Рішення № 1848635, 09.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.07.08 р. Справа № 7/86

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній.

За участю представників сторін:

від позивача: Мочкайов Ю.І. – дов.№1-04/01-947 від 13.06.2008 р.;

від відповідача: не з’явились.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез

До відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління з буріння стволів та свердловин” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства холдінгової компанії „Спецшахтобуріння” м. Торез

Предмет спору: стягнення 6 545 грн. 14 коп.

У судовому засіданні 09.07.2008 р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст..85 ГПК України

СУТЬ СПОРУ:

ДП „Торезантрацит” м. Торез звернулося з позовом до ДВАТ „Торезьке шахтопрохідницьке управління з буріння стволів та свердловин” ДП ВАТ холдінгової компанії „Спецшахтобуріння” м. Торез про стягнення заборгованості у сумі 5074 грн. 95 коп., 3% річних у сумі 339 грн. 01 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2139 грн. 68 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання вугільної продукції №15/07 від 26.08.2005 р.; договір на постачання вугільної продукції №1 від 20.02.2006 р.; претензію №4-04/01-1287 від 25.07.2007 р.; накладні №58 від 30.09.2005 р., №11 від 01.03.2006 р., №1 від 24.01.2006 р.; рахунки-фактури №58 від 30.09.2005 р., №11 від 01.03.2006 р.; рахунок №1 від 24.01.2006 р.; специфікації №1 від 26.08.2005 р., №1 від 20.02.2006 р.

Позивач надав письмову заяву від 08.07.2007 р. про уточнення позовних вимог, якою зменшив позовні вимоги та просить стягнути 6 545 грн. 14 коп., в тому числі 5 074 грн. 91 коп. – основний борг, 126 грн. 90 коп. – 3% річних, 1 343 грн. 33 коп. – інфляційні.

Позивач наполягає на задоволенні позову, з урахуванням уточнених позовних вимог.

Відповідач до жодного засідання суду не прибув, вимог ухвал суду не виконав, письмовий відзив на позов не надав, хоча про дату та час судових засідань був належним чином повідомлений, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв’язку з цим, справа розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між Державним підприємством „Торезантрацит” та ДВАТ „Торезьке шахтопрохідницьке управління з буріння стволів та скважин” укладено договір на постачання вугільної продукції №15/07 від 26.08.2005 р. (далі по тексту Договір-1) з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод. Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін. Відповідно до п.9.4 Договору-1, цей договір вступає в силу з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Згідно п.1.1 Договору-1, постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугільну продукцію (товар) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках до договору), які невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 6.1 Договору-1 передбачена попередня оплата за поставлену вугільну продукцію у розмірі 100%. Остаточний розрахунок здійснюється в триденний строк після пред’явлення документів передбачених п.4.6 Договору.

На виконання умов договору-1, позивач поставив відповідачу вугілля на загальну суму 4 349 грн. 99 коп. без отримання попередньої оплати від останнього, зокрема:

Ш 30.09.2005 р. – 10 тн вугілля на суму 3 648 грн. 00 коп., що підтверджено накладною №58 від 30.09.2005 р., підписаною обома сторонами без зауважень, рахунком – фактурою №58 від 30.09.2005 р. та довіреністю №311414 від 30.09.2005 р.;

Ш 24.01.2006 р. – 2 тн 100 кг вугілля на суму 701 грн. 51 коп., що підтверджено накладною №1 від 24.01.2006 р., підписаною представником відповідача, довіреністю №311489 від 18.01.2006р. та рахунком №1 від 24.01.2006 р.

20.02.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання вугільної продукції №1 від 20.02.2006 р. (далі по тексту Договір-2) з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод. Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Згідно п.1.1 Договору-2, постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугільну продукцію (товар) в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках до договору), які невід’ємною частиною цього договору. Відповідно до п.9.4 Договору-2, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2006 р.

Пунктом 6.1 Договору-2 передбачена попередня оплата за поставлену вугільну продукцію у розмірі 100%. Остаточний розрахунок здійснюється в триденний строк після пред’явлення документів передбачених п.4.6 Договору.

На виконання умов договору-2, позивач 01.03.2006 р., без отримання попередньої оплати, поставив відповідачу вугілля кількістю 3 тн на суму 724 грн. 96 коп., що підтверджується накладною №11 від 01.03.2006 р., підписаною обома сторонами, довіреністю №822305 від 22.02.2008р. та рахунком-фактурою №11 від 01.03.2006 р.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Пунктами 1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу (поставки), а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 цього ж кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами1, 4 ст.538 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Позивач направив відповідачу претензію №4-04/01-1287 від 25.07.2007 р. з вимогою сплатити суму заборгованості у розмірі 5 074 грн. 91 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштової квитанції №1110 від липня 2007 р.

Вказана вище сума заборгованості, також, підтверджена наявними в матеріалах справи актом звірки розрахунків від 01.06.2008 р., підписаним обома сторонами без зауважень.

Всупереч вимог позивача оплатити отримане вугілля, відповідачем до теперішнього часу не перераховані кошти на користь позивача, у зв’язку з чим у нього наявний борг за поставлене вугілля у сумі 5 074 грн. 91 коп., який доведений позивачем, підтверджений матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, з урахуванням приписів цієї статті, просить стягнути з відповідача за період з серпня 2007 р. по травень 2008 р. 3% річних у сумі 126 грн. 90 коп. та інфляційні у сумі 1 343 грн. 33 коп.

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства та підлягають стягненню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 538, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 30, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Торезантрацит” м. Торез задовольнити.

Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства „Торезьке шахтопрохідницьке управління з буріння стволів та свердловин” Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства холдінгової компанії „Спецшахтобуріння” (86600, Донецька область, м. Торез, вул.. Широка, 8, р/р 26007301460111 у філії „Відділення Промінвестбанка в м.Торез Донецької області, МФО 334282, ЗКПО 00180338, ІПН 001803305243) на користь Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, Донецька область, м. Торез, вул.. Енгельса, 88, р/р 26001309461602, в філії „Відділення Промінвестбанка в м.Торез Донецької області”, МФО 334282, ЗКПО 32366906, ІПН 323669005242) борг за поставлене вугілля у сумі 5 074 грн. 91 коп., 3% річних у сумі 126 грн. 90 коп., інфляційні у сумі 1 343 грн. 33 коп., державне мито у сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя