Рішення № 18507004, 05.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.11 р. Справа № 4/194

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 19.08.2011р.,

від відповідача не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеценергомонтаж” м. Донецьк

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-сервіс” м. Донецьк

про стягнення 43658,28грн. заборгованості, 3%річних, інфляційних, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 43658,28грн., з яких: 39000,00грн. попередня оплата, 2029,25грн. інфляційні, які нараховані за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р., 426,33грн. 3%річних, які нараховані за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р., 2202,70грн. пеня за прострочення зобовязання по поставці товару, яка нарахована за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р. відповідно до п. 7.1 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір купівлі-продажу №05/01-007 від 05.01.2011р., рахунок-фактуру №СФ-00051 від 03.02.2011р. на суму 40884,87грн., який виписаний відповідачем, платіжне доручення № 1448 від 07.02.2011р. на суму 47475,25грн., на підставі якого позивачем перераховані кошти відповідачу, претензію №1 від 22.02.2011р. з вимогою повернути грошові кошти, лист-повідомлення № 75 від 02.03.2011р. щодо неприйняття товару позивачем, витяг з банківського рахунку від 10.03.2011р. на суму 1884,97грн. в підтвердження повернення грошових коштів, претензію № 2 від 11.03.2011р. з вимогою повернути грошові кошти.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судове засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений, відзив на позов не надав.

З ціллю додержання судом принципу змагальності і права на захист порушених прав і інтересів сторін, суд ухвалив відкласти розгляд справи за необхідністю викликати представника відповідача в судове засідання для дачі пояснень щодо отримання металопродукції від позивача та оплати його в термін, який вказаний у договорі.

Оскільки сторонами в судовому процесі відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підприємства та організації, фізичні особи-підприємці, позивач повинен довести, що відповідач, до якого він звертається є на час розгляду його позову субєктом підприємницької діяльності.

Позивачем в судовому засіданні наданий витяг з ЄДРПОУ серії АЄ № 676837 від 17.08.2011р., в якому державний реєстратор виконавчого комітету Донецької міської ради повідомив про внесення до ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-сервіс”, який зареєстрований за місцезнаходженням: 83054,м.Донецьк, Київський район, вул.Поліграфічна, б.1. За цією ж адресою були направлені позивачем копія позовної заяви з додатками, листи, рахунки, вимога та господарським судом копія ухвали про призначення слухання справи.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і

2

ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 351045.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах двох місяців, як передбачено ст.69 ГПК України за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми не отовареної попередньої оплати, яка перерахована позивачем, а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за невиконання зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №05/01-007 від 05.01.2011р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором купівлі-продажу та підпадає під правове регулювання норм Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором купівлі-продажу №05/01-007 від 05.01.2011р. продавець (відповідач) передає у власність, а покупець (позивач) приймає та сплачує на умовах цього договору інструмент, матеріали та продукцію виробничо-технічного призначення. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна та строк поставки товару визначаються сторонами в додаткових угодах або рахунках-фактурах, які є невідємною частиною договору (п. 1.1 договору).

В п. 2 договору „Ціна та порядок розрахунків” встановлено, що ціна за одиницю товару є договірною між сторонами та визначається на підставі узгоджених рахунків-фактур. Ціни продукції визначаються на день виставлення рахунку-фактури та являються незмінними тільки в разі своєчасної оплати покупцем в строки, зазначені в рахунку-фактурі. Умови оплати 100% попередня оплата. У виключних випадках, за згодою сторін, може застосовуватись умова оплати відстрочення платежу на строк 5 банківських днів після отримання товару.

Згідно п. 3 договору „Умови поставки товару” продавець повинен відпустити товар покупцю після 100% попередньої оплати протягом 5 банківських днів. Якщо після спливу 10 банківських днів з дня надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця партія оплаченого товару не була передана покупцю, останній має право вимагати повернення грошових коштів за непоставлений товар. Товар поставляється покупцю на умовах самовивезення.

Таким чином, сторонами в договорі узгоджені порядок, строки оплати товару, його поставки та порядок повернення грошових коштів, сплачених у вигляді попередньої оплати.

Відповідно до п. 9.1 договору він вступає в силу з 05.012001р. та діє до 31.12.2011р., а по фінансовим зобовязанням до повного виконання їх сторонами.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що відповідачем позивачу на виконання п. 2 договору за допомогою засобу факсимільного звязку виставлений рахунок-фактура №СФ-00051 від 03.02.2011р., згідно якого останній повинен сплатити 33237,48грн. без ПДВ за профнастил 0,7мм Н57 оцинкований в кількості 516,110кв.м. за ціною 64,40грн. без ПДВ та 839,33грн. за автопослуги, а всього 40884,97грн. з ПДВ.

З наданого позивачем платіжного доручення №1448 від 07.02.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивач перерахував відповідачу 47475,25грн., в якому в якості призначення платежу зазначено: оплата за матеріали по рахункам №СФ-00058,00056,00051,00052 від 04.02.2011р.

Відповідно до умов п. 3 договору „Умови поставки товару” продавець повинен відпустити товар покупцю після 100% попередньої оплати протягом 5 банківських днів, тобто до 14.02.2011р. включно.

3

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 662 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

22.02.2011р. позивач направив відповідачу претензію №1, яка отримана останнім 28.02.2011р. з вимогою повернути грошові кошти, оскільки станом на 21.02.2011р. товар не відвантажений.

Листом №75 від 02.03.2011р., який отриманий відповідачем 10.03.2011р., останнього повідомлено про той факт, що поставлений ним товар не відповідає тим параметрам, які узгоджені сторонами, а саме: замість профнастилу 0,7мм поставлений профнастил товщиною 0,41мм. Постачальнику запропоновано забрати неприйнятий товар або на час його зберігання оформити відповідальне зберігання.

10.03.2011р. відповідачем повернуто позивачу 1884,97грн. як помилково перераховані кошти згідно рахунку №СФ-00051 від 03.02.2011р., що підтверджується витягом з банківського рахунку, копія якого наявна в матеріалах справи.

12.03.2011р. позивач направив відповідачу претензію №2 від 11.03.2011р., яка отримана останнім 17.03.2011р., з вимогою повернути грошові кошти, оскільки станом на 11.03.2011р. оплачений позивачем профнастил не поставлений, а грошові кошти, в порушення п. 3.1 не повернуті. Ця претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, господарський судом встановлено, що на час звернення з позовом не отовареними та неповернутими залишились грошові кошти на загальну суму 39000,00грн., які і просить стягнути позивач.

Сторонами самостійно в п. 3.1 договору узгоджено, що якщо після спливу 10 банківських днів з дня надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця партія оплаченого товару не була передана покупцю, останній має право вимагати повернення грошових коштів за непоставлений товар.

Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який отримав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідачем, на час звернення із позовом, поставка оплаченого позивачем товару (профнастилу 0,7мм Н57 оцинкованого) не здійснена, грошові кошти позивачу неповернуті, тому господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 39000,00грн. в повному обсязі.

Враховуючи непоставку товару відповідачем, позивач просить стягнути з нього 2029,25грн. інфляційних, які нараховані за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р. та 426,33грн. 3%річних, які нараховані за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р., посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України. Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що товар не поставлений відповідачем в обумовлені договором строки, а грошові кошти позивачу не повернуті.

Стаття 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в позовній заяві, визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання та зазначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Таким чином, положення цієї статті застосовуються при порушенні виключно грошового зобовязання.

12.03.2011р. позивач направив відповідачу претензію №2 від 11.03.2011р., яка отримана останнім 17.03.2011р., з вимогою повернути грошові кошти, тому саме з дати отримання відповідачем вимоги про повернення коштів зобовязання стає грошовим в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

4

Господарським судом встановлено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем грошові кошти позивачу не повернуті в сумі 39000,00грн., тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

При перевірці наданого позивачем розрахунку інфляційних витрат, господарським судом встановлено, що їх нарахування проведене починаючи з березня 2011р., що є порушенням загальної методики нарахування, оскільки відповідачем вимога про повернення коштів отримана 17.03.2011р.

Господарський суд, провівши власний розрахунок, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3%річних в сумі 426,33грн., тобто в повному обсязі, а інфляційні частково в сумі 982,35грн. з урахуванням встановлених індексів інфляції, визначених в повідомленнях Державного комітету статистики.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2202,70грн. пені за прострочення зобовязання по поставці товару, яка нарахована за період з 26.03.2011р. по 05.08.2011р. відповідно до п. 7.1 договору, згідно якого за прострочку поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми несвоєчасно поставленої продукції.

Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що сторонами договором: а) встановлений строк поставки товару (п. 3.1 договору); б) вид відповідальності за прострочення зобовязання; в) розмір пені (п. 7.1 договору), господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 2202,70грн. пені в повному обсязі, оскільки позивачем доведений факт непоставки відповідачем товару, а також сторонами в договорі самостійно визначений вид відповідальності за дане порушення та її розмір.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,625,662,663,693 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеценергомонтаж” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-сервіс” м. Донецьк про стягнення 43658,28грн., з яких: 39000,00грн. попередня оплата, 2029,25грн. інфляційні, 426,33грн. 3%річних, 2202,70грн. пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталі-сервіс” м. Донецьк-83054, вул. Поліграфічна, 1, ЗКПО 33454474 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеценергомонтаж” м. Донецьк-83048, вул. Панфілова, 1, ЗКПО 30346867 попередню оплату в розмірі 39000,00грн., 982,35грн. інфляційних, 426,33грн. 3%річних, 2202,70грн. пені, 426,11грн. та 230,34грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 05.09.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,1 позивачу,1 відповідачу