Постанова № 18497758, 22.07.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.07.2011 р. справа №10/190(15/137)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Запорощенка М.Д.

суддівДучал Н.М.

Донець О.Є.

За участю представників сторін:

від позивача:

від відповідача:

від третіх осіб: не з'явився ОСОБА_1., за довіреністю

не з'явилися

розглянув у відкритому засіданні апеляційну скаргуСтрахової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області

на рішення господарського суду Луганської області від02.09.2010р.

у справі№ 10/190(15/137)(суддя Мінська Т.М.)

за позовомМіського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ

доСтрахової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці позивача 1.Відкритого акціонерного товариства "Кредобанк" в особі другої Львівської філії, м.Львів

2.Приватного підприємства "ПЛ-Лізинг" м.Львів.

ПроСтягнення 1485252,71грн. В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.09.2010р. по справі № 10/190(15/137) позов задоволений частково.

Приписано стягнути з Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю “ОЛВІ”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 349, код 20187383 на користь Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, м. Луганськ , вул. Фрунзе, 130, код 03328058 страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту № 50 від 15.12.04 у сумі 1436104 грн. 31 коп.; витрати по сплаті держмита в сумі 14 361 грн. 04 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 10 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим , що законодавством України не обмежено право страхування тільки власником обєктом страхування, страховий інтерес є і у користувача обєкта страхування, що передбачено як умовами вищевказаного договору лізингу, так і Договором. законодавством України при визначені в договорі страхування вигодонабувача не виключено право страхувальника отримувати страхове відшкодування в межах страхової суми (стаття 990 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про страхування"). Таке право позивача визначено і в п.6.3.1 Договору.

Також , рішення суду мотивоване тим , що правовідносини між сторонами виникли не в звязку з використанням джерела підвищеної небезпеки, а з приводу страхування майна, отже для визначення страхового випадку неправомірно виходити з принципу презумпції вини позивача. За висновками суду не доведено, що пожежа виникла з причин порушення страхувальником або водієм правил пожежної безпеки, навмисних дій або грубій необачності страхувальника або водія. Також , судом першої інстанції встановлено , що відповідачем не спростовано факт настання страхового випадку відповідно до умов розділу 3 договору №50 добровільного страхування транспорту.

В частині розміру страхового відшкодування рішення суду мотивоване тим , що не підлягає задоволенню вимога про стягнення 3 % річних в сумі 4732 грн. 80 коп., відповідальність страховика у разі несплати ним страхової виплати передбачена ст. 92 ЦК України, отже до прострочення оплати цієї суми не застосовуються норми ст. 625 ЦК України.

Відповідач, Страхова компанія Товариство з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м. Лисичанськ Луганської області , не погоджуючись з рішенням господарського суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове, яким у позові відмовити.

В обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність страхового випадку у звязку з наявним порушенням правил пожежної безпеки та грубої необережності Позивача. При цьому , скаржник вважає , що суд першої інстанції невірно визначив обовязки сторін щодо доказування обставин справи , пославшись на те , що відповідачем не спростовано факт настання страхового випадку. Крім того , заявник апеляційної скарги звертає увагу суду на те , що на час пожежі, застраховане майно перебувало у власності третьої особи ПП "ПЛ-Лізинг" та знаходилося у володінні Позивача на підставі Договору лізингу № 6/04/L від 01.09.04р. До того ж , посилається на відсутність доказів передачі від третіх осіб позивачу права на страхове відшкодування , як це передбачено умовами Договору фінансового лізингу від 01.09.04р. Окрім вищеозначеного , скаржник заперечуючи проти розрахунку суми відшкодування , вважає , що остаточна бухгалтерська вартість майна не може бути ототожнена із прямими збитками , оскільки в даному випадку Позивачем безпідставно не враховано вартість лому чорних та кольорових металів, який утворився внаслідок пожежі.

Позивач , Міське комунальне підприємство "Луганськелектротранс" м.Луганськ, у відзиві № 15/109-719 від 25.10.10р. на апеляційну скаргу проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду законним. При цьому , зауважує на тому , що наявність страхового випадку в даній спірній ситуації згідно з п. 5.1 Договору страхування залежить тільки від того , чи були порушені Правила пожежної безпеки і чи вони (порушення) стали причиною виникнення пожежі. Пожежно-технічна експертиза таких порушень не виявила, а від інших ризиків ( мається на увазі від інших причин виникнення пожежі) трамвай був застрахований.

27.10.10р. від відповідача(скаржника) до суду надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.10р. у справі № 10/109(15/137) клопотання відповідача було задоволено. Призначено по справі № 10/190(15/137) комплексну пожежно-технічну та металографічну експертизу, провадження якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золоточевська, 8а).

Поставлено на вирішення експертом наступні запитання:

1. Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що сталася у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротрнас", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130?

2. Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

3. Яка причина виникнення пожежі?

4. Чи відповідав стан трамвайного вагону "К-1", зав. № 98021, інв. № 303, та приміщення ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.130, вимогам Правил пожежної безпеки?

5. Який час тривала пожежа?

6. Чи можливе загорання трамвайного вагону "К-1", зав. № 98021, інв. № 303 від встановленого джерела запалювання?

7. Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

8. Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

9. Який механізм виникнення пожежі?

10. Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

11. Чи могла статися пожежа у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 130, та чи міг загорітися трамвайний вагон "К-1", зав. № 98021, інв. 303, внаслідок порушення вимог Правил пожежної безпеки?

На вирішення експертів металографічної експертизи поставлені наступні запитання:

1. Яка причина руйнування пластини кронштейну кріплення контактного проводу, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо;

2. Яка причина виникнення короткого замикання в контактному проводі, що був обірваний а оплавлений в районі воріт № 6 депо;

3. Що первинно: коротке замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо чи тепловий вплив на нього;

4. Яка причина виникнення короткого замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника;

5. Що первинно: коротке замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника чи тепловий вплив на них.

Апеляційне провадження у справі № 10/190(15/137) зупинити до одержання висновку експерта.

22.06.11р. до Донецького апеляційного господарського суду надійшов висновок комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи металів і сплавів № 10038/10039 від 08.06.11р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.06.11р. поновлено провадження у справі № 10/190(15/137) , судове засідання призначено на 20.07.11р.

19.07.11р. до суду від Позивача, Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ, надійшла телеграма № 1454 від 18.07.11р. з клопотанням про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення судового засідання у звязку з тим , що представник відповідача знаходиться у відпустці.

Дане клопотання позивача судовою колегією відхилено у звязку з тим , що позивач не обґрунтував неможливості прибуття до суду іншого представника, справа розглядається протягом тривалого часу, через що позивач мав всі необхідні можливості для ознайомлення з матеріалами справи і висновків експертизи та надання судовій колегії своїх пояснень або заперечень по суті спору. Крім того, позивач не вказав, в чому полягає необхідність присутності його представника та відкладення в звязку з цим розгляду справи.

В нинішнє судове засідання представники позивача та третіх осіб не з'явилися. Третіми особами поважних причин незявлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на нез'явлення представників позивача та третіх осіб до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні, судова колегія встановила наступне.

01.09.04р. між Приватним підприємством “ПЛ-Лізинг”, як лізингодавцем та Міським комунальним підприємством “Луганськелектротранс”, як лізингоодержувачем, було укладено договір фінансового лізингу № 6/04/L ( т. 1 а.с. 66).

Обєктом договору лізингу відповідно до п. 1.1 вказаного договору є 5(пять) трамвайних вагонів марки К-1 виробництва СП “Татра-Юг”, Україна, м. Одеса, вул. Водопровідна, 9, та МП “Одеселектропастранс ЛТД”, Україна, м. Одеса, вул. Водопровідна, 9.

За умовами п. 2.1 Договору строк лізингу складає 60 місяців з моменту передачі предмету лізингу і починається з дати підписання сторонами акту прийому-передачі предмету лізингу в лізинг.

Відповідно до 6 розділу Договору предмет лізингу повинен бути застрахований в 30-денний термін з моменту передачі предмету лізингу в лізинг. До моменту страхування відповідальність за збитки, заподіяні в зв'язку з яким-небудь пошкодженням або знищенням предмету лізингу несе лізингоодержувач. Лізингоодержувач за свій рахунок зобовязаний застрахувати предмет лізингу по повній ринковій вартості від ризиків, про що лізингоодержувач зобовязується скласти із страховою компанією договір страхування, в якому передбачити відшкодування можливого заподіяного збитку в рамках страхової суми на користь вигодонабувача, яким буде банк-кредитор. Дія договору страхування повинна охоплювати весь період дії даного Договору. Лізингоодержувач зобов'язаний надати лізингодавцю оригінал страхового документа (поліса), в якому банк-кредитор вказаний в якості вигодонабувача, протягом 33 днів з моменту отримання предмету лізингу, а також протягом 14 днів після закінчення чергового терміну страхування. У разі невиконання зобов'язань по страхуванню лізингоодержувачем, лізингодавець самостійно може застрахувати предмет лізингу, а оплати пов'язані зі страхуванням, лізингоодержувач зобов'язаний беззаперечно повернути, але не пізніше ніж протягом 14 днів від дня отримання повідомлення про це. Після закінчення цього терміну, лізингодавець має право нараховувати відсотки, як у разі затримки місячних лізингових платежів.

Положеннями п. 7.1 зазначеного Договору передбачено, що протягом всього терміну дії договору лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця.

Згідно п. 7.3.1 Договору Лізингоодержувач набуває право власності на предмет лізингу після сплати вказаної в даному договорі залишкової вартості і якщо у нього не існує заборгованості перед лізингодавцем по інших платежах. Документ, підтверджуючий перехід права власності (договір купівлі-продажу), Лізингоодержувач зобовязаний приготувати і переслати лізингодавцеві протягом 7 днів до дня проведення оплати залишкової вартості.

15.12.2004 року , у виконання умов Договору фінансового лізингу , між Страховою компанією Товариство з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" та Міським комунальним підприємством "Луганськелектротранс" було укладено договір № 50 добровільного страхування транспорту ( т. 1 а.с. 9), за умовами якого відповідно до Правил добровільного страхування транспорту був застрахований обєкт страхування, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами трамвайні вагони типу К-1, надані Страхувальнику(Позивачу) на умовах фінансового лізингу Приватним підприємством "ПЛ-Лізинг".

Відповідно до п. 1.2 Договору вигодонабувачем по даному договору страхування є АТ "Кредитбанк", що відповідає умовам договору фінансового лізингу № 6/04/L від 01.09.2004 року (п.6.2), який укладений між позивачем та Приватним підприємством "ПЛ-Лізинг".

За умовами підпункт 6.2.3 пункту 6.2 розділу 6 Договору страховик зобовязаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування.

Згідно з п. 3.1 р. 3 Договору до страхових випадків відноситься фізичне знищення або пошкодження внаслідок пожежі, повені, зіткнення, вибуху, удару блискавки .

Приписами п. 5.1. Договору сторони встановили , що до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування не проводяться, зокрема, якщо пожежа виникла з причин порушення страхувальником або водієм правил пожежної безпеки, навмисних дій або грубій необачності страхувальника або водія.

22.05.2008 року в приміщенні цеху позапланових ремонтів Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м. Луганськ відбулась пожежа, в результаті якої був знищений трамвайний вагон К-1, зав. № 98021, інв. №303, який був обєктом страхування за Договором.

За технічним висновком Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в Луганській області від 26.05.2008 року, ймовірною причиною пожежі могли бути аварійні роботи у мережі живлення двигунів очищувача лобового скла вагона-снігоочищувача, який знаходився в боксі № 5( т. 1 а.с. 127).

23.05.08р. МКП "Луганськелектротранс" звернулося до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м. Лисичанськ Луганської області з заявою про страхове відшкодування № 15/109-353(т. 1 а. с. 20).

29.08.08р. МКП "Луганськелектротранс" звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області про стягнення страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспорту № 50 від 15.12.04р. у сумі 1480519,91грн. та 3% річних в сумі 4732,80грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 28.11.2008р. у справі № 15/137( первісна) ( т. 2 а.с. 119) призначено судову пожежно-технічну експертизу, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертом було поставлено наступні питання:

- Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що сталася у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130?

- Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

- Яка причина виникнення пожежі?

- Чи відповідав стан трамвайного вагону “К-1”, зав. №98021, інв. №303, та приміщення ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130, вимогам Правил пожежної безпеки?

- Який час тривала пожежа?

- Чи можливе загорання трамвайного вагону “К-1”, зав. №98021, інв. №303, від встановленого джерела запалювання?

- Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

- Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

- Який механізм виникнення пожежі?

- Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

- Чи могла статися пожежа у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130, та чи міг загорітися трамвайний вагон “К-1”, зав. №98021, інв. №303, внаслідок порушення вимог Правил пожежної безпеки?

Згідно висновку експерта №162/20 від 28.07.09 встановлено:

1. Спочатку осередок пожежі, що сталася 22.05.08 р. на території МКП “Луганськелектротранс”, знаходився в правій частині приміщення депо позапланових ремонтів в районі розташування віконного отвору відгородженої ділянки (зварювальна і пресова ділянки) і воріт № 5 і № 6.

2. В процесі розвитку пожежі, полум'я по дерев'яних конструкціях перекриття і по горючих матеріалах покриття з руберойду і бітуму, поширилося на весь майдан крівлі і на техніку, розташовану в депо.

3. В даний час, на підставі наявних даннях, не представляється можливим встановити причину пожежі, що сталася 22.05.08 у приміщенні депо позапланових ремонтів МКП “Луганськелектротранс”, розташоване за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 130.

4. Враховуючи те, що трамвайний вагон “К-1”№ 303 знищений пожежею, в даний час не представляється можливим встановити його відповідність або не відповідність вимогам Правил пожежної безпеки, що діють, в Україні і “Правилам експлуатації трамвая та тролейбуса”.

5.Орієнтовний час виникнення пожежі може знаходитися в інтервалі між 03.00 - 03.20 годинами 22.05.08 р. Отже, тривалість пожежі з моменту виникнення до повної ліквідації складає 3 години 05 хвилин - 3 години 25 хвилин.

6.Враховуючи результати, отримані при дослідженні версії № 6 даного висновку (питання №№ 3, 6, 7, 9, 11) в даний час немає підстав стверджувати про причетність аварійних режимів в електричній мережі вагону - снігоочищувача до причини виникнення пожежі і знищення трамвайного вагону “К-1”№ 303 (що було найбільш вірогідною версією по технічному висновку фахівців ГУ МНС України в Луганській області).

7.В даний час не представляється можливим підтвердити або виключити причетність аварійних режимів в електричній мережі (силової і освітлювальної) будівлі депо позапланових ремонтів до причини виникнення пожежі, що сталася 22.05.08 р. у зв'язку із знищенням всіх елементів електроустаткування і відсутністю об'єктів для дослідження.

Відносно причетності до причини виникнення пожежі стану вагона - снігоочищувача СО-4, див. відповідь на питання № 6.

8.Протипожежна техніка під час гасіння пожежі, що сталася 22.05.08 р. в приміщенні депо позапланових ремонтів ГКП “Луганськелектротранс”, використовувалася відповідно до нормативних вимог.

9.У зв'язку з тим, що причина пожежі не встановлена відповісти на дане питання так само не представляється можливим.

10.Причинами, за яких сталося знищення значної частини крівлі будівлі, ремонтного устаткування і рухомого складу (трамваїв) є:

-конструкції крівлі, які згорають, що зумовило швидке поширення горіння;

-обмежений доступ в приміщення і неможливість розтину воріт для евакуації техніки або ефективнішого гасіння;

-обвалення перекриття.

11. Враховуючи результати, отримані при дослідженні версії № 7 даного висновку (питання №№ 3, 6, 7, 9, 11) причинно-наслідковий зв'язок між порушенням Правил пожежної безпеки в Україні і причиною виникнення пожежі і знищення трамвайного вагону “К-1” № 303 в приміщенні депо позапланових ремонтів не вбачається.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.09.09р. у справі № 15/137 ( т. 4 а.с. 134) у задоволенні позову МКП “Луганськелектротранс” до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області про стягнення 1485252,71грн. відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.10р. у справі № 15/137 касаційну скаргу МКП “Луганськелектротранс” задоволено частково. Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 26.11.09р. у справі № 15/137 та рішення господарського суду Луганської області від 28.09.09р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

При новому розгляді справи відповідачем заявлено клопотання про призначення комплексної пожежно-технічної та металографічної експертизи, проведення якої доручити Харківському ДНІ СЕ ім.. заслуженого професора М.С. Бокаріуса. На вирішення пожежно-технічної експертизи поставити питання, що визначені в ухвалі господарського суду Луганської області по даній справі від 28.11.2008. На вирішення металографічної експертизи поставити такі питання:

- яка причина руйнування пластини кронштейну кріплення контактного проводу, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо,

- яка причина виникнення короткого замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо,

- що первинно: коротке замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо, чи тепловий вплив на нього,

- яка причина виникнення короткого замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона снігоприбиральника,

- що первинне: коротке замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона - снігоприбиральника чи тепловий вплив на них.

Дане клопотання відхилено судом, оскільки наявність протиріч між різними доказами по справі не є достатньою підставою для призначення повторної або додаткової експертизи. Згідно ст.. 41 ГПК України у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 02.09.2010р. по справі № 10/190(15/137) позов задоволений частково.

Приписано стягнути з Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю “ОЛВІ”, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Свердлова, 349, код 20187383 на користь Міського комунального підприємства “Луганськелектротранс”, м. Луганськ , вул. Фрунзе, 130, код 03328058 страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспорту № 50 від 15.12.04 у сумі 1436104 грн. 31 коп.; витрати по сплаті держмита в сумі 14 361 грн. 04 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 10 коп. Видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті вимог відмовлено.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника відповідача , що був присутній в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, та часткову не відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Згідно з пунктом 6 ч. 4 ст. 6 Закону України „Про страхування", страхування наземного транспорту є добровільним видом страхування, та здійснюється відповідно до Правил № 003 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту), які є невід'ємною частиною договору страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про страхування” від 07.03.1996 № 85/96-ВР, з змінами, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України.

За положеннями ч. 2 ст. 984 Цивільного кодексу України страхувальником може бути фізична або юридична особа.

Стаття 3 Закону України "Про страхування" визначає, зокрема, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування і мають страховий інтерес щодо забезпечення збереження обєкта страхової охорони

За цих обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що законодавством України не обмежено право страхування тільки власником обєктом страхування, страховий інтерес є і у користувача обєкта страхування, що передбачено як умовами вищевказаного договору лізингу, так і Договором.

Також, з оглядом на приписи ст. ст. 985, 990 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 25 Закону України "Про страхування" та умов укладеного договору страхування (п.п. 1.2, 6.3.1, 6.3.2), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ права на подання позову як у належного позивача.

Стаття 26 Закону України "Про страхування" визначає в якості підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування наступне:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку.

2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законом.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Право Відповідача відмовити у виплаті страхового відшкодування за договором страхування згідно з умовами цього договору та в разі несплати страхових внесків обумовлено сторонами в п. 6.1.2. Договору № 50 добровільного страхування транспорту.

У цьому звязку, посилання відповідача на положення ст. 1187 Цивільного кодексу України в якості обґрунтування відсутності страхового випадку через принцип презумпції вини позивача, судова колегія не вважає такими, що ґрунтуються на законі та погоджується з місцевим господарським судом стосовно того, що правовідносини між сторонами виникли не в звязку з використанням джерела підвищеної небезпеки, а з приводу страхування майна, отже для визначення страхового випадку неправомірно виходити з принципу презумпції вини позивача.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що виникнення пожежі та, як наслідок, знищення обєкту страхування, відбулось через порушення страхувальником правил пожежної безпеки та грубій необачності страхувальника з наведених нижче підстав.

По-перше, як про це вже було позначено вище , під час апеляційного провадження було призначено по справі № 10/190(15/137) комплексну пожежно-технічну та металографічну експертизу, провадження якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (61177, м. Харків, вул. Золоточевська, 8а).

Поставлено на вирішення експертом наступні запитання:

1. Де був осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що сталася у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротрнас", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б. 130?

2. Якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

3. Яка причина виникнення пожежі?

4. Чи відповідав стан трамвайного вагону "К-1", зав. № 98021, інв. № 303, та приміщення ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, б.130, вимогам Правил пожежної безпеки?

5. Який час тривала пожежа?

6. Чи можливе загорання трамвайного вагону "К-1", зав. № 98021, інв. № 303 від встановленого джерела запалювання?

7. Чи не є причиною виникнення пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)?

8. Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка під час гасіння даної пожежі?

9. Який механізм виникнення пожежі?

10. Які обставини події пожежі зумовили її наслідки?

11. Чи могла статися пожежа у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 130, та чи міг загорітися трамвайний вагон "К-1", зав. № 98021, інв. 303, внаслідок порушення вимог Правил пожежної безпеки?

На вирішення експертів металографічної експертизи поставлені наступні запитання:

1. Яка причина руйнування пластини кронштейну кріплення контактного проводу, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо;

2. Яка причина виникнення короткого замикання в контактному проводі, що був обірваний а оплавлений в районі воріт № 6 депо;

3. Що первинно: коротке замикання в контактному проводі, що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо чи тепловий вплив на нього;

4. Яка причина виникнення короткого замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника;

5. Що первинно: коротке замикання фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника чи тепловий вплив на них.

За висновками комплексної судової пожежно-технічної експертизи та експертизи металів і сплавів №10038/10039 від 08.06.11р.:

1. Руйнування деталі(пластини), яка є складовою частиною наданого на дослідження кронштейну кріплення контактного проводу, відбулося внаслідок дії механічного навантаження, що перевищило за своєю величиною межу міцності її матеріалу.

2,3.Встановити причину утворення оплавлення на контактному проводі , що був обірваний та оплавлений в районі воріт № 6 депо, а також чи утворилося дане оплавлення до термічного впливу або внаслідок нього, не уявляється можливим по причині , викладеної у дослідницькій частині висновку.

4,5. На двох фрагментах проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника є оплавлення з ознаками короткого замикання ; на інших фрагментах проводів оплавлень з ознаками короткого замикання немає.

Оплавлення , що є на одному з фрагментів проводів мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника , має ознаки оплавлення, яке утворилося в результаті короткого замикання , що виникло в результаті термічного впливу факторів пожежі.

На другому фрагменті проводу мережі живлення електродвигуну склоочисника вагона-снігоприбиральника є два оплавлення. Одне з оплавлень має ознаки короткого замикання , яке виникло до термічного впливу факторів пожежі. Друге оплавлення має ознаки короткого замикання , яке виникло як до термічного впливу, та і внаслідок нього.

6. Осередкова зона пожежі, що сталася у приміщенні ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" , розташованого за адресою: м.Луганськ, вул..Фрунзе, б.130, знаходиться у боксі № 5 та співпадає з місцем розташування вагона-снігоочищувача .

7. На початковому етапі пожежа у вигляді полумяного горіння розповсюдилася на елементи пожежного навантаження вагона-снігоочищувача. Після того , як пожежа в вагоні прийняла відкриту (зовнішню) форму, під впливом конвективних потоків горіння розповсюдилося на горючі конструкції суміжного перекриття будівлі. Одночасно з цим під впливом теплового випромінювання горіння поширювалося всередині приміщення по горизонталі.

8, 11, 12, 14. Ймовірною технічною причиною досліджуваної пожежі є загоряння горючих матеріалів внаслідок теплових проявів , які супроводжували коротке замикання в мережі живлення електродвигуна склоочисника вагона-снігоочищувача.

9.Встановити відповідність стану вагону "К-1" , зав. № 98021, інв.. № 303, вимогам пожежної безпеки не є можливим. Стан приміщення ремонтного депо Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс", розташованого за адресою: м.Луганськ, вул.Фрунзе, б.130, не відповідав вимогам п.3.1 ГОСТ 12.1.004-91ССБТ " Пожарная безопасность. Общие требования" та п.п. 6.1.2, 4.2.6 Правил пожежної безпеки в Україні.

10.Пожежа тривала близько 3,5-4годин.

13.Протипожежна техніка під час гасіння досліджуваної пожежі використовувалася відповідно вимогам Закону України " Про пожежну безпеку", Тимчасового статуту дій у надзвичайних ситуаціях, Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України.

15.Наслідки пожежі зумовили наступні обставини: несвоєчасне виявлення пожежі та швидке розповсюдження полумя по горючих елементах суміщеного покриття будівлі депо. Ці обставини повязані з незабезпеченням обєкта пожежі системами протипожежного захисту відповідно до п. 3.1 ГОСТ 12.1.004-91ССБТ, а також з невиконанням вимог п.6.1.2 та п.4.2.6 Правил пожежної безпеки в Україні.

16.Невиконання п. 5.1.30 Правил пожежної безпеки в Україні знаходиться в причинно-наслідковому звязку з технічною причиною пожежі. Загоряння трамвайного вагону "К-1" , зав. № 98021, інв..№303, знаходиться у причинно-наслідковому звязку з незабезпеченням обєкта пожежі системами протипожежного захисту відповідно до п. 3.1 ГОСТ12.1.004-91ССБТ, а також з невиконанням вимог п. 6.1.2 та п.4.2.6 Правил пожежної безпеки в Україні.

По-друге, в рішенні господарського суду відображено, що в матеріалах справи мається припис Державного пожежного нагляду від 11.06.2007 (т.2 а.с.71-75), згідно якого було встановлено порушення підприємством позивача вимог пожежної безпеки і приписано виконати 61 захід пожежної безпеки, у тому числі обладнати приміщення підприємства автоматичною пожежною сигналізацією та обробити дерев'яні конструкції горищних приміщень підприємства вогнезахисною речовиною. Згідно інформації позивача на вищевказаний припис, викладеної у листі №571 від 25.07.2007, більша частина цього припису не виконана.

Дані обставини також не спростовані під час перегляду справи в апеляційному провадженні.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає доведеним в повному обсязі та належним чином факт наявності порушення страхувальником правил пожежної безпеки, що призвело до виникнення пожежі, а також наявності в діях позивача ознак грубої необачності, що в результаті призвело до знищення об'єкту страхування.

За таких обставин, враховуючи умови розділу 3 Договору №50 добровільного страхування транспорту, у відповідача наявні законні підстави для виключення із страхових випадків події, що розглядається та відмови відповідачем позивачу у виплаті страхового відшкодування.

Окремо слід зазначити, що судова колегія не приймає в якості належного технічний висновок Дослідно-випробувальної лабораторії Головного Управління МНС України в Луганській області №13/19/38 від 26.05.2008р., оскільки вказана організація не відноситься до переліку установ, які мають право на проведення судових експертиз.

Щодо висновку судової пожежно-технічної експертизи від 28.07.2009, яка проведена за призначенням Луганського господарського суду по даній справі, то вказана експертиза не відповіла на більшість поставлених перед нею питань, тому її висновки не можуть бути визнані достатньо обґрунтованими та однозначними.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставну відмову відповідачем позивачу у виплаті страхового відшкодування та вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню як необґрунтований.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду частково підлягає скасуванню, так як не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга є підставою для його скасування в оскарженій частині.

Керуючись ст.ст. 99 , 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010р. по справі № 10/190(15/137) задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010р. по справі № 10/190(15/137) скасувати частково в частині стягнення з СК ТДВ "ОЛВІ" на користь Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ страхового відшкодування в розмірі 1436104,31грн. та судових витрат.

В задоволенні позову Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ до Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області про стягнення 1436104,31грн. страхового відшкодування відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 02.09.2010р. по справі № 10/190(15/137) залишити без змін.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Луганськелектротранс" м.Луганськ на користь Страхової компанії Товариства з додатковою відповідальністю "ОЛВІ" м.Лисичанськ Луганської області державне мито в сумі 7180,50грн. за подання апеляційної скарги та вартість виконання експертного дослідження № 10038/10039 у сумі 9690,00грн. за рахунком № 2144 від 16.11.10р.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 20.07.11р.

Головуючий М.Д. Запорощенко

Судді: О.Є.Донець

Н.М.Дучал