Постанова № 18511881, 23.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.09.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10576/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Маненка О.Г. Циби А.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Меркурій» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Меркурій» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про: - визнання неправомірними дії ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у прийнятті декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Меркурій» ЄДРПОУ 33019275 з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року;

- визнання нечинним та скасування рішення ДПІ у Кіровському районі від 14.07.2011 року № 15062/10/28-22 про неприйняття декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Меркурій» ЄДРПОУ 33019275 з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року;

- зобов'язання ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийняти декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Меркурій» ЄДРПОУ 33019275 з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач поштою направив на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року, однак службові особи відповідача повідомили представника позивача про відмову у прийнятті зазначених декларацій, при цьому, причини неприйняття декларацій не повідомили та відмовили у видачі письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій, зазначивши, що таке повідомлення існує. Позивач вважає не прийняття декларацій необґрунтованим та незаконним посилаючись на те, що при складанні податкової декларації ним дотримані вимоги Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року податковою були прийняті, проте не визнані як податкові.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Згідно п. 46.5. ст. 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом державної податкової служби за погодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16.02.2011 року за №197/18935), затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 глави 2 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітній період.

Стаття 3 Закону України № 996 встановлює, що метою складення фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41 встановлено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено нормами Податкового кодексу України.

Згідно п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством «Меркурій» засобами поштового зв'язку на адресу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було надіслано податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2010 року, які надійшли до податкової 12.07.2011 року. При перевірці наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів встановлено, що в деклараціях з податку на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2010 року, заповнена преференція 03 (звітний (податковий) період, за який виправляються помилки).

При заповненні даної преференції до декларацій повинні бути надані уточнюючі розрахунки у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими є додатками до декларації (форма бланка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року № 41).

Відповідно до абз.3 п. 46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 VI, додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового Кодексу України Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до вимог ст. 49 Податкового Кодексу України у разі подання платником додатків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог статті 48 Податкового Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: п. 49.11.1. п. 49.11 ст. 49 у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Так, відповідно до вимог Податкового кодексу України, ДПІ на адресу позивача 14.07.2011 року за №15062/10/28/221 було направлено лист з повідомленням про вручення щодо невизнання декларації з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2010 року, із зазначенням відповідних причин та з посиланням на норми Податкового кодексу України.

19.07.2011 року на адресу ДПІ було повернуто поштовий конверт у зв'язку з незнаходженням позивача за податковою адресою.

Таким чином, відповідно до вимог п. 48.7 ст. 48 Податкового Кодексу України, податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою.

Враховуючи зазначене, дії працівників ДПІ щодо невизнання податкових декларацій з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2010 року є правомірними, та такими що відповідають вимогам чинного законодавства.

Проте суд вважає за необхідне зазначити, що під час судового розгляду справи відповідачем зазначалось та позивачем не заперечувалось, що податкові декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року, за листопад 2010 року та за грудень 2010 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська були прийняті, проте не визнані як податкові.

Щодо позовних вимог про визнання нечинним рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 14.07.2011 року про неприйняття декларацій з ПДВ слід зазначити, що

відповідно до вимог Податкового кодексу України податковою було винесено лист, а не рішення, як зазначає позивач, тому в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити.

Слід зазначити, що згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Що стосується позовних вимог позивача про покладення на відповідача судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Меркурій» не підлягають задоволенню, в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат належить відмовити.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «Меркурій» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 09 вересня 2011 року.

.

Суддя

< Список >

< Список >

< Список > О. Д. Коблова < Текст >