Постанова № 18510450, 15.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

15.08.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 р. Справа № 2а-2629/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г.В.

при секретарі Федоренко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька МДПІ звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про примусове стягнення активів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку у сумі 960грн. 70коп.

Правовою підставою стягнення податкового боргу позивач вважає пп.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, до матеріалів справи надав клопотання з проханням справу розглядати без представника, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засіданні не зявився, про час і місце сповіщений належно, поштова кореспонденція направлена вчасно, що підтверджується витягом з реєстру вихідної кореспонденції. Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною в довідці з ЄДР, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 35 КАС України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі відповідач) зареєстрований 17.12.2007р. Криворізькою районною державною адміністрацією Дніпропетровської області. Згідно даного витягу Відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).

Згідно довідки про взяття на облік платника податків, позивач зареєстрований як платник податків та знаходиться на обліку у Криворізькій МДПІ.

Також відповідач, як платник єдиного податку на підставі заяви відповідача від 08.01.2008р . право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, за змістом якої вказано: вид діяльності в сфері установки та обслуговування музичних автоматів, дата переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності січень 2008 рік. В п.5 заяви відповідача підтверджено обізнаність про граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належну до щомісячної сплати. (а.с.7).

Згідно заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування відповідачу було встановлено ставку єдиного податку 200грн. 00коп. на місяць.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як субєкт господарювання, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності в Україні.

Згідно довідки Криворізької МДПІ від 11.08.2009р., з квітня 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплачував єдиний податок кожного місяця, податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб перед бюджетом становить 960грн.70коп.

На час розгляду справи сума заборгованості у добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Таким чином, сума заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб перед бюджетом, який виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобовязань становить 960грн.70коп.

Дослідивши матеріали справи та надані у судовому засіданні докази, суд виходить з наступного.

Згідно абз.2 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У відповідності абз. 6 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Абзацем 7 пункту 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва»передбачено, що відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування»податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно до пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Виконуючи визначену норму Закону, в зв'язку з добровільною несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання Відповідачу були надіслані податкові вимоги про погашення податкової заборгованості №1/73 від 16.02.2009р. (а.с.9) та №2/257 від 02.04.2009р. (а.с.11).

У відповідності до Згідно №5 від 17.02.2009р. про неможливість вручення першої податкової вимоги, відповідач відсутній за вказаною адресою, у звязку з чим податкову вимогу №1/73 розміщено на дошці податкових оголошень.

Згідно № 39 від 03.04.2009р. про неможливість вручення другої податкової вимоги, відповідач відсутній за вказаною адресою, у звязку з чим податкову вимогу №2/257 розміщено на дошці податкових оголошень.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у пункті 1.7 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з Відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути в примусовому порядку з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок активів в межах суми боргу в рахунок погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 960грн.70коп. (девятсот шістдесят гривень 70коп.) на користь держави (р/р 34210379700110, код платежу 16050200, УДК в Дніпропетровській області, код ОКПО 24232353, МФО 805012).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 26.05.2010 р.

Суддя Г.В. Потолова