Постанова № 18511821, 23.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.09.2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/10405/11 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю представників: позивача відповідача Кучера С.В. Семенова Ю.Ю., Кривоніс А.А. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з позовними вимогами про: - визнання протиправними дій посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»(код ЄДРПОУ 36053958) без витребування відповідної документації та виходу на місце фактичного провадження платником податків діяльності в результаті яких було складено Акт №807/23-1/36053958 від 16.03.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.»з питань взаємовідносин ПП «ГАММА»за 2010 рік;

- визнання протиправними дій посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»(код ЄДРПОУ 36053958) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у податковому періоді травень-жовтень 2010 року, та визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у відповідному періоді 2010 року;

- зобов'язання Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту №807/23-1/36053958 від 16.03.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.»з питань взаємовідносин ПП «ГАММА»за 2010 рік.

В обґрунтування позову зазначено, що позапланова невиїзна перевірка від 16.03.2011 року, за результатами якої складено акт №807/23-3/36053958 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»з питань взаємовідносин ПП «Гамма»за 2010 рік, була проведена посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначили, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення № 157 від 09.03.2011 року та наказу № 335 від 03.03.2011 року та відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та у звязку з наявністю обставин, визначених у пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, податковими особами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»з питань взаємовідносин ПП «Гамма»за 2010 рік, за результатами якої складено акт №807/23-3/36053958 від 16.03.2011 року.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПКУ. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на який посилається відповідач як на обставину для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, така перевірка проводиться, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що податковим органом не надані докази щодо надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Також, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом наведеної норми, документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Вимога щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачена Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (п. 6 Розділ І. підп.5.2 п.5 Розділу II).

Всупереч наведеному, зазначені документи не були предметом дослідження перевірки.

Стосовно твердження позивача, що податковий орган не вимагав надання будь-яких первинних документів судом не береться до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи на адресу ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»направлявся лист про надання пояснень та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ПП «Гамма»за 2009 та 2010 роки, проте зазначений лист повернуто на адресу Лівобережної МДПІ з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Окрім порушень вимог чинного податкового законодавства, допущених відповідачем під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства, податковим органом порушено і законодавчо встановлений порядок оформлення результатів перевірки.

Так, п. 86.1 ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта, якщо під час перевірки встановлені порушення, або довідки, якщо такі порушення відсутні.

З огляду на те, що відповідачем результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»оформлені у формі акта, то можна зробити висновок про те, що податковим органом нібито встановлено наявність порушень з боку позивача з питань взаємовідносин з ПП «Гамма»за 2010 рік, а це, в свою чергу, зобов'язує додатковий орган у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема п. 86.8 ст. 86 ПК України прийняти податкове повідомлення-рішення, але, як свідчать фактичні обставини, відповідач не вчинив передбачені законом дії.

Також, у зазначеному акті податковим органом зроблено висновок про порушення частини 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України.

Суд не погоджується з даним висновком відповідача з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Виходячи з наведеної норми, до правовідносин, які виникли між сторонами в 2010 році слід застосовувати законодавство України, яке діяло на момент виникнення правовідносин, а також з урахуванням того, що відповідачем проведено перевірку ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»у березні 2011 року та складено акт перевірки від 16.03.2011 року - до зазначених правовідносин слід застосовувати норми Податкового Кодексу України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме: запрошувати плани псів податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення, виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

3 аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки від 16.03.2011 року зроблено висновок про те, що правочини, укладені ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»при придбанні товарів у ПП «Гамма»та продажу товарів (послуг) з контрагентами мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такий правочин свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 16.03.2011 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ «ФІРМА «П.С.В.»на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 16.03.2011 року про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 16.03.2011 року з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «ФІРМА «П.С.В.» (код ЄДРПОУ 36053958) без витребування відповідної документації та виходу на місце фактичного провадження платником податків діяльності в результаті яких було складено Акт №807/23-1/36053958 від 16.03.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.» з питань взаємовідносин ПП «ГАММА» за 2010 рік.

Визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, щодо визнання відсутності об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів ТОВ «ФІРМА «П.С.В.» (код ЄДРПОУ 36053958) у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у податковому періоді травень-жовтень 2010 року, та визнання зазначених правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у відповідному періоді 2010 року.

Зобов'язати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту №807/23-1/36053958 від 16.03.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «П.С.В.» з питань взаємовідносин ПП «ГАММА» за 2010 рік.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 19 вересня 2011 року.

.

Суддя

< Список >

< Список >

< Список > О. Д. Коблова < Текст >