Постанова № 18511403, 20.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

20.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9927/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. <Текст > при секретаріТуранській С.О. за участю представника: представника позивача Бровко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нові системи» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нові системи» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про: - визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року, за результатами якої складено акт №1697/23-3/32804346 від 18.07.2011 року. - визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у викладенні в акті перевірки №1697/23-3 32804346 від 18.07.2011 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ТОВ «ТД «Нові Системи» з контрагентами - покупцями у травні 2011 року. В обґрунтування позову зазначено, що позапланова невиїзна перевірка від 18.07.2011 року, за результатами якої складено акт №1697/23-3/32804346 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року, була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного перевіряючого органу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника та письмові заперечення проти позову, у яких просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі службового посвідчення серії № 043946 від 15.11.2007 року, згідно з наказом про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» від 14.07.2011 року № 1288 та відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 та на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, старшим державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок ризикових операцій було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТД «Нові Системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року, за результатами якої складено акт №1697/23-3/32804346 від 18.07.2011 року.

Так, зі змісту ст. 75 ПКУ вбачається, що органи державної податкової служби мають право проводити документальну позапланову невиїзну перевірку:

- предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства, та яка проводиться на підставі податкових декларацій, фінансової та іншої звітності, первинних документів, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації;

- яка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом;

- яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки передбачені ст. 79 ПКУ. Так, згідно з п. 79.1 цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, на який посилається відповідач як на обставину для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, така перевірка проводиться, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, відповідач в силу вказаних норм права зобов'язаний був надіслати позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення.

Однак, в порушення вищезазначених вимог, відповідачем документальну позапланову перевірку, результати якої оформлені в акті від 18.07.2011 року, було проведено за відсутності обставин, наявність яких є підставою для проведення такої перевірки, оскільки жодних письмових запитів від органу державної податкової служби стосовно надання якихось пояснень та їх письмових підтверджень на адресу підприємства не надходило.

Також, всупереч законодавчо встановлених вимог відповідачем не надсилались на адресу підприємства рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, а саме: виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення йому (уповноваженому представнику) під розписку копій такого наказу та письмового повідомлення проводиться посадовими особами органу державної податкової служби документальна позапланова невиїзна перевірка.

При цьому слід зауважити, що посилання податкового органу у акті перевірки на те, що керуючись ст. 42 ПК України наказ на проведення документальної позапланової перевірки за № 1250 від 06.07.2011 року надісланий на юридичну адресу ТОВ «ТД «Нові Системи» з повідомленням про вручення адресату листа судом не береться до уваги, оскільки перевірка проводилась на підставі наказу №1288 від 14.07.2011 року.

Таким чином, позивач не міг виконати чи не виконати вимоги ДПІ у Бабушкінському районі, оскільки фактично їх не отримував, а тому перевірка підприємства на підставі пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, як зазначено відповідачем у акті, проведена безпідставно, у зв'язку з чим дії відповідача щодо проведення такої перевірки та відповідно, складення за її наслідками акта перевірки є протиправними та такими, що не відповідають нормам ПКУ.

Окрім порушень вимог чинного податкового законодавства, допущених відповідачем під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства, податковим органом порушено і законодавчо встановлений порядок оформлення результатів перевірки.

Так, п. 86.1 ст. 86 ПК України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта, якщо під час перевірки встановлені порушення, або довідки, якщо такі порушення відсутні.

З огляду на те, що відповідачем результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» оформлені у формі акта, то можна зробити висновок про те, що податковим органом нібито встановлено наявність порушень з боку позивача вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року, а це, в свою чергу, зобов'язує додатковий орган у відповідності до вимог діючого законодавства, зокрема п. 86.8 ст. 86 ПК України прийняти податкове повідомлення-рішення, але, як свідчать фактичні обставини, відповідач не вчинив передбачені законом дії.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог додаткового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із п.5.2 Порядку, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Згідно із п.6.2 Порядку, виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

З огляду на наведені норми Порядку, Акт перевірки може бути складений виключно у випадку встановлення фактів порушення податкового законодавства, оскільки контроль за його дотриманням покладено на органи державної податкової служби. В свою чергу, наявність в акті перевірки висновку лише про порушення цивільного законодавства (контроль за дотриманням якого на ОДПС не покладено) прямо виключає складення акта перевірки.

Згідно акта №1697/23-3/32804346 від 18.07.2011 року для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року використано документи реєстраційної справи платника в ДПІ у Бабушкінському районі, інформацію АІС «Податки» ДПА в Черкаській області, 1С «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», БД «Бест-Звіт» ДПІ у Бабушкінському районі (декларації з ПДВ за відповідні періоди), АІС ІІРР. Будь-яких первинних документів щодо правочинів за участю ТОВ «ТД «Нові Системи», на підставі яких ним формувалися податкові зобов'язання та податковий кредит у травні 2011 року, перевіряючими не аналізувалось, та, відповідно, в акті про них не зазначено.

При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при продажу товарів (робіт, послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Крім того, як вбачається зі змісту зазначеного акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст. 228 ЦК України.

Однак, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом наведеної норми, документальна перевірка має проводитись на підставі перелічених у згаданому підпункту документів фінансової і податкової звітності, а також первинних бухгалтерських документів.

Вимога щодо аналізу правомірності оподаткування фінансово-господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності, також передбачена Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (п. 6 Розділ І. підп.5.2 п.5 Розділу II).

Всупереч наведеному, зазначені документи не були предметом дослідження перевірки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що викладені у акті перевірки висновки відповідача про безтоварність та нікчемність правочинів між ТОВ «ТД «Нові Системи» та його контрагентами - покупцями без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності є безпідставними.

Відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року № 20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки від 18.07.2011 року не тільки не містить посилань про вину позивача, яка виразилася в намірі позивача порушити публічний порядок, а й не доводить умислу ТОВ «ТД «Нові Системи» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті від 18.07.2011 року про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечить інтересам держави, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду відносно посадових осіб позивача, який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб позивача на порушення публічного порядку.

Згідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірність та законність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки від 18.07.2011 року з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нові системи» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТД «Нові Системи» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за травень 2011 року, за результатами якої складено акт №1697/23-3/32804346 від 18.07.2011 року.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у викладенні в акті перевірки №1697/23-3 32804346 від 18.07.2011 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених ТОВ «ТД «Нові Системи» з контрагентами - покупцями у травні 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 19 вересня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >