Рішення № 1848380, 16.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.07.08 р. Справа № 6/100

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” м.Черкаси

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк

третьої особи _____________

про стягнення 220 057грн. 25коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Діденко О.І. – представник по довіреності №571/1 від 02.08.2007р.

від відповідача – Кубрякова О.О. – представник по довіреності від 07.11.2005р. №Н-01/3452

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” м.Черкаси, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк основного боргу у сумі 203 127грн. 22коп. та пені у сумі 16 930грн. 03коп. відповідно договору поставки №118/07-ЦЮ від 14.02.2007р. (Усього 220 057грн. 25коп.).

Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у засідання суду та для представлення сторонами додаткових документів, необхідних для вирішення спору по суті.

16 липня 2008р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу, у порядку статті 22 ГПК України та зазначив, що сума основного боргу становить 177 127грн. 22коп. А також пояснив, що основний борг у сумі 177 127грн. 22коп. сплачено у повному обсязі. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти позовних вимог та вважає, що позивач не підтвердив факт отримання продукції відповідачем, оскільки акти, які були складені на приймання від 03.12.2007р. на суму 77 057грн. 71коп., від 06.11.2007р. на суму 57 058грн. 52коп., від 25.10.2007р. на суму 118 853грн., від 15.10.2007р. на суму 55 157грн. 99коп., від 25.04.2007р. на суму 131 386грн. 50коп. відображають відвантаження лакофарбової продукції, але не підтверджують її приймання по кількості та якості. Крім того, зазначив, що акти підписані тільки структурним підрозділом, але не затвердженні уповноваженою особою залізниці, тому вони є недійсними. Вказує на те, що акт на приймання продукції у кількості 11,95тн на суму 77 552грн. 29коп. зовсім відсутній. А також повідомив суд, що основний борг у сумі 177 127грн. 22коп. сплачено у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №1284 від 14.07.2008р., №1296 від 15.07.2008р. та № 1297 від 16.07.2008р.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника відповідача, суд –

в с т а н о в и в :

14 лютого 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” м.Черкаси та Державним підприємством “Донецька залізниця” м.Донецьк був укладений договір №118/07-ЦЮ, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов"язання поставити та передати у власність відповідачу лакофарбову продукцію-емаль ПФ-115 в асортименті та кількості відповідно до специфікації (додаток №1) до даного договору, що є невід”ємною його частиною.

а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити її вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов укладеного договору, по ряду видаткових накладних за довіреностями здійснив поставку лакофарбової продукції. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: видаткові накладні, довіреності та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

У процесі слухання справи сторони повідомили суд про те, що на цей час заборгованість за поставлену продукцію у сумі 177 127грн. 22коп. сплачена у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №1284 від 14.07.2008р., №1296 від 15.07.2008р. та № 1297 від 16.07.2008р.

Враховуючи те, що договірні зобов’язання щодо оплати поставленої лакофарбової продукції відповідачем перед позивачем виконані і це підтверджується матеріалами справи, суд вважає, що у цій частині позову провадження у справі слід припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 16 930грн. 03коп.

Пунктом 9.6 договору №118/07-ЦЮ від 14.02.2007р. сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати поставленої продукції відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно статті ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору №118/07-ЦЮ від 14.02.2007р. і своєчасно не оплатив поставлену лакофарбову продукцію, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 16 930грн. 03коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки договором та діючим законодавством передбачено вищевказане нарахування за порушення грошових зобов”язань, то позовна заява у цій частині підлягає задоволенню.

Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що акти здачі-прийняття робіт не затвердженні уповноваженою особою залізниці, оскільки з матеріалів справи вбачається, що дані акти підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені печатками без заперечень та зауважень.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також треба віднести на відповідача, тому що погашення заборгованості було здійснено після звернення позивача з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст.80 п.1-1, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” м.Черкаси до Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення пені у сумі 16 930грн. 03коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м.Донецьк, вул..Артема.68, р/р 2600901517249 в Укрексімбанку м.Донецька, МФО 334817, код 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” (18030, м.Черкаси, вул..Будіндустрії,3, р/р № 26009060003191 в ЧФ ЗАТ „Приватбанк” Черкаси, МФО 354347, код 32741978) пеню у сумі 16 930грн. 03коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 940грн. 57коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Лакофарбовий завод “Аврора” м.Черкаси до Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення основного боргу у сумі 177 127грн. 22коп. припинити, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Видати наказ.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 16.07.2008р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя