Рішення № 18497000, 29.09.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2011 р. Справа № 5010/1575/2011-27/90

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В.,

при секретарі судового засідання Осудар І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Коломийський експериментальний завод

програмованих радіоелектронних учбових терміналів "Прут" (вул. Валова,

48, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200)

до відповідача: Угринівської сільської ради (вул. Польова, 1, с. Угринів, Тисменицький

район, Івано-Франківська область, 77423)

про стягнення заборгованості в сумі 54 641, 41 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник (паспорт серія СЕ № НОМЕР_1 виданий 30.04.2004 року Коломийським РВ УМВС України в Івано-Франківській області, довіреність від 15.08.2011 року).

Від відповідача: не з'явився.

в с т а н о в и в :

Державне підприємство "Коломийський експериментальний завод програмованих радіоелектронних учбових терміналів "Прут" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Угринівської сільської ради (далі - відповідач) заборгованості в сумі 54 641, 41 гривень, з яких 45 390, 00 гривень - основний борг, 5 127, 20 гривень - пеня, 3 131, 91 гривень - інфляційні втрати та 992, 30 гривень - 3 % річних.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань, щодо своєчасності розрахунків за договором на виготовлення товару № 06/12, укладеного між сторонами 22.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2011 року порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 26.08.2011 року.

Ухвалою суду від 26.08.2011 року розгляд справи відкладався на 29.09.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом письмових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Водночас, на виконання ухвали суду від 26.08.2011 року подав суду уточнений розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат, у відповідності до якого просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 45 390, 00 гривень, 3 469, 54 гривень - пені, 992, 30 гривень - 3 % річних та 3 131, 91 гривень - інфляційних втрат.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справу, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між Державним підприємством "Коломийський експериментальний завод "Прут" (виконавець) та Угринівською сільською радою (замовник), 22.10.2010 року укладено договір № 06/12 на виготовлення товару, який по своїй правовій природі є договором підряду. Згідно п. 1.1. зазначеного договору виконавець зобов'язався на умовах, які обумовлені в договорі передати у власність, а замовник прийняти та оплатити комплект меблів "Дитячий садок".

Договір вступає в дію (стає обов'язковим для сторін) з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по договору (п. 10.3. договору).

Пунктом 2.2. договору передбачено, що загальна сума договору складає 45 390, 00 гривень, в т.ч. ПДВ - 7 565, 00 гривень.

Повний розрахунок за відвантажену продукцію проводиться протягом 5-ти днів після поставки товару в повному обсязі (п. 4.2. договору).

Позивач поставив, а відповідач прийняв комплект виготовлених меблів, про що свідчить видаткова накладна № 0000000223 від 26.10.2010 року на суму 45 390, 00 гривень. Товар отримано представником відповідача на підставі довіреності від 26.10.2010 року.

Відповідач, в порушення умов договору № 06/12 від 22.10.2010 року за товар не розрахувався. Борг становить 45 390, 00 гривень.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу (претензія № 248 від 03.12.20101 року, направлена на адресу Угринівської сільської ради 06.12.2010 року, що підтверджує фіскальний чек "Укрпошти" № 8711 від 06.12.2010 року). Відповідач відповіді на претензію не подав, борг не сплатив.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що порушення договірних зобов'язань надає право стороні, яка добросовісно виконує договірні зобов'язання, отримати на свою користь зі сторони, яка винна, штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (діючої на період, за який сплачується пеня) за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару або від суми невиплачених коштів. У зв'язку із чим, відповідачу нараховано пеню в сумі 5 127, 20 гривень.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 992, 30 гривень (за період 01 листопада 2010 року по 24 серпня 2011 року) та 3 131, 91 гривень - інфляційних втрат (за період з листопада 2010 року по червень 2011 року).

Суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовна вимога щодо стягнення 45 390, 00 гривень - заборгованості за виготовлений товар, є обґрунтованою, відповідно такою що підлягає задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, суд вказує на наступне:

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

В силу ст. 549 цього ж кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Умовами договору на виготовлення товару № 06/12 від 22.10.2010 року (п. 7.2. договору) передбачено право сторони, яка добросовісно виконує договірні зобов'язання, отримати на свою користь зі сторони, яка винна, штрафну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (діючої на період, за який сплачується пеня) за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару або від суми невиплачених коштів.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Суд зобов'язував позивача подати уточнений розрахунок пені, інфляційних втрат та 3 % річних (ухвали суду від 12.08.2011 року та 26.08.2011 року). Згідно поданого позивачем розрахунку пеня становить 3 469, 54 гривень (за період з 01.11.2010 року по 01.05.2011 року), інфляційні втрати 3 131, 91 гривень (за період листопад 2010 року - червень 2011 року), 3% річних - 992, 30 гривень ( за період з 01.11.2010 року по 24.08.2011 року).

Господарським судом перевірено правильність нарахування вищенаведених сум.

Суд самостійно здійснивши перерахунок встановив, що 3 % річних становлять 1 108, 01 гривень (за період з 01.11.2010 року по 24.08.2011 року), інфляційні втрати - 3 222, 69 гривень (за період з 01.11.2010 року по 01.07.2011 року), пеня - 3 508, 09 гривень (за період з 01.11.2010 року по 01.05.2011 року).

При здійсненні перерахунку інфляційних втрат, 3% річних та пені борг визначений судом перевищує нарахований позивачем (згідно уточненого розрахунку). Зважаючи на те, що суд не вправі виходи за межі заявлених вимог задоволенню підлягають інфляційні втрати в сумі 3 131, 91 гривень, 3 469, 54 гривень - пені, 992, 30 гривень - 3 % річних, тобто в сумі, нарахованій позивачем. В частині стягнення пені в розмірі 1 657, 66 гривень - в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", ст. ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 550, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-7, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Державного підприємства "Коломийський експериментальний завод програмованих радіоелектронних учбових терміналів "Прут" (вул. Валова, 48, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200) до відповідача Угринівської сільської ради (вул. Польова, 1, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423) про стягнення заборгованості в сумі 54 641, 41 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з Угринівської сільської ради (вул. Польова, 1, с. Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77423; ідентифікаційний код: 04356426) на користь Державного підприємства "Коломийський експериментальний завод програмованих радіоелектронних учбових терміналів "Прут" (вул. Валова, 48, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200; ідентифікаційний код: 05714922) - 52 983, 75 гривень (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три гривні сімдесят п'ять копійок) заборгованості, з яких 45 390, 00 гривень - основний борг, 3 469, 54 гривень - пеня, 3 131, 91 гривень - інфляційні втрати, 992, 30 гривень - 3 % річних, а також 529, 84 гривень (п'ятсот двадцять дев'ять гривень вісімдесят чотири копійки) - сплаченого державного мита та 228, 85 гривень (двісті двадцять вісім гривень вісімдесят п'ять копійок) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 1 657, 66 гривень (одна тисяча шістсот п'ятдесят сім гривень шістдесят шість копійок) - в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 29.09.2011р.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

___І.В.Григорчук 29.09.11