Рішення № 18497387, 26.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/13526.09.11 За позовом Аграрної біржі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонмет"

про стягнення боргу за невиконання договірних зобов"язань 30175,04 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача не з»явились

Від відповідача не з»явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Аграрна біржа (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонмет" (відповідач) заборгованості за невиконання договірних зобов"язань за Біржовим контрактом аграрної біржі № 885 АБ/98 від 12.07.2010 р. в загальній сумі 30175,04 грн., з яких: 24222,26 грн. основного боргу, 2843,70 грн. інфляційних втрат, 686,85 грн. трьох відсотків річних та 2422,23 грн. штрафу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав обов»язку стосовно сплати позивачу реєстраційного збору на підставі укладеного між сторонами Біржового контракту аграрної біржі № 885 АБ/98 від 12.07.2010 р., у звязку з чим відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3% річних та штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2011 р. порушено провадження у справі № 39/135 та призначено справу до розгляду на 05.09.2011 р. о 12:05 год.

22.08.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

23.08.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав письмове підтвердження разом з документами на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 05.09.2011 р. не з"явився, вимоги ухвали суду від 02.08.2011 р. не виконав.

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2011 р., розглядалося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти задоволення заявленого клопотання не заперечував. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р. розгляд справи відкладено на 26.09.2011 о 10:30 год.

Представник позивача в судове засідання 26.09.2011 р. не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 26.09.2011 р. також не з"явився, вимоги ухвал суду від 02.08.2011 р. та від 05.09.2011 р. не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Письмових заяв та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності позивача в судовому засіданні 26.09.2010 р. від останнього до суду не надходило.

Наведене свідчить, що позивач не відмовився від позову, т.т. підтримує позов у тому вигляді, в якому останній був поданий до Господарського суду міста Києва.

Письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 26.09.2011 р. від останнього також до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд має право відкладати розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 69 ГПК України строк вирішення спору господарським судом обмежений двомісячним терміном від дня одержання позовної заяви, та лише у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п»ятнадцять днів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до Господарського суду міста Києва 29.07.2011 р., що підтверджується реєстраційним штампом суду, а клопотання про продовження строку розгляду спору сторони до суду не подавали.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.09.2011 р. та за відсутністю сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.09.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

12.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонмет" (відповідач, довіритель) та Брокерською конторою № 111 ФОП «ОСОБА_1.»в особі брокера ОСОБА_3 (брокер), діючої на підставі довіреності від 26.06.2010 р. № 1994 був укладений Договір-доручення № 12/1 (надалі: Договір доручення).

Відповідно до п. 2.4. Договору-доручення визначено обов»язком довірителя надати брокеру гарантії, зокрема, про сплату реєстраційного збору Аграрної біржі розміром 0,2% від суми укладеного контракту, що сплачується протягом трьох робочих днів після реєстрації контракту, на р/р Аграрної біржі.

12.07.2010 р. між Аграрним фондом в особі брокера - продавця ОСОБА_2., що діяв на підставі довіреності від 4 червня 2010 р. № 105 (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонмет" (відповідач, покупець) в особі брокера покупця ОСОБА_3., брокерська контора № 111 ФОП «ОСОБА_1.», що діяла на підставі Договору - доручення від 12.07.2010 р. № 12/1, довіреності від 26 червня 2010 р. № 1994 був укладений Біржовий контракт Аграрної біржі № 885 АБ/98 (надалі: Біржовий контракт), а 13.07.2010 р. було укладено Додатковий договір № 1 до Біржового контракту, відповідно до яких сторони погодили, що продавець продав, а покупець купив товар пшениця 2 клас, ОДЦР пшениця, згідно ДСТУ-3768:2009 врожаю 2009 р. в кількості 9069,493 тонн, вартістю 12111128,87 грн. (з ПДВ).

Згідно з п. 1.4 Біржового контракту та п. 4 Додаткового договору № 1 до нього реєстраційний збір 0,2% з ПДВ складає 24222,26 грн.

Пунктом 1.9 Біржового контракту визначена форма оплати, а саме: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода здійснюються за рахунок покупця.

Відповідно до п. 4.2 Біржового контракту сторони визначили, що сплата реєстраційного збору згідно п. 1.4 здійснюється на рахунок Аграрної біржі покупцем протягом двох робочих днів після укладення контракту.

Як визначено у п. 4.3 Біржового контракту, у випадку невиконання покупцем п. 4.2. даного контракту, останній зобовязується сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.

Статтею 3 Закону України від 10.12.1991, № 1956-XII "Про товарну біржу" визначено, що товарна біржа має право, зокрема, встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил.

На виконання умов Біржового контракту та Додаткового договору № 1 до нього позивач здійснив реєстрацію біржового контракту № 885 АБ/98 від 12.07.2010 р., що підтверджується записом у журналі реєстрації біржових контрактів.

Позивач вважає, що відповідач в порушення умов п.п. 1.4., 1.9., 4.1. Біржового контракту та п. 4 Додаткового договору № 1 до нього не сплатив позивачу реєстраційний збір у встановлений Біржовим контрактом строк.

25.10.2010 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1103 від 25.10.2010 р. на суму 24222,26 грн. з вимогою сплатити реєстраційний збір Аграрної біржі в наведеній сумі у семиденний термін після отримання вказаної претензії. Натомість, відповідач відповіді на претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, позивач вважає, що станом на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 24222,26 грн. (основний борг).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, 12.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонмет" та Брокерською конторою № 111 ФОП «ОСОБА_1.»в особі брокера ОСОБА_3, діючої на підставі довіреності від 26.06.2010 р. № 1994, був укладений Договір-доручення № 12/1.

Судом встановлено, що 12.07.2010 р. між Аграрним фондом в особі брокера - продавця ОСОБА_2., що діяв на підставі довіреності від 4 червня 2010 р. № 105 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тонмет" в особі брокера покупця ОСОБА_3., брокерська контора № 111 ФОП «ОСОБА_1.», яка діяла на підставі Договору - доручення від 12.07.2010 р. № 12/1, довіреності від 26 червня 2010 р. № 1994, був укладений Біржовий контракт Аграрної біржі № 885 АБ/98.

13.07.2010 р. до вищезазначеного біржового контракту сторони підписали Додатковий договір № 1.

Відповідно до Біржового контракту та Додаткового договору № 1 до нього сторони узгодили продаж товару пшениця 2 клас, ОДЦР пшениця, згідно ДСТУ-3768:2009 врожаю 2009 р. в кількості 9069,493 тонн.

Згідно з п. 1.4 Біржового контракту та п. 4 Додаткового договору № 1 до нього реєстраційний збір 0,2% з ПДВ складає 24222,26 грн.

Відповідно до п. 1.9 Біржового контракту форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода - за рахунок покупця.

Згідно з п. 4.2 Біржового контракту сплата реєстраційного збору згідно п. 1.4 здійснюється на рахунок Аграрної біржі покупцем протягом двох робочих днів після укладення контракту.

Отже, враховуючи вищенаведений п. 4.2 Біржового контракту, відповідач повинен був сплатити реєстраційний збір на рахунок позивача до 14.07.2010 р. (12.07.2010 р. дата укладення Біржового контракту + 2 робочі дні).

Як встановлено судом, позивач здійснив реєстрацію Біржового контракту № 885 АБ/98 від 12.07.2010 р., що підтверджується записом у журналі реєстрації біржових контрактів.

Проте, в порушення умов Біржового контракту та Додаткового договору № 1 до нього, відповідач реєстраційного збору позивачу не сплатив. 25.10.2010 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1103 від 25.10.2010 р. на суму 24222,26 грн. з вимогою сплатити реєстраційний збір Аграрної біржі в наведеній сумі у семиденний термін після отримання вказаної претензії. Відповідач відповіді на претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 24222,26 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача реєстраційного збору в розмірі 24222,26 грн. відповідно до Біржового контракту Аграрної біржі № 885 АБ/98 від 12.07.2010 р. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, з огляду на прострочення відповідачем зобов»язання стосовно сплати реєстраційного збору на підставі укладеного між сторонами Біржового контракту, позивач також звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 2843,70 грн. інфляційних втрат, та 686,85 грн. трьох відсотків річних за період з 15.07.2010 р. по 24.06.2011 р., а також 2422,23 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказані норми Цивільного кодексу України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційної складової боргу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2843,70 грн. інфляційних втрат, 686,85 грн. трьох відсотків річних за період з 15.07.2010 р. по 24.06.2011 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Як встановлено судом відповідно до п. 4.3. Біржового контракту у випадку невиконання покупцем (відповідачем) п. 4.2. даного контракту, покупець зобовязується сплатити продавцю (позивачу) штраф у розмірі 10% від суми реєстраційного збору.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від суми реєстраційного збору в сумі 2422,23 грн.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 301,75 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 626 Цивільного кодексу України ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тонмет" (02152, м. Київ, вул. Серафімовича, буд. 3-А, ідентифікаційний код 32772037) на користь Аграрної біржі (01001, м. Київ, вул. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 33947314) 24222,26 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять дві гривні 26 коп.) основного боргу, 2843,70 грн. (дві тисячі вісімсот сорок три гривні 70 коп.) інфляційних втрат, 686,85 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 85 коп.) 3% річних, 2422,23 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 23 коп.) штрафу, 301,75 грн. (триста одну гривню 75 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення: 26.09.2011 р.