Рішення № 18507029, 23.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.11 р. Справа № 11/184

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Сич Ю.В., Довгалюк В.О.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”, м.Харків

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення 39 064,43грн.

за участю:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”, м.Харків (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 29 700,02грн., пені у сумі 6 394,41грн., інфляційних витрат у розмірі 2 079,00грн., 3% річних у сумі 891,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за договором на виконання інженерно-вишукувальних робіт №21/11 від 21.11.2008р., щодо оплати за виконану роботу.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору на виконання інженерно-вишукувальних робіт №21/11 від 21.11.2008р., кошторису, графіку виконання робіт, додаткової угоди №1, актів сдачі-приймання робіт, виписок з банківського рахунку, листа №437 від 27.05.2009р., листа №172 від 26.05.2010р., рахунку-фактури.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ч.1 ст. 16, ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

04.08.2010р. Відповідачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі неодноразово зупинялось та поновлялось.

22.12.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.05.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Довгалюк В.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.07.2011р. замінено склад судової колегії, замість судді Курило Г.Є. призначено суддю Сгару Е.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 23.08.2011р. замінено склад судової колегії, замість судді Сгара Е.В. призначено суддю Сич Ю.В.

Представник Позивача у судове засідання 23.08.2011р. не з’явився, 05.07.2011р. через канцелярію суду надав клопотання №369 від 01.06.2011р. про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України а саме: 84306, Донецька область, м.Краматорськ.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи” (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством „Енергомашспецсталь” (Замовник) було укладено договір №21/11 на виконання інженерно-вишукувальних робіт, відповідно п.1.1 якого у порядку та на умовах, встановлених даним Договором, Виконавець бере на себе зобов’язання своїми силами та засобами та за рахунок Замовника виконати визначені у пункті 1.2 даного роботи, а Замовник зобов’язується прийняти такі роботи (інженерно – геологічні та інженерно – геодезичні вишукування) та оплатити Виконавцю вартість виконаних робіт.

Згідно п.4.1 договору за виконану інженерно-вишукувальну документацію відповідно п.1.1 даного Договору Замовник зобов’язаний перерахувати Виконавцю у відповідності з кошторисом №1, №2 (відповідно Додатку №1, №2 до даного Договору, які є невід’ємними частинами): 56 361,95 грн.

Пунктами 5.1, 5.2 договору визначено, що при завершені робіт за договором, Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт з доданими до нього інженерно – вишукувальною документацією, передбаченої умовами договору. У разі відсутності зауважень Замовник зобов’язаний підписати акт здачі-приймання виконаних робіт протягом 10 днів і передати його в адресу Виконавця.

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- Замовник здійснює оплату авансу робіт, які виконуються відповідно до Графіку робіт платежів (Додаток №3 до даного Договору, які є невід’ємною частиною) (п.6.2 Договору);

- Кінцевий розрахунок за Договором Замовник здійснює, після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт та передачі проектно-вишукувальної документації, відповідно Графіку робіт та платежів (Додаток №3 до даного Договору, які є невід’ємними частиною)(п.6.3 Договору);

Згідно п.8.3 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт, відповідно з п.6.3 даного Договору Виконавець має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% від суми за даним Договором за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як вбачається з договору №21/11 на виконання інженерно-вишукувальних робіт, зі сторони Виконавця виступає Відкрите акціонерне товариство „Харківські геоінформаційні системи”, проте зазначений договір підписаний та засвідчений печаткою саме Товариством з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”. Крім того рішенням господарського суду Донецької області від 17.02.2011р .у справі №15/275пд відмовлено Відкритому акціонерному товариству „Енергомашспецсталь” у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору на виконання інженерно – вишукувальних робіт №21/11 від 21.11.2008р., постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.05.2011р. зазначене рішення залишено без змін.

Враховуючи наведене, за висновками суду договір №21/11 на виконання інженерно-вишукувальних робіт містить суттєві умови правочину, є укладеним з дотриманням вимог діючого законодавства України та таким, що породжує права та обов’язки сторін.

Доказу, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Сторонами також було підписано кошторис №1, кошторис №2 на проектно (вишукувальні) роботи, графік виконання робіт, графік платежів.

У додатку №1 до договору Сторони встановили строки виконання робіт.

На виконання умов договору Позивачем були виконані роботи на загальну суму 56 361,95грн., що підтверджується актом здачі – приймання робіт №1 на суму 19 149,42грн., актом здачі – приймання робіт №2 на суму 37 212,53грн.

Вказані акти підписані та завіреної печатками з боку обох сторін без зауважень.

Відповідачем було здійснено аванс на суму 11 272,39грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку які містяться в матеріалах справи.

Також Відповідачем було здійснено часткову оплату за виконані роботи у розмірі 15 319,54грн.

Внаслідок цього у зв’язку із неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань, щодо оплати за виконану роботу виникла заборгованість у розмірі 29 770,02грн.

Проте Позивач просить стягнути суму боргу у розмірі 29 700,02грн., отже вказана сума боргу і є предметом спору в частині стягнення заборгованості.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено листи №437 від 27.05.2009р., №172 від 26.05.2010р. з вимогою погасити заборгованість.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконанням грошових зобов’язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №21/11 на виконання інженерно-вишукувальних робіт Позивачем було виконані роботи, але Відповідачем незважаючи на настання строку оплати не була здійснена оплата за виконані роботи у повному обсязі.

Документи, які б свідчили про незгоду Замовника з неналежністю виконання Виконавцем своїх зобов’язань по Договору – суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 29 700,02грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 29 700,02грн. до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір інфляційних витрат з урахуванням визначеного останнім періоду прострочення становить 2 079,00грн., 3% річних від суми загального боргу складає 891,00грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в частині інфляційних витрат за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив:

- що визначена Позивачем інфляційна за період з 15.07.2009р. по 14.07.2010р. перевищує розмір індексації, який може бути нарахований за вказаний період, з огляду на рекомендації Верховного Суду України, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997року №62-97р., згідно з яким вважається, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число зазначеного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. З огляду на зазначене нарахування індексу інфляції починаються з наступного місяця, тобто з серпня 2009р., а закінчується червнем 2010 року включно, та підлягає стягнення у розмірі - 2071,30грн.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних дійшов висновку про часткове задоволення 3% річних у розмірі 888,56грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб’єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов’язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.8.3 Договору за порушення строків оплати виконаних робіт, відповідно з п.6.3 даного Договору Виконавець має право нараховувати пеню у розмірі 0,1% від суми за даним Договором за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, отже Позивачем невірно визначений строк нарахування пені за 365 днів.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо задоволення пені за 182 дня у розмірі 3476,12грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи”, м.Харків до Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь”, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 29 700,02грн., пені у сумі 6 394,41грн., інфляційних витрат у розмірі 2 079,00грн., 3% річних у сумі 891,00грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи” (61023, м.Харків, вул.Мироносицька, 99 літ. А-3, ЄДПОУ 31061655) заборгованість у розмірі 29 700,02грн., інфляційні витрати у сумі 2 071,30грн., пеню у розмірі 3 476,12грн., 3% річних у сумі 888,56грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Харківські геоінформаційні системи” (61023, м.Харків, вул.Мироносицька, 99 літ. А-3, ЄДПОУ 31061655) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 361,63грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,31 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засідання 23.08.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Довгалюк В.О.

Суддя Сич Ю.В.

< Текст >