Рішення № 18504165, 27.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 р. Справа № 5010/1599/2011-17/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Безпека Бізнесу. Бар'єр", вул. Ялтинська, 5-б, м. Київ, 02099;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ,76000;

про стягнення 356273 грн. 94 коп., в т.ч. 344504 грн. 82 коп.борг, 8666 грн. 90 коп. інфляційні, 3102 грн. 22 коп. річні;

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №11-08/01 від 01.08.11)

Від відповідача: не з'явились

ВСТАНОВИВ: Приватним підприємством "Безпека Бізнесу. Бар'єр" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" про стягнення 356273 грн. 94 коп., в т.ч. 344504 грн. 82 коп.борг, 8666 грн. 90 коп. інфляційні, 3102 грн. 22 коп. річні.

Заявою вх. №7571/2011-свх від 13.09.11 р. (а.с. 44-46) позивач збільшив розмір позовних вимог, просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" 409466 грн. 73 коп., в т.ч. 396530 грн. боргу, 8666 грн. 90 коп. інфляційних, 4269 грн. 83 коп. річних.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву вх. №7571/2011-свх від 13.09.11 р. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою вх. №7571/2011-свх від 13.09.11 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог. Також подав суду докази часткової сплати відповідачем боргу в розмірі 26000 грн. після звернення з позовом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.

01.12.2009 р. між Приватним підприємством "Безпека Бізнесу. Бар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" укладено договір № 60 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач передає, а позивач приймає під охорону об'єкт, вказаний в "Дислокації постів", в подальшому об'єкт. Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторська-сторожова.

Згідно п. п. 2.1., 2.2 договору, сума договору складає 56000 грн., оплата суми договору (вартості охоронних послуг з ПДВ), яка визначена п.2.1 договору, здійснюється замовником на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно шляхом передоплати до 10-го числа поточного місяця в якому надаються послуги, податкова накладна надається після надходження коштів на рахунок виконавця.

Пунктом 2.3. договору сторони передбачили, що фактичне виконання позивачем послуг згідно договору фіксується сторонами у двосторонньому акті виконаних робіт, який складається не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця. У разі якщо на протязі 10 діб після вказаного у п.2.2 договору терміну замовник не підписав акт виконаних робіт та не надав мотивованих пояснень відмови його підписання, послуги вважаються наданими в повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надано, визначені договором № 60 від 01.12.2009 р. охоронні послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000022 від 31.01.11 р. № ОУ-0000514 від 01.12.09 р., № ОУ-0000544 від 31.03.11 р., № ОУ-0000567 від 30.04.11 р., № ОУ- 0000605 від 31.05.11 р., № ОУ-0000647 від 30.06.11 р., № ОУ-0000725 від 31.07.11 р., № ОУ-0000769 від 31.07.11 р., на загальну суму 456200 грн.

Однак, в порушення договірних зобов'язань відповідач за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався. З урахуванням часткових оплат, проведених відповідачем , станом на 13.09.11 борг становить 396530 грн.

26.09.11 р. відповідачем здійснено часткову оплату основного боргу в розмірі 26000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 69).

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобовязання. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобовязання, а саме - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

З урахуванням часткової оплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 26000 грн., задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 370530 грн. 68 коп., в решті позовних вимог в частині основного боргу слід припинити провадження відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем уточненого розрахунку інфляційних та річних станом на 13.09.11, сума інфляційних становить 8666 грн. 90 коп., річних - 4269 грн. 83 коп.

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки при їх обрахуванні позивачем не враховано методику нарахування визначену у рекомендаціях Верховного Суду України, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", а саме - розрахунок здійснений без включення місяців в яких були відсутні інфляційні процеси.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком, здійсненим судом, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню становить 2632 грн. 86 коп. В решті суми інфляційних втрат, заявленої до стягнення, слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Розрахунок річних є правильним та обґрунтованим, а тому вимога про стягнення 4269 грн. 83 коп. річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 370530 грн. основного боргу, 2632 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 4269 грн. 83 коп. річних, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 26000 грн. - припинити провадження відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст.509, 525, 526, 530, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Безпека Бізнесу. Бар'єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз" про стягнення 396530 грн. боргу, 8666 грн. 90 коп. інфляційних, 4269 грн. 83 коп. річних задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперово фудз", вул. Промислова, 29, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34845075) на користь Приватного підприємства "Безпека Бізнесу. Бар'єр", вул. Ялтинська, 5-б, м. Київ, 02099 (ідентифікаційний код 35199239) 370530 грн. основного боргу, 2632 грн. 86 коп. (дві тисячі шістсот тридцять дві гривні, вісімдесят шість копійок) інфляційних втрат, 4269 грн. 83 коп. (чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень, вісімдесят три копійки) річних, 4034 грн. 65 коп. (чотири тисячі тридцять чотири гривні, шістдесят п'ять копійок) - витрат по сплаті державного мита, 232 грн. 52 коп. (двісті тридцять дві гривні, п'ятдесят дві копійки) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

В частині позовних вимог про стягнення 26000 грн. основного боргу - припинити провадження.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Неверовська Л. М.

Повне рішення складено 30.09.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Костюшко Л. Р. 30.09.11