Рішення № 18508009, 27.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5023/5974/11

вх. № 5974/11

Суддя господарського суду Аюпова Р.М.

при секретарі судовогозасідання Павленко А.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., дов. від 20.12.10р.

Представник відповідача - не з"явився. 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ плюс", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ “Пері Україна” звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача ТОВ “СВМ Плюс”на свою користь 87801,30 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором оперативної оренди обладнання № 2575/С-5/08-2009 від 06.08.2009 року щодо своєчасного повернення орендованого майна.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 липня 2011 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 08 серпня 2011 року о 10:50 год.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 08 серпня 2011 року, 12 вересня 2011 року розгляд справи відкладався.

У призначеному судовому засіданні 27 вересня 2011 року представник позивача позов підтримував та наполягав на його задоволенні.

У призначене судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 12 вересня 2011 року, яка направлялась на адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), проте, ухвала суду про порушення провадження у справі від 21.07.2011 року повернулась на адресу суду з відміткою пошти «адресат вибув».

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в звязку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2011року сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.. 75 ГПК України.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

06 серпня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВМ плюс", м.Харків (далі - відповідач) був укладений договір № 2575/С-5/08-2009 оперативної оренди обладнання (далі - договір), у відповідності до умов якого позивач надає, а відповідач, в свою чергу, приймає у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI, асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що передача обладнання в оренду здійснюється на підставі актів прийому-передачі.

Позивач, виконуючи умови договору передав відповідачеві, а відповідач прийняв обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі (а.с 24-51) на загальну суму 5616017,15 грн., які підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п.3.1. Договору договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.10.2009р., а в частині повернення обладнання, оплати орендної плати та інших платежів - до повного виконання Орендарем своїх зобовязань за даним договором. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного договору. В разі відсутності додаткової угоди про продовження строку дії договору, він припиняє свою дію в строк вказаний у даному пункті.

Додатковими угодами № 1, 3 сторонами пролонговано строк дії договору. 31.03.2010року сторони уклали Додаткову угоду №4 до договору оренди, якою продовжили строк дії договору до 30.04.2010 року.

Згідно із п.5.2.9 Договору, Орендар зобовязався повернути (здати на склад Орендодавця) обладнання протягом десяти календарних днів з моменту припинення (призупинення) дії договору або з моменту письмової вимоги Орендодавця (у випадках, передбачених цим договором) належним чином запакованим, справному стані з урахуванням нормального зносу.

Як свідчать матеріали справи, відповідач повернув позивачеві частину обладнання, яке було предметом договору оренди № 2575/С-5/08-2009 оперативної оренди обладнання, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі (а.с. 52-76), на загальну суму 5544069,40 грн.

Таким чином, вартість неповерненого відповідачем обладнання (без ПДВ) складає 71947,75 грн.

Відповідно до п.5.2.10 Договору, відповідач взяв на себе зобовязання відшкодувати (згідно п. 7.3 договору) Орендодавцю повну вартість неповерненого обладнання протягом десяти календарних днів з моменту виставлення Орендодавцем рахунку на оплату у відповідності до п.7.3. даного договору.

Відповідно до п.7.3. Договору, у разі неповернення у встановлені строки обладнання, Орендар сплачує Орендодавцеві вартість такого обладнання, згідно із цінами визначених у актах прийому-передачі (з урахуванням індексації), з нарахуванням податку на додану вартість (у відповідності до чинного законодавства).

Як свідчать матеріали справи, позивач, у відповідності до зазначених умов договору, виставив відповідачеві рахунок №39/Х від 14.06.2011 року (а.с.78) на оплату неповернутого обладнання, на суму 87801,30 грн. (з ПДВ) та вимогу про сплату зазначеної заборгованості (вих.. № 136 від 14.06.2011 р)., проте, зазначений рахунок залишився не сплаченим, обладнання не повернуто, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Матеріали справи свідчать, що відповідач у встановлений договором (п. 5.2.9) строк не повернув у повному обсязі орендоване за договором обладнання та не сплатив його вартість після направлення на його адресу рахунка 39/Х від 14.06.2011 року (відповідно до п. 5.2.10 та 7.3 договору).

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобовязання з відшкодування вартості неповернутого обладнання у встановлений договором строк за договором № 2575/С-5/08-2009 оперативної оренди обладнання, який був укладений між сторонами по справі 06 серпня 2009 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 87801,30 грн.(з урахуванням ПДВ) вартості неповенутого обладнання , належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 629, 612, 785 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 232, 283, 343, Господарського кодексу України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "СВМ ПЛЮС", м. Харків (61037, м. Харків, вул. Балашовська, 6, код ЄДРПОУ 35589825, р/р № 26002055000004 у відділенні Харквіського РУ ВАТ «Родовід Банк»м. Харків, МФО 321712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна", м. Бровари (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Об'їзна дорога, 60, р/р № 26000000672000 в ПАТ «КІБ Креді Агріколь» м. Київ, МФО 300379, код ЄДРПОУ 31032954) 87801,30 грн. (з урахуванням ПДВ) вартості неповернутого обладнання, 878,01 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Аюпова Р.М.

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення складено та підписано 30 вересня 2011 року

справа № 5023/5974/11