Постанова № 18498454, 12.08.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.08.2011 р. справа №9/84

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Скакуна О.А.

суддів

Донця О.Є., Колядко Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився,

від відповідача:

не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційне підприємство „Донспецстрой” м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від

05.07.2011 року

по справі

№9/84 (суддя Марченко О.А.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек” м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційне підприємство „Донспецстрой” м.Донецьк

про

стягнення 7 559грн.27коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011 року по справі №9/84 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ТД „Комспек” м. Київ (далі по тексту ТОВ „ТД „Комспек”) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційне підприємство „Донспецстрой” м.Донецьк (далі по тексту ТОВ „Донспецстрой”) про стягнення заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп. - задоволені повністю.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права та прийняти нове рішенням, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом зроблені висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема, заявник вважає, що господарський суд, не встановивши підстави виникнення договірних відносин між сторонами, їх предмет, момент виникнення обов’язків щодо оплати та поставки продукції, виду продукції, умов поставки, які кожного разу були індивідуальними, необґрунтовано зробив висновок щодо існування між сторонами єдиного договору, за яким відповідачем невиконаний обов’язок щодо поставки продукції на суму 7 559,27грн. Вищевказане призвело, на думку скаржника, до помилкового висновку про виникнення у позивача права вимоги повернення суми попередньої оплати 20.02.11 року, в зв’язку з чим господарський суд необґрунтовано відхилив заяву відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог.

Також в апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.

Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників у судовому засіданні апеляційної інстанції, незважаючи на те, що про час та і місце слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ „ТД „Комспек”, м. Київ та ТОВ „Виробничо –комерційне підприємство „Донспецстрой” м.Донецьк досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції.

Так, позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 949 642грн.40коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківських виписок за 03.07.2007р., 06.08.2007р., 17.10.2007р., 04.12.2007р., 14.11.2008р., 19.11.2008р.

В свою чергу, відповідач поставив продукцію не в повному обсязі, а саме на загальну суму 942 083грн.13коп., що підтверджується видатковими накладними №Д-00000340 від 30.07.2007р., №Д-00000369 від 08.08.2007р., №Д-00000459 від 24.09.2007р., №Д-0000471 від 29.09.2007р., №Д-0000485 від 07.10.2007р., №Д-0000499 від 18.10.2007р., №Д-0000523 від 25.10.2007р., №Д-0000541 від 03.11.2007р., №Д-0000542 від 04.11.2007р., №Д-0000576 від 15.11.2007р., №Д-0000595 від 30.11.2007р., №Д-0000597 від 02.12.2007р., №Д-0000601 від 03.12.2007р., №Д-0000605 від 05.12.2007р., №Д-00000007, №Д-0000613 від 12.12.2007р., №Д-00000004 від 13.01.2008р., №Д-00000006 від 14.01.2008р., №Д-00000008 від 15.01.2008р., №Д-00000039 від 07.02.2008р., №Д-00000044 від 11.02.2008р., №Д-00000053 від 25.02.2008р., №Д-00000051 від 26.02.2008р., №Д-00000056 від 27.02.2008р., №Д-00000126 від 09.07.2008р., №Д-00000127 від 12.07.2008р., №Д-00000152 від 14.09.2008р., №Д-00000162, №Д-00000163 від 16.11.2008р., №Д-00000164, №Д-00000165 від 21.11.2008р., копії яких наявні у матеріалах справи.

Відповідач поставки решти товарів на суму 7 559грн.27коп. не здійснив, у зв`язку з чим позивач листом-вимогою вих.№10-02/11 від 09.02.2011р., який відповідно до наявної у матеріалах справи копії поштового повідомлення отриманий відповідачем 16.02.2011р., просив відповідача виконати зобов’язання щодо поставки продукції до 19.02.2011р., попередньо письмово узгодивши асортимент, кількість, ціну продукції з позивачем.

Вищевказаний лист-вимога залишений відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду Донецької області з відповідними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 7 559грн.27коп., які рішенням від 05.07.2011 року по справі №9/84 задоволено повністю.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно зі ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).

Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Предметом даного спору є стягнення попередньої оплати в розмірі 7 559грн.27коп.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши передоплату за належний до поставки товар в сумі 949 642грн.40коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, поставивши товар на суму 942 083грн.13коп., тобто на 7 559грн.27коп. менше.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України).

За приписом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач листом-вимогою вих.№10-02/11 від 09.02.2011р. просив відповідача виконати зобов’язання щодо поставки продукції до 19.02.2011р., попередньо письмово узгодивши асортимент, кількість, ціну продукції з позивачем.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був поставити оплачену продукцію в строк до 19.02.2011р. попередньо письмово узгодивши асортимент, кількість, ціну продукції з позивачем.

Відповідач всупереч вимогам закону своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки оплаченого товару не виконав та попередньої оплати на суму 7 559грн.27коп. не перерахував, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 7 559грн.27коп.

З огляду на те, що існування заборгованості у спірних правовідносинах підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції законно і обґрунтовано задоволені позовні вимоги у розмірі 7 559грн.27коп.

Посилання скаржника щодо неправомірного відхилення судом першої інстанції заяви про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин до уваги колегією суддів не приймається з огляду на те, що, виходячи зі ст.693 Цивільного кодексу України, право позивача на стягнення попередньої оплати за непоставлений товар виникає після спливу строку, встановленого для поставки товару, тобто момент виникнення права вимоги щодо повернення суми попередньої оплати напряму пов’язаний з моментом виникнення обов’язку контрагента щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, а відтак, оскільки, як встановлено вище, відповідач повинен був поставити оплачену продукцію в строк до 19.02.2011р., право вимоги позивача щодо повернення суми попередньої оплати виникає у останнього з 20.02.2011р.

Що стосується інших заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то апеляційний суд їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011 року по справі №9/84 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011 року по справі №9/84 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо –комерційне підприємство „Донспецстрой” м.Донецьк - залишити без задоволення.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: О.Є.Донець

Т.М. Колядко

Надруковано: 6 прим.

1,2. позивачу

3. відповідачу

4. у справу

5. ДАГС

6. ГСДО