Рішення № 18504430, 01.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/27801.07.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно- будівельне обєднання «Укртеплобуд» до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 25451, 19 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 предст. за дов. № 388 від 28.01.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне обєднання «Укртеплобуд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 24268,00 грн., що становить заборгованість за договором підряду № А-127 від 27.12.2010 р. в розмірі 24268,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 455,15 грн., трьох відсотків річних в розмірі 728,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Управлінням освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації своїх зобовязань щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № А-127 від 27.12.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2011 р. порушено провадження у справі № 8/278, розгляд справи призначено на 01.07.2011 р., зобовязано сторін виконати певні дії.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.2011 р. суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне обєднання «Укртеплобуд»про забезпечення позову.

В судове засідання, призначене на 01.07.2011 р., представник позивача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

27.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче проектно-будівельне обєднання «Укртеплобуд»(надалі підрядник, позивач) та Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі замовник, відповідач) був укладений договір підряду № А-127 (надалі договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник зобовязується виконати у відповідності до умов даного договору аварійний ремонт трубопроводів зовнішньої мережі гарячого водопостачання в ШДС «Дивосвіт», за адресою: вул. Запорожця 8-а.

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 24 268, 00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 127/1 за грудень 2010 року, який підписаний сторонами.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розрахунки за виконані Підрядником роботи здійснюються згідно представленим актам по формі КБ-2в, підписаних та скріплених печаткою Замовника. Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 30 днів після повного завершення робіт, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків.

Проте, відповідачем не виконані зобовязання за договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 24 268, 00 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № А-127 від 27.12.2010 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, доказів повного виконання договору, щодо оплати робіт не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з умовами договору, він діє з моменту підписання до остаточного його виконання, але в будь-якому випадку до 31.12.2010 р.

Умовами договору встановлено, що розрахунки здійснюються згідно представленим актам по формі КБ-2в.

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач своїх зобовязань за договором не виконав, у звязку з чим спричинив виникнення заборгованості.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 24268,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 728,04 грн. за період з січня 2011 р. по травень 2011 р. та суму інфляційних збитків в розмірі 455,15 грн. за період з січня 2011 р. по травень 2011 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає необхідним задовольнити їх.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 626, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02105, м. Київ, Проспект МИРУ, буд. 6, ідентифікаційний код 37397216) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь (02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, буд. 76, ідентифікаційний код 33884354) 24268 (двадцять чотири тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 455 (чотириста пятдесят пять ) грн. 15 коп. інфляційних нарахувань, 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 04 коп. трьох відсотків річних, 254 (двісті пятдесят чотири) грн. 51 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення 07.09.2011 р.