Рішення № 18507820, 20.09.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/6937/11

вх. № 6937/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Жарая К.П. 3-ї особи < Текст > відповідача - Смуригін О.О. 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків 3-я особа < Текст >

до ПАТ "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" м. Харків 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 16089,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача борг у сумі 16089,04 грн. з якої: заборгованість за електроенергію в сумі 1203,28 грн. (що складається з тарифної складової в сумі 1002,74 грн. та ПДВ у розмірі 20% в сумі 200,54 грн.), перевищення договірних велечин споживання електричної енергії - 3663,37 грн., заборгованість по КРЕ в сумі 5988,73 грн. (що складається з КРЕ в сумі 4990,61 грн., та ПДВ на КРЕв сумі 998,12 грн.), пені в сумі 2453,75 грн., 677,97 грн. 3% річних, 2087,57 грн. інфляційних. Покласти на відповідача витрати по веденню справи.

30.08.2011р. позивач надав до суду заяву про виправлення описки в якій повідомив, що у позовній заяві позивачем було допущено механічну описку, а саме: після слів: Прошу: у пукті 2 замість слів "пені в сумі 2453,75 грн., 3% річних в сумі 677,97 грн., індекс інфляції в сумі 2087,57 грн." повинно бути "пені в сумі 3034,42 грн., 3% річних в сумі 384,39 грн., індекс інфляції в сумі 1814,85 грн.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству.

20.09.2011р. позивач надав до суду заяву в якій просить долучити до матеріалів справи копії платіжних доручень та акт звірки розрахунків станом на 19.09.2011р.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що заборгованість за електричну енергію в сумі 1203,28 грн. та 5988,73 грн. заборгованості по КРЕ було погашено 19.07.2011р. та 21.07.2011р. відповідно. До того ж, просить зменьшити розмір пені на 90%.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін судом встановлено, що 14 березня 2005 року між АК "Харківобленерго" та ПАТ "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського" був укладений договір про постачання електричної енергії №243, який був пролонгований відповідно до п.9.11 на 2011р.

Відповідно до Закону України "Про електроенергетику" від 08.06.2000 року № 1812-ІП (зі змінами та доповненнями від 23.06.2005 року № 2711-IV) та "Правил користування електричною енергією" затвердженими Постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (зі змінами та доповненнями від 11.12.2003 року № 10305, від 17.10.2005 року № 910 та 22.11.2006 р. № 1497) (далі "Правила"), договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно п. 2.2.1 Договору, Постачальник електричної енергії зобов'язується постачати електричну енергію, як різновид товару, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору,з урахуванням розділів 6,7, а Споживач зобов'язався своєчасно оплачувати Постачальнику вартість спожитої електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатка № 2 “Порядок розрахунків” до Договору.

АК “Харківобленерго”, як Постачальник, виконав свої зобов'язання по Договору у повному обсязі, та здійснив відпуск електричної енергії Споживачу.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було вже зазначено вище, позивач надав до суду належним чином засвідчені копії платіжних 502 від 19.07.2011р. на суму 5988,73 грн., №505 від 21.07.2011р. на суму 1203,28 грн.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 1203,28 грн. та компенсації по перетіканню реактивної енергії в сумі 5988,73 грн.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.6 Додатку № 2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 3034,42 грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд, об”єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання. Враховуючи, що основною причиною невиконання зобов*язань відповідача по договору є те, що він є бюджетною установою, джерелом фінансування є загальний бюджетний фонд, а кошти надходили невчасно, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 90% та стягнути з відповідача пеню в сумі 303,44 грн. В інший частині пені в розмірі 2730,98 грн. відмовити.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1814,85грн. та 3% річних в сумі 384,39 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 52,37 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,77 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Харківський велосипедний завод ім. Г.І. Петровського (61068, м. Харків, Московський проспект, 118, п/р 26006300573 в АТ "Банк "Меркурій" м. Харків, МФО 351663, код 00232779) - на користь АК "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149

- п/р 26003010050912 в АТ "Банк "Золоті ворота", МФО 351931, код 00131954) - 303,44 грн. пені, 1814,85 грн. інфляційних, 384,39 грн. 3% річних, 52,57 грн. витрат по сплаті держмита, 76,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 1203,28 грн. основного боргу, пені в сумі 2730,98 грн., 5988,73 грн. КРЕ- відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

Повний текст рішення підписаний

21.09.2011р.