Рішення № 18504026, 05.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.10.11р.Справа № 8/5005/11883/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 345,25 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт (дов. № 19/56 від 20.04.11р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - провідний юрисконсульт (дов. № 488 від 01.01.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення збитків, причинених несхоронним перевезенням, у розмірі 7 345,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані настіпним.

На адресу позивача 13.04.11р. за залізничною накладною № 50682871 (відправник ВАТ ЦЗФ "Калининська") з 17-ти вагонів надійшла партія вугільного концентрату матки Ж 0-100.

По факту виявленої недостачі вугільного концентрату складений комерційний акт АА № 019151/249 від 15.04.11р.

Відповідно до залізничної накладної № 50682871 вказано, що маса вугілля у вагоні № 65488058 становить 68 100 кг. Проте під час видачі вугілля було встановлено, що фактична його вага у вагоні № 65488058 становить - 64 300 кг., тобто виявлена недостача складає 3 800 кг., згідно з розрахунком вартість вугілля, якого не достає, складає 7 345,25 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання по належному схороненому перевезенню вантажів встановлені ст.ст. 113, 114 Статуту залізниць України, відповідно до яких залізниця несе відповідальність за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає достатніми матеріалами справи для слухання справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжкокс" (далі-позивач) було укладено договір № ДУК-01/07-21р/87 на поставку вугільного концентрату . Дана продукція продукція поставляється залізничним транспортом.

Відповідно по п. 1.1. договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест Холдінг" зобов'язалося поставити позивачу вугільну продукцію за марочним складом, цінами та кількістю, вказаними у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків.

13.04.11р. на адресу позивача надійшла партія вугільного концентрату марки Ж 0-100 у 17-ти вагонах. Відповідно до залізничної накладної № 50682871 вантажовідправником вугілля є ВАТ ЦЗФ "Калинська", а власником ТОВ "Метінвест Холдінг".

Доказом прийняття вантажу до перевезення Залізницею є вищевказана накладна, в якій відображені як дані про масу прийнятого і відповідно виданого вантажу, так і дані про номери залізничних вагонів.

Вищевказана продукція була поставлена залізничним транспортом. По прибуттю вагонів на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці при видачі продукції було виявлені порушення недостачею у вагоні № 65488058 вугільного концентрату.

Згідно п. 53 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. якщо при перевірці маси, кількості місць і стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу або якщо ці обставини зазначені в комерційному акті, складеному на шляху прямування, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

Таким чином, згідно з чинним законодавством, у зв'язку з виявленням порушень недостачею у вагоні № 65488058 вугільного концентрату, була проведена перевірка та за результатами перевірки був складений комерційний акт АА № 019151/249 від 15.04.11р.

У залізничній накладній № 50682871 вказано, що маса вугілля у вагоні № 65488058 становить 68 100 кг.. Проте під час видачі вугілля було встановлено, що фактична його вага у вагоні № 65488058 становить - 64 300 кг, тобто виявлена недостача складає 3 800 кг.

Ч. 2 п. 114 Статуту залізниць України встановлено, що нестача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Ч. 2 п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 862/5083, встановлено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивості зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 відсоток маси мінеральне паливо (концентрат вугільний).

З урахуванням вищевикладеного, нестача вугільного концентрату у вагоні № 65488058 з урахуванням норми природних втрат становить 3 800 кг.

Згідно з розрахунком вартість вугілля, якого недостає, складає 7 345,25 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Ч. 1, 2 , 3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Аналогічне положення міститься у ст. 314 Господарського кодексу України, відповідно до якої, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Згідно п. 2 Статуту Залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно п. 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двохсторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно п. 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до п. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно п.п. 113, 114 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату або недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно п. 129 Статуту обставини, що може бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

Претензію до відповідача позивачем не пред'явлено, оскільки дотримання досудового претензійного порядку врегулювання спору не є обов'язковою.

19.04.11р. на ВАТ "Запоріжкокс" відбулися загальні збори акціонерів, на яких, відповідно до вимог Закону України "Про акіціонерні товариства", було прийнято рішення про визначення типу Товариства як "Публічне акціонерне товариство" і про заміну найменування Товариства на "Публічне акціонерне товариство "Запоріжкокс". Даний факт підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ "Запоріжкокс", довідкою з ЄДРПОУ про реєстрацію ПАТ "Запоріжкокс", Статутом, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

З огляду на вищезазначене та відповідно до розрахунку ціни позову згідно комерційного акту, який знаходиться в матеріалах справи, вимогу позивача щодо стягнення збитків, що виникли у зв'язку із несхоронністю вантажу (вугільного концентрату) при перевезенні в розмірі 7 345 грн. 25 коп. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 314 Господарського кодексу України, ст.ст. 113, 114, 129 Статуту Залізниць України, ст.ст. 908, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4; код ЄДРПОУ 00191224) - 7 345 (сім тисяч триста сорок п'ять) грн. 25 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін