Рішення № 18480158, 22.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.11 Справа № 20/5009/4134/11

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, буд. 34)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: гр. ОСОБА_2 (03028, АДРЕСА_1)

про стягнення 4 674,47 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача не зявився;

Від відповідача ОСОБА_3 (дов. № 36912 від 06.04.2010 р.);

Від третьої особи - не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми збитків у порядку регресу в розмірі 4674,47 грн.

Ухвалою господарського суду від 25.07.2011 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/5009/4134/11, на підставі ст. 27 ГПК України судом до участі у справі залучено гр. ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судове засідання призначено на 17.08.2011р. Ухвалами суду на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 01.09.2011р., потім на 22.09.2011р.

22.09.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судові засідання не зявлявся. Неодноразово (17.08.2011р. та 01.09.2011р.) направляв до суду письмові клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 23.06.2008 р. у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в м. Києві на пр-ті 40-річчя Жовтня, було пошкоджено автомобіль Volkswagen, державний номер НОМЕР_1, що на підставі договору страхування № 202-3390/07 КЦСП від 07.07.2007 р. був застрахований гр. ОСОБА_4 в АСТ “Вексель”. ДТП сталося з вини водія ОСОБА_2, який керував ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, внаслідок порушення останнім Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Київ від 24.06.2008 р. у справі № 3-26952/08. АСТ “Вексель” на підставі страхового акту № 4400/08 від 22.07.2008 р. здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 3692,58 грн., що підтверджується відомістю № 125/07/08 та платіжним дорученням № 14484 від 22.07.2008 р. За зверненням ОСОБА_4 АСТ “Вексель” було здійснено доплату страхового відшкодування в сумі 981,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 660 від 20.10.2008 р. Відповідно до законодавства до АСТ “Вексель” перейшло право вимоги в сумі сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат в сумі 4674,47 грн. Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів автомобіля ВАЗ, держномер НОМЕР_2, застрахована в ТДВ “СК “Кредо”, відповідно до Полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/1886067. Між АСТ “Вексель” та позивачем було укладено договір про відступлення права вимоги № 30-11-2009-Ю від 30.11.2009 р., відповідно до якого АСТ “Вексель” відступає ФОП ОСОБА_1 своє право грошової вимоги в порядку регресу до третіх осіб (боржників). 24.03.2011р. позивач подав відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування по ДТП за допомогою поштового відправлення № 41/11. Заява була отримана відповідачем 29.03.2011 р. На підставі ст.ст. 512, 514, 993, п. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 3, п. 22.1 ст. 22, ст. 35, п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” просить стягнути з відповідача суму збитків в порядку регресу в розмірі 4674,47 грн.

Відповідач позов визнав частково, зазначивши у письмовому відзиві, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 4164,47 грн., оскільки сума франшизи у розмірі 510,00 грн. не відшкодовується страховиком на підставі ст. 8 Закону України “Про страхування”. Зазначив, що сума 4164,47 грн. перерахована відповідачем на рахунок позивача, тому предмет позову в даній частині відсутній.

Третя особа ОСОБА_2 у судові засідання не зявлявся, письмового пояснення по суті спору не надав. Копія позовної заяви була направлена третій особі 15.08.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком № 0602 та описом вкладення у поштове відправлення (а.с. 63). Про час та місце судового слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, згідно з яким ОСОБА_2 особисто отримав ухвалу про порушення провадження у справі.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність позивача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з довідкою від 30.06.2008 р. № 4332 (а. 12) УДАІ ГУМВС України в м. Києві 23.06.2008 р. о 08.45 год. в м. Києві на вул. 40-річчя Жовтня сталося зіткнення транспортного засобу ВАЗ д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та транспортного засобу Фольксваген д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 24.06.2008 р. у справі № 3-26952/08 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КупАП, визнано ОСОБА_2 та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.

Як свідчать матеріали справи, мікроавтобус пасажирський Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить на праві власності гр. ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу ААС 172738 (а.с. 31).

Згідно з договором страхування № 202-3390/07 КЦСП від 07.07.2007 р. (строк дії договору з 07.07.2007 р. до 06.07.2008 р.) на момент ДТП автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований його власником (ОСОБА_4) у Акціонерному страховому товаристві “Вексель”.

Відповідно до Звіту № 834 про оцінку автомобіля Volkswagen Transporter держномер НОМЕР_1, складеного 04.07.2008р., матеріальний збиток, завданий власникові Volkswagen Transporter, держномер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 3692,58 грн.

22.07.2008 р. АСТ “Вексель” було складено страховий акт № 4400/08, відповідно до якого страхове відшкодування склало суму 3692,58 грн. Дана сума була перерахована ОСОБА_4 22.07.2008 р., що підтверджується платіжним дорученням № 14484 та відомістю на сплату страхового відшкодування фізичним особам клієнтам АСТ “Вексель” (а.с. 24-25).

08.10.2008 р. АСТ “Вексель” було складено страховий акт № 10443/08, відповідно до якого ОСОБА_4 було здійснено доплату страхового відшкодування в сумі 981,89 грн. Дана сума була перерахована ОСОБА_4 платіжним дорученням № 660 від 20.10.2008 р. (а.с. 28).

Всього АСТ “Вексель” було перераховано гр. ОСОБА_4 суму 4674,47 грн. страхового відшкодування.

30.11.2009 р. між Акціонерним страховим товариством “Вексель” (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор, позивач у справі) було укладено договір № 30-11-2009-Ю про відступлення права вимоги. Відповідно до умов договору (п.п. 1.1, 1.2) первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги (регресу) до осіб, відповідальних за завдані збитки, належне первісному кредиторові у розмірі страхового відшкодування, виплаченого за договорами страхування, укладеними між первісним кредитором та страхувальниками і зазначеними у додатку № 1, що є невідємною частиною цього договору. Право вимоги, яке передається первісним кредитором новому кредитору за цим договором, виникло у первісного кредитора, як у страховика, який виплатив страхове відшкодування, відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України в межах фактичних витрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 1.3 договору, за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати відшкодування шкоди від осіб, винних у заподіянні збитків страхувальникам та/або майну страхувальників, з якими у первісного кредитора були укладені договори страхування (зазначені у додатку № 1 до цього договору) і по яким первісний кредитор здійснив виплату страхового відшкодування.

У додатку № 1 до договору (а.с. 39) передбачено, зокрема, набуття позивачем права вимоги (регресу) до осіб, відповідальних за завдані збитки, за договором страхування № 202-3390/07 від 07.07.2007 р., укладеним між АСТ “Вексель” та ОСОБА_4

У розділі 6 сторони встановили строк дії договору про відступлення права вимоги. Відповідно до п. 6.1 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором. Відступлення права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора відбувається в момент підписання цього договору сторонами (п. 6.2). Реалізація новим кредитором права вимоги, переданого первісним кредитором, не обмежується певним строком і не залежить від припинення дії цього договору, окрім випадку визнання його недійсним за позовом однієї зі сторін цього договору (п. 6.3).

У липні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми збитків в порядку регресу в розмірі 4674,47 грн.

За приписами ст. 8 Закону України “Про страхування” страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, АСТ “Вексель” виконало зобовязання перед своїм страхувальником та на підставі страхових актів № 4400/08 від 22.07.2008 р., № 10443/08 від 08.10.2008 р. здійснило страхову виплату у сумі 4674,47 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Предметом спору є стягнення збитків в порядку регресу, тобто по суті сплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3).

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Приписами ч. 1 ст. 1191 ЦК України визначено право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів автомобіля ВАЗ держномер НОМЕР_2, який належить гр. ОСОБА_2 (третя особа у справі), застрахована в ТДВ “СК “Кредо” (відповідач у справі), що підтверджується полісом страхування (а.с. 68) та усними поясненнями, наданими представником відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 22.1 ст. 22 даного Закону визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Виплата страхового відшкодування (регламентна виплата), відповідно до п. 36.4 ст. 36 даного Закону здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, між АСТ “Вексель” (особа, яка фактично відшкодувала спричинену внаслідок ДТП шкоду) та ФОП ОСОБА_1 (позивач у справі) було укладено договір № 30-11-2009-Ю від 30.11.2009 р. про відступлення права вимоги.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло

зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наступне, відповідно до укладеного договору № 30-11-2009-Ю від 30.11.2009 р. про відступлення права вимоги, до позивача перейшло право вимоги від відповідача сплаченого АСТ “Вексель” страхового відшкодування.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Позивачем 24.03.2011 р. було направлено на адресу відповідача заяву за вих. № 41/11 про виплату страхового відшкодування в розмірі 4674,47 грн., яка була отримана останнім 29.03.2011 р. (а.с. 33-35).

Відповідач суму сплаченого позивачем страхового відшкодування, на час звернення останнього до суду, не сплатив.

У судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково на суму 4164,47 грн., надавши суду платіжне доручення № 5801 від 31.08.2011 р. (а.с. 67) про перерахування на рахунок позивача зазначеної суми.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми 4164,47 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Проти стягнення з відповідача суми 510,00 грн. представник відповідача заперечив, оскільки укладеним між відповідачем та гр. ОСОБА_2 договором про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про страхування” франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до п. 36.6 ст. 36 зазначеного Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як вбачається із матеріалів справи, сума франшизи, встановлена договором між позивачем та гр. ОСОБА_2, становить суму 510,00 грн.

Відповідно до умов договору, укладеного між відповідачем та страхувальником (гр. ОСОБА_2), зазначених норм Закону України “Про страхування” та Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” сума 510,00 грн. (франшиза) не входить до суми страхового відшкодування та не підлягає сплаті на користь позивача.

Таким чином, позивач не доказав, що сплачена ним сума 510,00 грн. входить до складу страхової виплати, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Позивач не позбавлений права заявити позов про стягнення цієї суми безпосередньо з третьої особи.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно, оскільки сума 4164,47 грн. була сплачена відповідачем після порушення провадження у даній справі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 4164 грн. 47 коп. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму 90 грн. 87 коп. витрат на державне мито, суму 210 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 27. 09.2011 р.