Рішення № 18501410, 06.07.2011, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа №2-426/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

06.07.2011

року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Ступчук Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ПАТ "Закарпаттяобленерго" в особі Рахівського РЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягненя шкоди

ВСТАНОВИВ:

ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»в особі Рахівського РЕМ звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що представниками позивача на підставі Закону України «Про електроенергетику»та абз.2 ч.1 п.37 ПКЕЕН було проведено обстеження електроустановок споживача щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку.

В ході проведеного обстеження електроустановки представниками позивача у відповідача було виявлено порушення, а саме: самовільне підключення до мереж ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», договір не укладено, особовий рахунок не відкрито.

По факту виявленого порушення у відповідності до п.53 ПКЕЕН було складено акт № 86313 від 20.05.2010 р. На підставі вищенаведеного та складених документів комісією позивача по розгляду актів про порушення ПКЕЕН у відповідності до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою КМ України від 08.02.2006 року за № 122, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року за № 562 та п.53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМ України 26.07.1999 року за № 1357, було проведено визначення вартості та обсягу електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН та встановлено, що останнім заподіяно збитків Рахівському РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»на суму 3.697,20 грн., що становить 16432 кВТ/год. недооблікованої електричної енергії.

Посилаючись на положення статті 22 ЦК України, зазначають, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Такими збитками, зокрема, є доходи, які б особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушеним (упущена вигода).

Зазначають, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором чи Законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.3 ст.22 ЦКУ), тобто, коли для визначення їх розміру застосовуються різного роду розрахунки, в тому числі, встановлені Порядком та Методикою.

Доводять той факт, що за таких обставин, які склалися між позивачем та відповідачем, шляхом порушення норм Закону і ПКЕЕН та при відсутності між ними договірних зобовязань з приводу постачання та використання електричної енергії, позивачеві завдано збитків, оплату яких відповідач у порядку та строки, вказані у розрахунковому документі, в добровільному порядку не здійснив.

Просять постановити рішення, за яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Рахівського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»суму завданих збитків у розмірі 3.697,20 грн. на р/р 26039301077800, МФО 312356, код 00131529 у відділенні Ощадбанку в м. Рахів, та стягнути судові витрати.

В ході судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 заявила клопотання про залучення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до участі у розгляді справи у якості співвідповідача. При цьому, додала до матеріалів справи довідку Рахівського РВ ГУМВСУ в З/о, згідно якої останній рахується зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 01.03.2011 року по справі у якості співвідповідача залучено громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, Рахівського району, Закарпатської області.

Крім того, в ході судового розгляду представник позивача надала суду копію свідоцтва про державну реєстрацію, з якого вбачається, що позивач ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»змінило назву на ПАТ «Закарпаттяобленерго».

В судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_3, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мешкають у АДРЕСА_1, Рахівського району, Закарпатської області завдану шкоду у розмірі 3.697,20 (три тисячі шістсот девяносто сім) гривень 20 копійок та стягнути судові витрати.

Відповідачка, ОСОБА_4, її представники, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не зявилися, однак представник за дорученням, ОСОБА_5, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнає, у позові просить відмовити.

Відповідач, ОСОБА_2, в судове в судове засідання не зявився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, справа неодноразово відкладалася слуханням, в тому числі, із-за його неявки.

У відповідності до положень статті 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Суд не позбавив відповідача, ОСОБА_2, взяти особисто участь у судових засіданнях або доручити представництво своїх інтересів іншим особам, таким чином процесуальні права, в тому числі, право на судовий захист та представництво в суді особисто або через свого представника, судом не порушено, а сторона справи ним не скористалась у порядку та формі, передбаченими чинним законодавством.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»в особі Рахівського РЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди задоволенню не підлягає через наступне.

У ході судового дослідження матеріалів справи судом достовірно встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, збудований подружжям ОСОБА_4 та її чоловіком, ОСОБА_7.

Довідкою, виданою Середньоводянською сільською радою Рахівського району, Закарпатської області 26.11.2010 року за № 1669, підтверджується той факт, що відповідачка ОСОБА_4 не проживає у спірному житловому будинку, оскільки остання разом із своїм чоловіком, ОСОБА_7, з 1995 року мешкає у свого сина, ОСОБА_6, в урочищі «Ла Шушу», де він веде підсобне господарство.

Суд критично відноситься до доводів позивача щодо реєстрації відповідача, ОСОБА_2, в будинку АДРЕСА_1 а отже і до заявлених до нього позовних вимог щодо відшкодування витрат (шкоди) за недообліковану електричну енергію, оскільки, сам факт реєстрації відповідача за даною адресою не підтверджує доводи позивача щодо нанесення йому шкоди незаконними діями ОСОБА_2

Підтвердження факту проживання особи в будинку, самовільно підключеного до електрообладнання позивача, власником якого дана особа не являється, не може бути доводом стягнення з даної особи шкоди за використану та неоплачену електричну енергію, оскільки, відсутні договірні зобовязання між сторонами, в тому числі, такі, які випливають із Закону, якщо власником даного нерухомого майна дана особа не являється.

Судом також достеменно встановлено, що 20.05.2010 року представниками енергозбуту Рахівського РЕМ ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» складено акт № 86313 про порушення споживачем, ОСОБА_1, Правил користування електричною енергією для населення, якими являлися самовільне підключення до мереж ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго», договір не укладено, особовий рахунок не відкрито.

При цьому, судом встановлено, а позивачем не спростовано, що даний акт складався у відсутності споживача, ОСОБА_4, але у присутності її внука, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., який відмовився підписувати цей акт, про що представниками позивача вчинено відповідний запис, який засвідчено їх підписами.

В пункті 5 даного Акту зазначено, що лічильник в наявності є, однак доступ до нього обмежений, тобто, представниками позивача даний прилад обліку споживання електричної енергії не досліджувався та не оглядався.

У звязку із наведеним, суд критично відноситься до доводів представника позивача щодо самовільного підключення житлового будинку відповідачки, ОСОБА_4, до електроустановок позивача, оскільки, у відповідності до акту обстеження житлового будинку АДРЕСА_1, Закарпатської області, дане нерухоме майно побудовано ще у 1976 році, яке знаходиться у належному стані, але не мебльоване та не опалюється, в будинку ніхто не проживає. Акт складено та підписано членами комісії Середньоводянської сільської ради Рахівського району, Закарпатської області та посвідчено сільським головою с. Середнє Водяне, Рахівського району, Закарпатської області.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, у житловому будинку АДРЕСА_1, Закарпатської області, який належить ОСОБА_4 та ОСОБА_7, встановлено однофазний прилад обліку електричної енергії Б2175020, з дата повірки 1980. ОТК, типу СО-И446, з показанням приладу на момент укладення договору 6520, а сам лічильник опломбовано контролерською пластмасовою чорною пломбою № 5.

У відповідності до положень п.10 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. за № 1357 (далі-Правил), прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

У звязку із наведеним, суд може допустити факт самовільного підключення житлового будинку через опору до електроустаткування позивача, однак, враховуючи те, що прилад обліку електричної енергії опломбовано контролерською пластмасовою чорною пломбою № 5, яка може бути лише у представників енергопостачальної організації/компанії, визнати факт самовільного підключення нерухомого майна відповідача до електроустаткування позивача, не являється можливим.

Крім того, у відповідності до положень п.21 Правил знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. За власним рішенням енергопостачальник має право самостійно знімати показання приладів обліку у споживача.

Положеннями пункту 38 Правил законодавець зобовязує Енергопостачальника відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку для зарахування коштів за спожиту електричну енергію та вказати його номер у договорі, крім того, проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків, проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.

В судовому засіданні представником позивача не доведено факти знімання посадовими особами позивача показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем, ОСОБА_4, чи проведення не менш як один раз на 6 місяців контрольного знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків чи технічного огляду електроустаткування житлового будинку.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення з відповідачки, ОСОБА_4, шкоди, завданої електропостачальній організації внаслідок не облікованого використання електричної енергії, суд виходить із того, що посадовими особами відповідача при складанні акту про порушення правил користування електричною енергією для населення, було допущено грубого порушення положень п.53 Правил, оскільки, сам акт складено у відсутності споживача, що прямо забороняється приписами відповідного пункту Правил.

Згідно із диспозицією пункту 53 Правил, у разі виявлення представником Енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником Енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у Енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники Енергопостачальника.

Суд бере до уваги факт підписання даного акту трьома представниками позивача, однак, констатує, що акт складено у відсутності самого споживача, що є порушенням приписів п.53 Правил та порушенням права споживача на процесуальний захист при складанні акта, передбачений абзацом 1 пункту 53 Правил.

Посилання представника позивача на те, що акт складено законно, тобто, у присутності представника позивача, внука, ОСОБА_2, який і представляв інтереси відповідача, суд до уваги не бере, оскільки, представником позивача в судовому засіданні таких доказів представництва суду не надано, а у відповідності до положень статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Не є представником особа, яка хоча і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, внук відповідачки, ОСОБА_2, не був уповноважений відповідачкою на її представництво з представниками енергопостачальної компанії з приводу використання електричної енергії, не являється законним представником, вичерпні права та повноваження якого зазначені у статті 242 ЦК України, та не був представником за дорученням, у звязку із відсутністю такого (ст.244 ЦК України).

Таким чином, відмова ОСОБА_2 у підписанні від імені споживача, ОСОБА_4, акту про порушення правил користування електричною енергією для населення, є таким, що не порушує вимоги чинного законодавства, в тому числі, Правил користування електричною енергією для населення.

Суд критично відноситься до збільшених позовних вимог позивача в частині стягнення шкоди за використану недообліковану електричну енергію з відповідачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки, відповідачка, є ОСОБА_4, що було встановлено в ході судового розгляду справи та стало відомо представнику позивача, а не ОСОБА_1, а сам розмір шкоди, яку просить стягнути представник позивача з відповідачів не є розмежованим між відповідачами, що унеможливить виконання судового рішення в примусовому порядку в разі добровільної відмови відповідачів виконати судове рішення.

При розгляді справи суд посилається на положення статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись положеннями статті 212 ЦПК України суд оцінює всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В силу приписів статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.

Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов ПАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»в особі Рахівського РЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди задоволенню не підлягає.

Керуючись положеннями ст.ст.10, 58, 60, 83, 88, 209, 212, 213, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові ПАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» в особі Рахівського РЕМ до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення шкоди - відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.