Рішення № 18506973, 06.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1861/11 за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (дов. 05.09.2011р.)

від відповідача: не зявились

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»4133,12 грн., в тому числі 4127 грн. заборгованості по оплаті відпущених у січні місяці 2005 року та травні місяці 2006 року товарів та 6,12 грн. трьох процентів річних, нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача, надавши суду витребувані останнім документи та матеріали, предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити їх в повному обємі поклавши при цьому на державне підприємство «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»обовязок відшкодування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 понесених останнім у звязку з поданням позову до суду витрат (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

В обґрунтування предявленого до відповідача позову представник позивача посилається на відпуск фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 державному підприємству «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 9627 грн., прийняття товару відповідачем і непроведення останнім при цьому повних розрахунків по його оплаті, виникнення у звязку з цим заборгованості в розмірі 4127 грн.

Відповідач у відзиві від 05.10.2011р. №05-950 на позовну заяву зазначає, що державне підприємство «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»дійсно заборгувало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 4133,12 грн., які не може виплатити через відсутність грошових коштів. Шахтою пропонувалось погасити борг вугіллям, однак позивач пропозицію не прийняв. Крім цього відповідач просить суд розглянути справу без участі представника підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

На виконання досягнутої між сторонами усної домовленості, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, м.Нововолинськ у період січня місяця 2005 року та травня місяця 2006 року було відпущено державному підприємству «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська», м.Нововолинськ, а зазначеним підприємством отримано товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 9627 грн.

Викладене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником позивача в судовому засіданні оригіналами накладних №10 від 20.01.2005р. на суму 6987 грн., №145 від 30.05.2006р. на суму 2640 грн. (а.с. 12,14), а також виписаних відповідачем для одержання товарів від позивача на імя ОСОБА_3 довіреностей НОМЕР_2 від 29.01.2005р. та НОМЕР_3 від 07.06.2006р. (а.с. 11,13).

Державне підприємство «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»взяті на себе зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущених товарів не виконало, вартість останніх не оплатило у звязку з чим заборгувало фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 4127 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених в січні місяці 2005 року та травні місяці 2006 року товарно-матеріальних цінностей 9627 грн. за мінусом проведених оплат 5 500 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

19 серпня 2011 року у встановленому законодавством порядку позивачем на адресу державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»було направлено претензію №25 від 19.08.2011 року (а.с. 17-18) з вимогою проведення боржником належних розрахунків по оплаті відпущених в січні місяці 2005 року та травні місяці 2006 року товарно-матеріальних цінностей та погашення існуючої заборгованості в розмірі 4127 грн. Доказами направлення зазначеної вимоги відповідачу виступають долучені до матеріалів справи (а.с. 19-20) фіскальний чек відділення звязку від 19.08.2011р. та поштове повідомлення про отримання рекомендованої кореспонденції відповідачем 22.08.2011р.

Зазначену вимогу у визначений ст. 530 ЦК України строк було залишено державним підприємством «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська» без належного реагування.

Непроведення відповідачем належних розрахунків з позивачем виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення суми існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що долучені до матеріалів справи накладні на відпуск фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 відповідачу товарно-матеріальних цінностей містять всі визначені чинним законодавством обовязкові реквізити, в повному обємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на підставі останніх господарських операцій.

З огляду на викладене, враховуючи відпуск позивачем відповідачу товарно-матеріальних цінностей, їх отримання державним підприємством «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»та непроведення при цьому належних розрахунків (платежів), господарський суд вважає, що предявлені підприємцем ОСОБА_2 вимоги в частині стягнення основної заборгованості 4127 грн. підставні та підлягають до задоволення.

Сума заборгованості 4127 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунком позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу три проценти річних за період з 29.08.2011р. по 15.09.2011р. в сумі 6,12 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних, перевіривши методику нарахування позивачем цих сум, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з врахуванням фактичних обставин справи, згідно положень чинного законодавства та підлягають до повного задоволення.

У відповідності до п.п. 1, 2, 4 Розяснення Вищого арбітражного суду України №02-5/492 від 28.07.1994р. „Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб” із змінами і доповненнями, внесеними розясненнями Вищого арбітражного суду України від 17.01.1996р. №02-5/15, від 18.11.1997р. №02-5/445, від 24.04.1999р. №02-5/195, розясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609, коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

В даному випадку в процесі розгляду господарської справи судом було встановлено та взято до уваги те, що на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей, а також на здійснення повноважень сторони (в даному випадку відповідача) у справі від імені юридичної особи структурний підрозділ „Шахта Бужанська” був уповноважений належним чином, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11187224 від 21.09.2011р.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України в повному обємі за рахунок державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська».

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Волиньвугілля»в особі відокремленого підрозділу «Шахта Бужанська»(м. Нововолинськ, вул. Бужанська, 1, код ЄДРПОУ 00176259) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4127 грн. заборгованості, 6,12 грн. трьох процентів річних, а всього 4133,12 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

06.10.11