Єдиний державний реєстр судових рішень 14.09.2011
<копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/4758/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Троценко О.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Агафонов Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального підприємства «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня»про стягнення 9421 грн. 03 коп., -
ВСТАНОВИВ:
22.04.2011 року Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська звернулася з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня»та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.08.2011р., просить стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 9421 грн. 03 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що у відповідача виникли самостійно задекларовані зобовязання відповідно до декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік №732 від 22.01.2010р. на загальну суму 9421 грн. 03 коп., а саме: за жовтень 2010р. у розмірі 3140 грн. 34 коп., за листопад 2010р. у розмірі 3140 грн. 34 коп. та за грудень 2010р. у розмірі 3140 грн. 34 коп. Позивач зазначає у позові, що відповідач станом на 11.04.2011р. має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 37684,09 грн. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо погашення податкового боргу та у відповідності до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ, були направлені на адресу відповідача дві податкові вимоги, однак зобовязання ним не було виконано повністю, а податковий борг лише збільшився. Вказаний новостворений податковий борг у сумі 9421,03 грн. по орендній платі виник за період з жовтня по грудень 2010р., що є порушенням ст..67 Конституції України.
Представник позивача в судовому засіданні вищезазначені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився 15.06.2011р., 06.07.2011р. та 26.08.2011р., витребуваних судом документів не надав, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.45-47).
Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце слухання судової справи за його участі та реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є субєктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене, враховуючи строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами, з урахуванням ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб, який виник до набрання чинності, а частина податкового боргу, яка виникла після набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-УІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства та норми Податкового кодексу України, виходячи з того, що строк сплати боргу по орендній платі за грудень 2010р. настав з 01.01.2011р. по 31.01.2011р.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обовязки платників податків щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», чинного як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду справи, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Також, пунктом 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України (який набрав чинності з 01.01.2011р.) передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 25.08.1999р. за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Каруни, буд. 22, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа та перебуває на обліку як платник податків та обовязкових платежів у Державній податковій інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи, довідкою від 05.11.2010р. №1 про взяття на облік платника податків, витягом з ЄДРПОУ станом на 25.08.2011р. Серія АЄ №771583 (а.с.8-9,51,52).
Відповідачем 22.01.2010р. подано до податкової інспекції податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р. №732, в якій самостійно визначив до сплати відповідно до умов договору оренди загальну суму орендної плати на 2010 рік - 37684 грн. 09 коп. із встановленою щомісячною платою з січня по грудень 2010р. щомісячно по 3140 грн. 34 коп. (а.с.14).
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ (чинного на момент виникнення податкового боргу) передбачено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податку в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 цієї ж статті Закону України № 2181-ІІІ, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 1 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк.
Комунальне підприємство «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня» в порушення вимог Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ, які були чинними на момент виникнення податкового боргу, має податковий борг по орендній платі перед бюджетом в розмірі 9421 грн. 03 коп. за період з жовтня по грудень 2010р, строк сплати по якому настав відповідно за жовтень до 30.11.2010р., за листопад до 31.12.2010р., за грудень до 31.01.2011р., що підтверджується обліковою карткою платника податків та довідкою про стан розрахунків (а.с.18-21).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податковим органом на виконання вищенаведеної статті 6 Закону України № 2181-ІІІ була сформована перша податкова вимога 03.03.2010р. № 1/297 на суму 4062 грн. 45 коп., яка була отримана відповідачем 28.04.2010р., що підтверджується копією поштового повідомлення та друга податкова вимога 01.06.2010р. №2/572 на суму 13273 грн. 82 коп., яка була розміщена на дошці податкових оголошень 18.06.2010р., у звязку з неможливістю її вручення, що підтверджується актом №74/24-038 від 18.06.2010р. про неможливість вручення другої податкової вимоги (а.с.15, 16, 16 зворот).
Зазначені податкові вимоги залишилася не сплаченими відповідачем.
Відповідно до норм Закону України № 2181-ІІІ у разі несплати попередніх податкових вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення податкового боргу, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.
Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також оренду плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року, подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій ( стаття 14 Закону України «Про плату за землю»).
Згідно зі ст.17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про плату за землю», контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Законом України «Про систему оподаткування», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.
У відповідності до п.п.3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідач в судове засідання не зявився, доказів сплати податкового боргу самостійно визначеного в податковій декларації по орендній платі за земельну ділянку по договору оренди за 2010р. за період з жовтня по грудень 2010р. суду не надав.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як відповідачем порушені норми Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинних на момент виникнення податкового боргу, Податкового кодексу України щодо своєчасності та сплати платежів до бюджету з орендної плати та земельного податку.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються. При цьому, враховується те, що позивачем, при предявленні цього позову до суду, судові витрати не понесені.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94,122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська до Комунального підприємства «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня» про стягнення 9421 грн. 03 коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Дніпропетровська ремонтно-реставраційна майстерня» (49024, м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 22, код ЄДРПОУ 30539979) на користь бюджету податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 9421 грн. 03 коп. (девять тисяч чотириста двадцять одна грн. 03 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 31.08.2011р.
Суддя <(підпис) >
< Текст >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
<Текст >
< ПІБ Судді >
< ПІБ Судді >
Судове рішення № 18510927, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 14.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/4758/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: