Постанова № 18510791, 05.09.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

05.09.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/1537/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. <Текст > при секретаріЗолотухіні К.О., за участю: представника позивача представника відповідача Явтушенко Н.А., Гайдамака Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)" про стягнення заборгованості у сумі 330 088, 86 грн., - ВСТАНОВИВ: 26.01.2011 року Жовтоводська обєднана державна податкова інспекція звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Підприємство Пятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)» про стягнення заборгованості у сумі 330088, 86 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням уточнень позовних вимог, позивач зазначив, що Державне підприємство «Підприємство Пятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)», у звязку із несвоєчасною сплатою має податковий борг за погодженими податковими зобовязаннями на загальну суму 330088, 86 грн.

Просить суд, з урахуванням уточнень позовних вимог, стягнути з Державного підприємства «Підприємство Пятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)» на користь державного бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 330088, 86 грн. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків.

У судовому засіданні представник позивача, з урахуванням уточнень до позовної заяви, підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідачем податкові зобовязання були виконані своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується копіями долучених до заперечень документів, а тому правові підстави для нарахування та сплати відповідачем пені та штрафних санкцій є неправомірним.

Суд, заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним даний позов задовольнити частково з наступних підстав.

13.05.2009 року відповідач зареєстрований Пятихатською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області як юридична особа, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 4, ст. 9, п. 1, 5 ч.1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року № 1251-XII (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законами терміни, у звязку з чим вони повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року, № 168/97-ВР (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку, або підлягає обовязковій реєстрації як платник цього податку, або імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача утворився в результаті несплати податкових зобовязань, штрафних санкцій та пені.

У своїх уточненнях до позовної заяви від 06.05.2011 року позивач зазначає, що відповідач частково погасив заборгованість, а саме: повністю сплачено заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 32, 05 грн. та збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 25, 12 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає податковий борг з податку на додану вартість у сумі 330088, 86 грн.

Так, Державним підприємством «Підприємство Пятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)» було подано позивачу:

-уточнена податкова декларація з податку на додану вартість від 28.09.2009 року № 8515 на суму 2620, 00 грн. Самостійно нараховано штрафних санкцій по уточненій податковій декларації № 8515 на суму 131, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2009 року від 21.09.2009 року № 8469 на суму 15200, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2009 року від 20.10.2009 року № 10269 на суму 20077, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року від 16.11.2009 року № 11317 на суму 11592, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2009 року від 18.12.2009 року № 12066 на суму 18532, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року від 20.01.2010 року № 13833 на суму 11766, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2010 року від 22.02.2010 року № 2308 на суму 9378, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2010 року від 16.03.2010 року № 2596 на суму 2252, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2010 року від 20.04.2010 року № 4600 на суму 8577, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2010 року від 20.05.2010 року № 5855 на суму 15349, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року від 21.06.2010 року № 6363 на суму 11785, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року від 20.07.2010 року № 8330 на суму 7298, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2010 року від 20.08.2010 року № 9675 на суму 12790, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року від 20.09.2010 року № 10194 на суму 14428, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року від 20.10.2010 року № 12136 на суму 10860, 00 грн.;

-податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2010 року від 22.10.2010 року від 22.10.2010 року № 13638 на суму 19108, 00 грн.;

-в сумі 94473, 17 грн. терміном сплати 02.04.2010 року відповідно до податкового повідомлення-рішення від 17.03.2010 року № 0000050152 з податку на додану вартість за штрафними санкціями за порушення граничних термінів сплати;

-в сумі 9756, 35 грн. терміном сплати 29.11.2010 року, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.11.2010 року №0000220152 з податку на додану вартість за штрафними санкціями за порушення граничних термінів сплати.

Відповідно до п. 5. 1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 вказаного Закону, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф.

Згідно з вимогами пп. 6.2.2, пп. 6.2.3, пп. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем були вручені відповідачу перша податкова вимога від 26.10.2001 року № 1/136 та друга податкова вимога від 05.12.2001 року № 2/357, які були отримані відповідачем 05.11.2001 року та 13.12.2001 року відповідно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були сплачені нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року та надані копії відповідних платіжних доручень.

Так, відповідачем було сплачено податкові зобовязання з податку на додану вартість за:

-серпень 2009 року (21.09.2009 року № 8469), нараховано 15200, 00 грн., сплачено 15200, 00 грн. Платіжні доручення: від 22.09.2009 року № 590, від 24.09.2009 року № 609, від 28.09.2009 року № 616;

-вересень 2009 року (20.10.2009 року № 10269), нараховано 20077, 00 грн., сплачено 20077, 00 грн. Платіжні доручення: від 12.10.2009 року № 648, від 22.10.2009 року № 676, від 29.10.2009 року № 685;

-жовтень 2009 року (16.11.2009 року № 11317), нараховано - 11592, 00 грн., сплачено 11592, 00 грн. Платіжні доручення: від 17.11.2009 року № 738, від 25.11.2009 року № 782;

- листопад 2009 року (18.12.2009 року № 12066), нараховано 18532, 00 грн., сплачено 18532, 00 грн. Платіжні доручення: від 22.12.2009 року №825, від 25.12.2009 року № 854;

-грудень 2009 року (20.01.2010 року № 13833), нараховано 11766, 00 грн., сплачено 11500, 00 грн. Платіжні доручення: від 22.01.2010 року № 25, від 29.01.2010 року № 48;

-січень 2010 року (22.02.2010 року № 2308), нараховано 9378, 00 грн., сплачено 9276, 00 року. Платіжне доручення: від 19.02.2010 року № 91;

-лютий 2010 року (16.03.2010 року № 2596), нараховано 2252, 00 грн., сплачено 2252, 00 грн. Платіжне доручення: від 30.03.2010 року № 155;

-березень 2010 року (20.04.2010 року № 4600), нараховано 8577, 00 грн., сплачено 8577, 00 грн. Платіжне доручення: від 28.04.2010 року № 255;

-квітень 2010 року (20.05.2010 року № 5855), нараховано 15349, 00 грн., сплачено 15349, 00 грн. Платіжне доручення: від 31.05.2010 року № 304;

-травень 2010 року (21.06.2010 року № 6363), нараховано 11785, 00 грн., сплачено 11785, 00 грн. Платіжне доручення: від 25.06.2010 року № 385, від 29.06.2010 року № 387;

-червень 2010 року (20.07.2010 року № 8330), нараховано 7298, 00 грн., сплачено 7298, 00 грн. Платіжне доручення: 29.07.2010 року № 451;

-липень 2010 року (20.08.2010 року № 9675), нараховано 12790, 00 грн., сплачено 12790, 00 грн. Платіжне доручення: від 27.08.2010 року № 524;

-серпень 2010 року (20.09.2010 року № 10194), нараховано 14428, 00 грн., сплачено 14428, 00 грн. Платіжне доручення: від 29.09.2010 року № 618;

-вересень 2010 року (22.10.2010 року № 12136), нараховано 10860, 00 грн., сплачено 10860, 00 грн. Платіжне доручення: від 28.10.2010 року № 676;

-жовтень 2010 року (22.11.2010 року № 13638), нараховано 19108, 00 грн., сплачено 19108, 00 грн. Платіжне доручення: від 30.11.2010 року № 750.

Загалом за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 188992, 00 грн. Загальний розмір сплаченої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість складає 188614, 00 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 378, 00 грн., враховуючи заяву про уточнення позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач зазначає, що позивачем неправомірно було зараховано вищевказані сплачені суми податкових зобовязань з податку на додану вартість у сумі 188614, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості минулих років.

Суд зазначає, що пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення відносин між сторонами), визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.1999 року, № 679-XIV «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року, № 22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 вказаного Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, самостійно визначене платником податків у платіжних дорученнях.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Жовтоводської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Підприємство Пятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)» про стягнення заборгованості у сумі 330088, 86 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство П'ятихатської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№ 122)» (52171, Дніпропетровська обл., Пятихатський район, с. Красноіванівка, код ЄДРПОУ 08679793, р/р № 26004313018001, КБ «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, р/р № 26006427960100, Дніпропетровського відділення «РАЙФАЙЗЕНБАНК АВАЛЬ», м. Дніпропетровськ, МФО - 305653) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 378 (триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок коштів платника податків з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.06.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Текст >

< Список >

< Список >

< Список >А. Ю. Рищенко

<Текст >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >