Рішення № 1850787, 29.04.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.08 р. Справа № 32/17пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної при секретарі судового засідання: Бахмет А.В.

за участю представників сторін

прокурор: не з'явився

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Прокурора Іллічевського району м. Маріуполя в інтересах держави

в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь

до відповідачів: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

м. Маріуполь

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позивач, Прокурор Іллічевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що в ході перевірки дотримання норм земельного законодавства України, був виявлений факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки з метою здійснення підприємницької діяльності загальною площею 0,0018га, що розташована по пр. Ілліча,2 у місті Маріуполі. Також, в ході перевірки було виявлено, що у Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відсутні правоустановчі документи на спірну ділянку.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не пояснив причини нез'явлення та не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору.

Ухвалою від 31.03.08р. було зобов'язано Управління державної реєстрації Маріупольської міської ради та Адресне бюро Донецької області представити відомості щодо місцепроживання відповідача.

На виконання вимог ухвали від 31.03.08р. господарським судом були отримані витяги, з яких вбачається, що адреса відповідача співпадає з адресою, зазначеної прокурором в позовній заяві.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення у судове засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд встановив.

17.07.07р. Маріупольським міжрайонним відділом Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області був складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства (далі по тексту - акт) Суб'єктом підприємницької діяльностіОСОБА_1 м. Маріуполь, з якого вбачається, що останній без правоустановчих документів самовільно використовує земельну ділянку загальною площею 0,0018га, що розташована по пр. Ілліча,2 у місті Маріуполі, під розміщення металевого контейнеру для комерційної діяльності, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами проведеної перевірки відповідача було зобов'язано строком до 17.08.07р. усунути виявлені порушення земельного законодавства, про що свідчить припис Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області № 008743 від 17.07.07р.

16.10.2007р. Маріупольським міжрайонним відділом Управління з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області було здійснено повторну перевірку відповідача з питання дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 не виконав вимоги припису № 008743 від 17.07.07р. та по теперішній час самовільно займає земельну ділянку загальною площею 0,0018га, що розташована по пр. Ілліча,2 у місті Маріуполі.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Cтаттею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р № 963-ІV.

За приписами цієї норми закону, самовільне зайняття земельних ділянок -це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Виходячи з матеріалів справи, відповідач не оформив право власності або право користування на спірну земельну ділянку площею 0,0018 га та не зареєстрував його у встановленому законом порядку, чим порушив приписи Земельного кодексу України.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі.

Відповідно до ч. 3 ст.212 цього Кодексу повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 12, 116, 123, 125, 126, 212 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Прокурора Іллічевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Маріуполь про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Зобов'язати Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18.09.1996р.) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0018га, що розташована по пр. Ілліча,2 у місті Маріуполі, та привести вказану земельну ділянку в придатний до використання стан.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18.09.1996р.) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00грн.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНН НОМЕР_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 18.09.1996р.) на користь Державного бюджету (ЄДРПОУ 34686537, отримувач Державний бюджет м. Донецьк, Ворошиловський район, п/р 31216259700004 у ГУ ДКУ Донецької області, код банку 834016) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Рішення набирає законної сили 12.05.08р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя