Рішення № 18507966, 27.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р. Справа № 5023/6655/11

вх. № 6655/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 3-ї особи <Текст >відповідача - не з*явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом ПП "Продлайн", м.Харків 3-я особа <Текст >

до Підприємство зі 100% іноз. інв. "БІЛЛА - УКРАЇНА" м. Київ, Фізична особа підприємець ОСОБА_2 м.Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ПП «Продлайн» (позивач) просить суд солідарно стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна» (першого відповідача) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (другого відповідача) суму боргу 25760,77грн., яка виникла на підставі Договору №3-14301624/10 від 01.01.2010р.

Перший відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містить витяг з ЄДРПОУ у відповідності до якого Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна» знаходиться за адресою: 02140, м. Київ, вул. Гришка, 3.

Другий відповідач надав відзив на позов та просить суд в задоволенні позову позивача в частині предявлених до нього вимог відмовити, розгляд справи здійснювати без його участі.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обовязку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено, що 01.01.2010 року між ПП «ПРОДЛАЙН» та ППІЗ «БІЛЛА-УКРАЇНА» укладено договір №3-14301624/10 щодо здійснення поставок продуктів харчування.

Загальна вартість поставленого товару за період з 05.01.2011р. по 18.05.2011р. становить 68010,18грн., що підтверджується реєстром видаткових накладних наданого до матеріалів справи.

Першим відповідачем проведено частковий розрахунок за поставлений товар.

В силу п.2.3. Договору №3-14301624/10 від 01.01.2010р., ПП «ПРОДЛАЙН» зобовязано забезпечити прийняття замовлень через систему електронного документообігу «EDI».

На виконання вимог вказаного пункту підприємством укладено відповідний договір з провайдером даної системи (копія знаходиться в матеріалах справи).

Таким чином, всі замовлення приймались з допомогою системи електронного документообігу «EDI» (копії замовлень додані до матеріалів справи).

Тобто, ПЗІІ «БІЛЛА - УКРАЇНА» в порядку визначеному умовами договору здійснено замовлення товару, який було поставлено позивачем, що додатково обґрунтовує наявність обовязку з проведення повного розрахунку..

Відповідно до умов Договору поставки розрахунок за поставлений товар відбувається згідно додатку до договору. Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські забов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, відповідач повинен виконати дане зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1.ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Позивачем надіслано на адресу першого відповідача лист вимогу про оплату заборгованості, яку відповідач отримав 01.06.2011р.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, на момент подачі позовної заяви, відповідачем не виконано грошового зобовязання по вищезазначеному договору в повному обсязі, то, в силу ст.610, 612 Цивільного кодексу України, відбулось порушення виконання грошового зобовязання, а саме його прострочення з вини Відповідача.

Статтею 612 Цивільного кодексу України надається визначення прострочення боржника: "боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом".

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново - господарські зобов'язання між сторонами регулюються ЦК України, з урахуванням особливостей ГК України.

Згідно ч.1 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п.9.2 Роз'яснення Вищого Господарського суду №02-5/111 від 12.03.1999р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Підтвердженням того, що відповідач схвалив отримання товару згідно видаткових накладних, є часткова оплата його вартості, про що свідчать банківські виписки.

Крім того накладні містять печатку відповідача 1, що також підтверджує той факт, що особі, яка приймала товар та підписувала накладні було ввірено печатку товариства, що додатково вказує на наявність належних повноважень.

Відповідно до п.2.4. та п.2.5. Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Проаналізувавши матеріали справи суд доходить висновку, що оскільки видаткова накладна №1275 від 24.02.2011р. не містить підпису уповноваженої особи Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна», то в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Отже, Перший відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача заборгованість в сумі 25579,75грн.

Крім того, Між Позивачем та Відповідачем 2 було укладено договір поруки б/н від 01 січня 2011 року (далі Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки, ФОП ОСОБА_2 поручається перед ТОВ «ПРОДЛАЙН» за виконання зобов'язань Боржника (Підприємство з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА-Україна"), що виникли з Договору поставки №3-14301624/10 від 01 січня 2010 р.

Згідно ч. 1 ст. 199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Так, відповідно до змісту договору поруки, Відповідач 2 відповідає за зобовязаннями Відповідача 1 солідарно.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із п.1.2 договору поруки передбачено, що Відповідач 2 не відповідає за збитки, що можуть бути спричинені порушенням Відповідачем 1 своїх зобовязань за договором поставки.

Згідно із ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п.4.1. Договору поруки, договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими особами всіх сторін договору та діє до 10 січня 2010 року.

Виходячи із положень п.4.2. Договору поруки, поручительство припиняється з припиненням строку дії даного договору.

Таким чином, зобовязання Відповідача 2 перед Позивачем, що виникли з Договору поруки припинились в момент закінчення строку дії договору, тобто 10 січня 2010 року, тобто до подачі позовної заяви до суду.

Отже, позовні вимоги предявлені ПП «Продлайн» до другого відповідача не підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом (ч.1 ст.4(1) ГПК України).

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положенням статті 20 Господарського кодексу, якою визначено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно з ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

У відповідності до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, то суд доходить висновку, що на відповідача 1 слід покласти судові витрати пропорційно задоволених позовних вимог: державне мито в сумі 125,34грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,65грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 15, 17, 33, 44, 75, 82-85, ГПК України, суд

<Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Білла - Україна»(02140, м. Київ, вул. Гришка, 3, Код ЄДРПОУ 25288083, р/р 26004001300020 у ПАТ ОТП Банк ВАТ «МЕГАБАНК», МФО 300528) на користь ПП «Продлайн»(61153, м .Харків, пр. Пятдесятиріччя ВЛКСМ, 56, офіс.324., Код ЄДРПОУ 33480279, р/р 26006811676780 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) суму боргу 25579,75грн., державне мито 125,34грн., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 114,65грн.

В іншій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Лаврова Л.С.

рішення підписане 29.09.11