено, що позапланова невиїзна перевірка від 25.08.2011 року, за результатами якої складено акт №1889/23-3/33906959 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод Актив РБ» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Гарлен» за період січень-травень 2011 року, була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі службового посвідчення серії УДН №050789 від 23.12.2008 року та на підставі службового посвідчення серії №043946 від 15.11.2007 року, згідно з наказом про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод Актив РБ» (код ЄДРПОУ 33906959) від 09.08.2011 року № 1391 у відповідності до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 та пп. 79.1 п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, з урахуванням матеріалів перевірки ПП «Гарлен» (код ЄДРПОУ 36699637, акт від 13.07.2011 року №262/231/36699637) з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-травень 2011 року щодо встановлених нікчемних правочинів, податковими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Прод Актив РБ» з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ПП «Гарлен» за період січень-травень 2011 року, за результатами якої складено акт №1889/23-3/33906959 від 25.08.2011 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПКУ. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на який посилається відповідач як на обставину для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, така перевірка проводиться, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що як вбачається з матеріалів справи, копія наказу від 09.08.2011 року № 1391 з повідомленням про проведення перевірки від 09.08.2011 року № 26003/10/23-329 отримана особисто під підпис головним бухгалтером ТОВ «Прод Актив РБ» Крижановською І.Б.

Також, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом наведеної норми, документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Вимога щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачена Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (п. 6 Розділ І. підп.5.2 п.5 Розділу II).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання запиту відповідача від 26.07.2011 року № 24536/10/23-329 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ПП «Гарлен» за січень-травень 2011 року, позивач надав всі необхідні і належним чином оформлені документи.

Крім того, у зазначеному акті податковим органом зроблено висновок про порушення ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Виходячи з наведеної норми, та з урахуванням того, що відповідачем проведено перевірку ТОВ «Прод Актив РБ» у серпні 2011 року та складено акт перевірки від 25.08.2011 року - до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення, виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

3 аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки від 25.08.2011 року зроблено висновок про те, що правочини, укладені ТОВ «Прод Актив РБ» з ПП «Гарлен» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 25.08.2011 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ «Прод Актив РБ» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 25.08.2011 року про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Крім того, посилаючись на порушення з боку ТОВ «Прод Актив РБ» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах здійснених з ПП «Гарлен» за січень-травень 2011 року, відповідач дійшов висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ на загальну суму 85 380,10 грн. В обґрунтування даних тверджень відповідач в Акті перевірки зазначив, що відповідно до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ПП «Гарлен» з ТОВ «Прод Актив РБ».»

Разом з тим, як вже було зазначено, на виконання письмового запиту відповідача від 26.07.2011 року №24536/10/23-329 до початку перевірки ТОВ «Прод Актив РБ» були надані всі необхідні податкові накладні та документи первинного обліку, які оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, також була надана інформація про рух коштів при розрахунках з ПП «Гарлен», а саме: про перерахування грошових коштів, в періоді, що перевірявся на рахунок ПП «Гарлен» №26003320987001 в АТ «КБ Володимирський» МФО 337933, за п/ дорученням від 10.03.2011 року №162 на суму 50 291,18 грн., на рахунок №2600439211081 в АБ «Діамантбанк» МФО 320854, за п/ дорученням від 12.05.2011 року на суму 13 564,54 грн.

Згідно із п. 185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Стаття 23 Податкового Кодексу України визначає поняття бази оподаткування як фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

База оподаткування операцій з поставки товарів та послуг, згідно ст. 188 Податкового кодексу України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайних цін, визначених відповідно ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

На виконання вищеназваних вимог законодавства ТОВ «Прод Актив РБ» до декларацій з податку на додану вартість за січень-травень 2011 року було включено вартість усіх товарів/послуг, визначених виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, за вказаний період.

Таким чином, враховуючи, що висновки викладені в акті перевірки щодо нікчемності (недійсності) правочинів укладених між ТОВ «Прод Актив РБ» та ПП «Гарлен» визнані судом неправомірними, відповідно твердження щодо порушень з боку ТОВ «Прод Актив РБ» вимог пункту 201.1. ст. 201, 198.2 ст. 198, пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - завищення податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за січень-травень 2011року на загальну суму 85380,10 грн. є безпідставними.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 25.08.2011 року з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод Актив РБ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті №1889/23-3/33906959 від 25.08.2011 року висновків про порушення ТОВ «Прод Актив РБ» ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах, здійснених з ПП «Гарлен».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо відображення в Акті №1889/23-3/33906959 від 25.08.2011 року висновків про порушення ТОВ «Прод Актив РБ» пункту 201.1. ст. 201, 198.2 ст. 198, пункту 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) щодо завищення податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за січень-травень 2011 року на загальну суму 85 380, 10 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 26 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >