Постанова № 18512036, 27.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

27.09.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9470/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича <Текст > при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Малиновська Л.В., Яковлев А.В. Скок Г.Ю. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар*єр" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ: 29.07.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, у якому просив суд визнати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 0001192320 та від 12.07.2011 року № 0001202320 недійсними та скасувати їх. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Нікопольська обєднана державна податкова інспекція безпідставно дійшла висновку по нікчемність правочинів, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД», Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопрогресбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Басстрой». Позивач зазначає, що ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» виконали свої зобовязання перед позивачем у повному обсязі у відповідності до укладених договорів, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой». Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» мали статус юридичних осіб та були платниками податку на додану вартість.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову зазначаючи, що договори укладені з ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» є нікчемними, оскільки за наслідками проведених податковими органами перевірок вищевказаних товариств було встановлено наступне:

-по ТОВ фірма «Модем ЛТД» встановлено, що угоди укладені між ТОВ фірма «Модем ЛТД» і ТОВ «Колідо» є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, а отже угоди укладені ТОВ фірма «Модем ЛТД» з покупцями в тому числі і позивачем є нікчемними в силу закону (відсутня база і обєкт оподаткування податком на додану вартість.

-по ТОВ «Нікопрогресбуд» встановлено, що його угоди з ТОВ «Інвест-Ком Центр» є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства (товар по право чинам не був переданий), а отже угоди укладені ТОВ «Нікопрогресбуд» з позивачем є також є нікчемними.

-по ТОВ «Басстрой» встановлено, що угоди укладені між позивачем і ТОВ «Басстрой» є нікчемними, оскільки за наслідками перевірки ТОВ «Басстрой» встановлено, що його директор є посадової особою одразу в 21 субєкті господарювання, які зареєстровані на всій територій України, у звязку з цим є неможливим здійснення вищевказаною особою керування господарськими процесами на підприємстві в кількох місцях одночасно, а саме: підписання та подання декларацій та звітів до органів податкової служби по декільком субєктам господарювання, що зареєстровані в різних областях в один день, складання та підписання господарських договорів тощо.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

З 04.05.2011 року по 16.06.2011 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з дотриманням вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 23.06.2011 року № 536/232/00292304.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нікчемність право чинів укладених позивачем з ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой».

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується наступне:

по ТОВ фірма «Модем ЛТД» встановлено, що угоди укладені між ТОВ фірма «Модем ЛТД» і ТОВ «Колідо» є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, а отже угоди укладені ТОВ фірма «Модем ЛТД» з покупцями в тому числі і позивачем є нікчемними в силу закону (відсутня база і обєкт оподаткування податком на додану вартість.

по ТОВ «Нікопрогресбуд» встановлено, що його угоди з ТОВ «Інвест-Ком Центр» є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства (товар по право чинам не був переданий), а отже угоди укладені ТОВ «Нікопрогресбуд» з позивачем є також є нікчемними.

по ТОВ «Басстрой» встановлено, що угоди укладені між позивачем і ТОВ «Басстрой» є нікчемними, оскільки за наслідками перевірки ТОВ «Басстрой» встановлено, що його директор є посадової особою одразу в 21 субєкті господарювання, які зареєстровані на всій територій України, у звязку з цим є неможливим здійснення вищевказаною особою керування господарськими процесами на підприємстві в кількох місцях одночасно, а саме: підписання та подання декларацій та звітів до органів податкової служби по декільком субєктам господарювання, що зареєстровані в різних областях в один день, складання та підписання господарських договорів тощо.

Крім того, у акті перевірки, що позивач порушив приписи статей 185,188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у звязку з чим завищив відємне значення податку на додану вартість, задеклароване у податкових деклараціях з податку на додану вартість, яки після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року всього на суму 43650,00 гривень, в тому числі за січень 2011 року на суму 24483,00 гривень, за лютий 2011 року на суму 19167,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0001192320 від 12.07.2011 року, яким нараховано грошове зобовязання у розмірі 198717,50 гривень, в тому числі 158974,00 гривень за основним платежем та 39743,50 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; а також податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0001202320 від 12.07.2011 року, яким визначено суму завищеного відємного податку на додану вартість у розмірі 43650,00 гривень.

Суд не погоджується з висновком відповідача зробленим у Акті від 23.06.2011 року № 536/232/00292304 щодо нікчемності право чинів укладених позивачем з ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» наступних причин.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосубєктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Нікопрогресбуд» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Нікопрогресбуд» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Нікопрогресбуд» своїх договірних зобовязань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Нікопрогресбуд».

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом підлягають дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Нікопрогресбуд».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ фірма «Модем ЛТД», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ фірма «Модем ЛТД» укладено договір купівлі-продажу № 01-05-10 від 01.05.2010 року, у відповідності до якого ТОВ фірма «Модем ЛТД» зобовязувалось поставити позивачу продукцію у відповідності до умов договору, а позивач зобовязувався прийняти продукцію та оплатити її.

Факт виконання ТОВ фірма «Модем ЛТД» умов договору № 01-05-10 від 01.05.2010 року підтверджується наступними документами: видатковими накладними товарно-транспортними накладним та податковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Вищевказані документи оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ фірма «Модем ЛТД» становить 140671,00 гривень, що не заперечується і відповідачем.

Судом встановлено, що ТОВ фірма «Модем ЛТД» є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України.

Товари отримані позивачем від ТОВ фірма «Модем ЛТД» за договором купівлі-продажу № 01-05-10 від 01.05.2010 року використовувалась позивачем у його господарській діяльності.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Нікопрогресбуд», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «Нікопрогресбуд» був укладений усний договір купівлі-продажу.

Факт виконання ТОВ «Нікопрогресбуд» своїх зобовязань перед позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи

Вищевказані документи оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ «Нікопрогресбуд» становить 19167,00 гривень, що не заперечується і відповідачем.

Судом встановлено, що ТОВ «Нікопрогресбуд» є платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією на офіційному сайті Державної податкової адміністрації України.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Басстрой», то суд зазначає наступне.

Доводи відповідача стосовно того, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Басстрой» є нікчемними, оскільки за наслідками перевірки ТОВ «Басстрой» встановлено, що його директор є посадової особою одразу в 21 субєкті господарювання, які зареєстровані на всій територій України, у звязку з цим є неможливим здійснення вищевказаною особою керування господарськими процесами на підприємстві в кількох місцях одночасно, а саме: підписання та подання декларацій та звітів до органів податкової служби по декільком субєктам господарювання, що зареєстровані в різних областях в один день, складання та підписання господарських договорів тощо не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України.

Чинне законодавство України не забороняє та не обмежує право однієї і тій же особи бути директором у декількох субєктах господарювання.

Суд зазначає, що не виконання чи неналежне виконання продавцем своїх обовязків як платника податку на додану вартість (неподання звітів, декларації, не сплата податку на додану вартість до бюджету) не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Басстрой» був укладений усний договір купівлі-продажу.

Факт виконання ТОВ «Басстрой» своїх зобовязань перед позивачем підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи

Вищевказані документи оформленні у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Загальна сума податку на додану вартість зазначена у податкових накладних виданих ТОВ «Басстрой» становить 42787,00 гривень, що не заперечується і відповідачем.

На підставі викладеного, судом встановлено, що висновки відповідача зроблені у Акті від 23.06.2011 року № 536/232/00292304 щодо нікчемності право чинів укладених позивачем з ТОВ фірма «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» є протиправними, а тому податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 0001192320 та № 0001202320 підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд

Керуючись ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 року № 0001192320 та № 0001202320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний карєр» судовий збір у розмірі 3,40 гривень.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Златін

< Текст >