Постанова № 18498731, 12.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2011 № 41/104

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі:

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 06.04.2011р.

ОСОБА_2, дов. б/н від 08.02.2011р.

від відповідача : не зявились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу

скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська

автомобільна корпорація»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 03.06.2011р.

у справі № 41/104 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська

автомобільна корпорація»

до Інспекції державного архітектурно-будівельного

контролю у Київській області

про визнання незаконною та скасування постанови

Інспекції державного архітектурно-будівельного

контролю у Київській області № 08 від 16.03.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.06.2011 року у справі № 41/104 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Українська автомобільна корпорація» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2011 року у справі № 41/104 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011р. у справі № 41/104 апеляційну скаргу було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П..

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011р. у справі № 41/104 було прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В. та призначено до розгляду на 27.07.2011р..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. у справі № 41/104 було відкладено розгляд справи на 12.09.2011р., в звязку з витребуванням додаткових доказів.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2011р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П.

Представники відповідачаа у судове засідання не зявились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія не погоджується з судом першої інстанції виходячи з наступного.

Головним державним інспектором відділу контролю за об'єктами будівництва № 2 управління контролю за об'єктами будівництва у Східному регіоні Сердюком Олександром Сергійовичем, у присутності директора АФ «Бровари - Авто» - Сидоренка Олега Миколайовича було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єкті АФ «Бровари - Авто» по вул. Чкалова, 7-Б, в м. Бровари Київської області з реконструкції автосервісної філії «Бровари - Авто».

Перевірка була проведена на підставі наказу № 13 від 22.01.2011 року та направлення на перевірку № 13 за підписом Т.В.О. начальника та першого заступника начальника інспекції.

За результатами перевірки було складено припис № 06 від 28.01.2011 року, акт проведення позапланової перевірки від 25.01.2011 року, протокол № 06 від 11.03.2011 року про адміністративне правопорушення у сфері містобудування, протокол по справі про адміністративне правопорушення № 37 від 11.03.2011 року, якими встановлено, що АФ «Бровари - Авто», яка є структурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (далі - позивач), самочинно без розробленої, затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт побудовано прибудову (автосалон) розмірами 14,55x18,00 м до головного корпусу з адміністративними приміщеннями та побудовано прибудову розмірами 3,53x4,82 м до допоміжного корпусу по вул. Чкалова, 7-6 в м. Бровари Київської області. Таким чином, в діяльності АФ «Бровари - Авто» було виявлено порушення ст.22 Закону України «Про основи містобудування» та ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій».

У зв'язку з виявленими порушеннями, постановою № 08 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування за підписом Заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі -Інспекція держархбудконтроль) від 16.03.2011 року (далі - спірна постанова) на АФ «Бровари -Авто» було накладено штраф у сумі 455 436,66 грн., який підлягав сплаті до державного бюджету до 30.03.2011 року.

Штраф накладено на підставі Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244.

Розмір штрафу було визначено виходячи із загальної вартості робіт, що без ПДВ становить 910 873,33 грн., на доказ чого надано листи № 95 від 11.03.2011 року, № 97 від 15.03.2011 року, довідку про вартість виконаних робіт за серпень 2008 року та акт здачі -прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000112, які були надані відповідачу позивачем згідно припису.

Відповідачем згідно з Постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 08 від 16 березня 2011 року було застосовано штрафні санкції до відокремленого підрозділу апелянта - Автосервісної філії „Бровари-Авто" Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що АФ „Бровари-Авто" не може нести вказану відповідальність, так як не є юридичною особою. Визначення відповідачем суб'єктом відповідальності АФ «Бровари-Авто" судом було розцінено як несуттєвий недолік, який в цілому не впливає на законність чи незаконність спірної постанови.

У оскаржувному рішенні суд посилається на Закон України „Про відповідальність підприємств. їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", відповідно до ст. 1 якого підприємства. їх об'єднання, установи та організації (далі по тексту - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт. Порядок накладення штрафів, крім вказаного закону, передбачено також Постановою Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування" № 244 від 6 квітня 1995 року, відповідно до п. 2 якої, штрафи накладаютьсяінспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на підприємства, їх об'єднання, установи та організації, що допустили правопорушення у сфері містобудування (далі - підприємства), за результатами контрольних перевірок, а також перевірок, проведених за зверненнями заінтересованих юридичних або фізичних осіб. Отже, суб'єктами відповідальності законодавством визначено: підприємство та замовник.

Як зазначає відповідач, а саме АФ «Бровари-Авто" є замовником будівництва. Проте дана позиція не відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій», який діяв на момент проведення перевірки відповідачем, замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування. Відповідно до чинного на даний час Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Тобто лише юридична особа, тобто апелянт міг бути замовником відповідно до чинного законодавства.

Згідно підрядного контракту № 33 від 06.06.2008р. на монтаж збірно-розбірного павільйону для виставки легкових автомобілів АФ «Бровари-Авто» по вул. Калова 7Б в м. Бровари Київської області замовником є Акціонерне товариство (ПАТ) «Українська автомобільна корпорація».

Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) підприємством є самостійний суб'єкт господарювання (п. 1), юридичною особою (п. 2). Отже, у обох випадках законом чітко встановлено, що і замовник, і підприємство як суб'єкти відповідальності відповідно до Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" є виключно юридичними особами. Дана позиція цілком узгоджується з п. 3 Листа Державної архітектурно-будівельної інспекції № 40-16-5969 від 25 жовтня 2010 року, відповідно до якого органи державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійснення перевірок дотримання вимог містобудівного законодавства можуть застосовувати до юридичних осіб заходи, передбачені Закон України «Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування". Отже, існує пряма вказівка на суб'єкт відповідальності - юридичні особи.

Відповідно до ч. 5 Листа Держархбудінспекції „Про деякі питання здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" № 26-17-5041 від 26 серпня 2010 року інспекції державного архітектурно-будівельного контролю перевіряють не господарську діяльність суб'єктів господарювання, а об'єкти будівництва на предмет відповідності їх затвердженим проектним рішенням, будівельним нормам і правилам з метою забезпечення стійкості, надійності та готовності об'єкта до експлуатації. Отже, існує пряма вказівка перевіряти на господарську діяльність суб'єктів господарювання, а об'єкти будівництва цих суб'єктів господарювання.

В результаті чого відповідно до законодавства можуть бути застосовані штрафні санкції. Відповідно до ч. 1 ст. 238 та ч. 1 ст. 239 ГК України серед адміністративно-господарських санкцій вказано адміністративно-господарський штраф (який і було застосовано до філії апелянта відповідачем), проте у даній статті чітко вказано, що органи державної влади відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати такі санкції до субєктів господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є:

1)господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2)громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до Наказу Держархбудінспекції „Щодо скасування постанови про накладення штрафу" № 115 від 17 липня 2008 року начальником вказаного органу було скасовано постанову про накладення штрафу на філію юридичної особи і чітко вказано, що не поширюється дія Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" на філії без права юридичної особи.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, застосований відповідачем штраф може застосовуватися лише до суб'єктів господарювання -юридичних осіб. Відповідно до Довідки АБ з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 154078 від 10 листопада 2010 року правовий статус суб'єкта АФ „Бровари-Авто" без права юридичної особи і головним підприємством є апелянт - Публічне акціонерне товариство „Українська автомобільна корпорація", яка є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Проте всупереч вимогам законодавства штрафні санкції було застосовано відповідачем до відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання - філії апелянта, що є незаконним. Отже, вказані штрафні санкції відповідачем застосовано до АФ „Бровари-Авто", яка не є суб'єктом відповідальності, з прямим грубим порушенням чинного законодавства, що є підставою для визнання Постанови недійсною.

Також, судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідач не мав законних правових підстав на проведення перевірки відокремленого підрозділу апелянта Авто сервісної філії „Бровари-Авто". Відповідно до пункту 7 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування № 244 від 6 квітня 1995 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та листа Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 26 серпня 2010 року № 26-17-5041 „Про деякі питання здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", розпорядчим документом для здійснення перевірки інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю є наказ на проведення перевірки. Проте, у направленні № 13 на проведення позапланової перевірки вказано про проведення перевірки на Автомобільній філії „Бровари-Авто", розташованій за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 7-6. Проте назва відокремленого підрозділу суб'єкта господарської діяльності, щодо якого було проведено перевірку є Автосервісна філія „Бровари-Авто", а місцем розташування вказаної філії є: Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Перемоги, 3, що підтверджується Довідкою АБ з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 154078 від 10 листопада 2010 року. Тобто у направленні вказано назву неіснуючого відокремленого підрозділу суб'єкта господарювання, а місцезнаходженням його зазначено адресу розташування відокремленого підрозділу іншого суб'єкта господарської діяльності. Отже, фактично направлення не містить інформації про місцезнаходження відокремленого підрозділу суб'єкта перевірки, вказаного в останньому, а назва відокремленого підрозділу суб'єкта господарської діяльності, щодо якого дійсно було здійснено перевіряючи заходи, узагалі у направлення відсутня. Таким чином, відповідачем було проведено перевірку відокремленого підрозділу іншою суб'єкта господарювання, відмінного від того, який вказано у направленні на її проведення, що прямо порушує вимоги закону.

Також, в рішенні судом першої інстанції встановлено, що недоліки, з якими було складено Протокол, не є суттєвими, з таким висновком колегія судді не погоджується, зазначаючи нас тупне.

У додатку № 2 Положення встановлена форма протоколу, відповідно до якої, після детального викладення порушень необхідно зазначати місця їх здійснення; за кожним видом порушень зазначаються глави, розділи, параграфи державних стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено.

Проте у Протоколі тип перевірки не вказаний, зазначено, що у результаті перевірки виявлено такі правопорушення: самочинно без розробленої, затвердженої проектної документації та дозволу на виконання будівельних робіт побудовано прибудову (автосалон) розмірами 14,55 х 18,00 м до головного корпусу з адміністративними приміщеннями та побудовано прибудову розмірами 3,53 х 4,82 м до допоміжного корпусу по вул. Чкалова, 7-6 в м. Бровари Київської області. Порушено ст. 29 Закону України „Про планування та забудову територій" та ст. 22 Закону України „Про основи містобудування". Проте яку саме частину зазначених статей було порушено у Протоколі не уточнюється. Також, Протокол не містить детального опису виявлених порушень, місце їх здійснення, а також за кожним видом порушень не зазначені глави, розділи, параграфи державних стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких, на думку відповідача, порушені. Відсутність наведеної інформації у Протоколі доводить його необґрунтованість.

Протокол було складено, зокрема, на підставі Акту проведення позапланової перевірки № 3 від 25 січня 2011 року. Проте на момент складення вказаного вище Акту у відповідача були відсутні повноваження складати акти перевірок.

Так в рішенні суд посилається на п. 2 ст. 41 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", згідно з яким, відповідач має право складати акти перевірок. Проте судом було залишено поза увагою, що вказаний закон набрав чинності з 12 березня 2011 року. На момент проведення перевірки на філії апелянта даний закон не діяв, а був чинним Закон України „Про планування і забудову територій", який не містить серед повноважень відповідача складення акту перевірок.

Вказане вище Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі № 317 від 19 листопада 2007 року також не містить серед повноважень відповідача складення акту перевірок.

З результатами перевірки відокремленого підрозділу апелянта, останнього відповідачем ознайомлено не було. Також ознайомлено не було апелянта ні з актом перевірки від 25 січня 2011 року, ні з актом перевірки від 28 січня 2011 року ні під час отримання Протоколу, ні під час винесення оскаржуваної Постанови. Судом не було взято до уваги при винесенні Рішення те, що акту перевірки від 28 січня 2011 року, який також був взятий відповідачем до уваги нри винесенні оскаржуваної Постанови, взагалі не існує, такий акт узагалі не складався. Даний факт був озвучений представником відповідача у відповідь на вимогу суду надати акт перевірки від 28 січня 2011 року.

Крім того, Протокол був складений без участі представника апелянта, а переданий для ознайомлення тільки 16 березня 2011 року без додатків, про що свідчить підпис Сидоренка О.М., який є директором АФ „Бровари-Авто".

За таких обставин, колегія вважає, що Протокол є необгрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки відповідачем було винесено Припис № 06 від 28 січня 2011 року за відсутності протоколу про виявлені правопорушення.

Як зазначає суд першої інстанції в рішенні, даний факт є несуттєвим, проте колегія суддів не могоджується з такою позицією суду на підставі наступного.

Відповідно до п. 7 Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування № 244 від 6 квітня 1995 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування виноситься на підставі рішення посадової особи інспекції.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та п. 4 вказаного Положення підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис про усунення допущених порушень. Отже, за результатами перевірки складається протокол про виявлені порушення, на підставі якого виноситься постанова, а припис складається на підставі і після складеного протоколу.

Проте відповідачем було складено за результатами позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на відокремленому підрозділі апелянта Автосервісній філії „Бровари-Авто" Публічного акціонерного товариства „Українська автомобільна корпорація 25 січня 2011 року, саме Припис. Лише 11 березня 2011 року відповідач склав Протокол про правопорушення у сфері містобудування № 06. Отже, відповідачем було порушено встановлену законом процедуру, яка є юридичною підставною для складення постанови.

Крім того, у рішенні суд посилається на Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України „Про затвердження Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі" № 317 від 19 листопада 2007 року, відповідно до ч. 5 п. 5 якого, відповідач має право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушення вимог законодавства.

Щодо відокремленого підрозділу позивача було винесено Припис, так як, на думку, відповідача, що була підтверджена у судовому засіданні, саме АФ „Бровари-Авто" є замовником будівництва. Проте дана позиція не відповідає чинному законодавству. Відповідно до Закону України „Про планування і забудову територій", який діяв на момент проведення перевірки відповідачем, замовником є фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку і подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому "числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до чинного на даний час Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", який був виключно взятий судом до уваги без врахування зазначеного вище, замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву. Отже, відповідно до законодавства, яке існувало на момент проведення перевірки, а також до того, яке є чинним на даний час, замовником є виключно юридична особа - апелянт у даній справі. Тобто, відповідачем було винесено припис всупереч вимогам закону, так як Припис винесено щодо філії апелянта, тобто відповідачем наперед створено умови, за яких даний Припис виконаний не міг бути.

Крім того, Автосервісна філія «Бровари-Авто» є статурним підрозділом Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», не є юридичною особою і відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» не може нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудування.

Рішення є законним тоді, коли суд, всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва від 03.06.2011 року у справі № 41/104 цим вимогам не відповідає. Місцевим господарським судом було неповно зясовано обставини, на які посилалися сторони, зроблено висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

З огляду на наведене, рішення Господарського суду м. Києва підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 41-43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 03.06.2011 року у справі № 41/104 скасувати.

3. Позов задовольнити повністю.

4. Стягнути визнати незаконною постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 8 від 16.03.2011р. про накладання штрафу на АФ «Бровари-Авто» у розмірі 455436,66 грн.

5. Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 8 від 16.03.2011р. про накладання штрафу на АФ «Бровари-Авто» у розмірі 455436,66 грн.

6. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03037, м. Київ, вул. І Климента, 5/2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, код ЄДРПОУ 03121566) державне мито за подання позовної заяви в сумі 85,00 грн., 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та державне мито в сумі 42,00 грн. за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду м. Київ видати наказ.

8. Матеріали справи № 41/104 повернути до Господарського суду м. Київ.

9. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддяМартюк А.І.

СуддіНовіков М.М.

Зубець Л.П.