Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
20.09.11 № 3/5009/5564/11 Суддя Соловйов В.М.
розглянувши матеріали
за позовом: ТОВ “Інтерстиль”, м. Київ в особі директора ОСОБА_1, м. Донецьк
до відповідача: ТОВ “Ін-Тайм”, м. Запоріжжя
про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23760,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Інтерстиль” в особі директора ОСОБА_1 звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Ін-Тайм” про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23760,00 грн.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 19.09.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.
Позовна заява підлягає поверненню в звязку з наступним.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином субєктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити:
“... 2) найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди субєкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків);...”
Згідно із п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
“...3) сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі;
3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу...”.
Відповідно до п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
“...2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;...”
“...4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;...”.
“...10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
В позовній заяві відсутнє повне найменування сторін.
Так, позивач вказаний як ТОВ “Інтерстиль” в особі директора ОСОБА_1, замість належного: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтерстиль”.
Відповідач вказаний як ТОВ “Ін-Тайм”, замість належного: Товариство з обмеженою відповідальністю “Ін-Тайм”.
Скорочення найменування (назви) сторін допускається в мотивувальній та прохальній частинах позовної заяви, але у вступній частині позову найменування (назва) учасників судового процесу повинно бути зазначено повно.
Крім того, як вбачається з даної позовної заяви, позивачем є ТОВ “Інтерстиль” в особі директора ОСОБА_1
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають: підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами:
підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;
державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;
прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 не має та не набувала статусу суб'єкта підприємницької діяльності (підприємства або організації, тощо). Цілком очевидно, що ОСОБА_1 не є і не може бути філією позивача, чи його структурним підрозділом.
Тому ТОВ “Інтерстиль” не має права звертатися до господарського суду в особі громадянки - фізичної особи.
Отже, при новому зверненні до суду представнику позивача достатньо надати докази на здійснення ним від імені юридичної особи позивача певних дій (зокрема, підписання позовної заяви та звернення до суду), але стороною у справі (позивачем) буде виступати саме та виключно юридична особа - ТОВ “Інтерстиль”.
Також, згідно листу Головного управління Державного казначейства України № 04-17/108 від 11.01.2007р. “Про надання реквізитів” державне мито зараховується на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства за місцем знаходження господарських судів, а саме:
- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;
- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області;
- МФО 813015;
- ЄДРПОУ 34677145;
- Рахунок № 31119095700007;
- Код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095;
В якості додатків до позовної заяви позивачем надана квитанція № 3964/з1 від 29.06.2011р. про сплату державного мита у розмірі 102,00 грн.
Судом не може бути прийнято до уваги в якості доказів сплати державного мита квитанцію № 3964/з1 від 29.06.2011р., оскільки в ній невірно зазначено:
- отримувача замість належного отримувача: Державний бюджет Орджонікідзевського району зазначено отримувача: “ГЛАВ УПРАВ ГОС КАЗНАЧЕЙСТВА УКРАИНЫ”;
- банк отримувача замість належного банку отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області зазначено банк отримувача: “ГУДКУ У ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСТИ”;
- МФО замість належного МФО 813015 зазначено МФО 834016;
- ЄДРПОУ замість належного ЄДРПОУ 34677145 зазначено ЄДРПОУ 34687001;
- рахунок замість належного рахунку № 31119095700007 зазначено рахунок № 31111095700006;
- символ звітності взагалі не вказано.
Отже, позивачем не надані належні докази сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України “Оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах” з 21.06.2010р. проводиться по наступним реквізитам:
- отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району;
- банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області;
- МФО 813015;
- ЄДРПОУ 34677145;
- Рахунок № 31218264700007;
- Код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку - 264.
В якості додатків до позовної заяви позивачем надана квитанція № 3964/з2 від 29.06.2011р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Судом не може бути прийнято до уваги в якості доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу квитанцію № 3964/з2 від 29.06.2011р., оскільки в ній невірно зазначено:
- отримувача замість належного отримувача: Державний бюджет Орджонікідзевського району зазначено отримувача: “УДК В КИЕВСКОМ Р-НЕ”;
- банк отримувача замість належного банку отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області зазначено банк отримувача: “ГУДКУ У ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАСТИ”;
- МФО замість належного МФО 813015 зазначено МФО 834016;
- ЄДРПОУ замість належного ЄДРПОУ 34677145 зазначено ЄДРПОУ 34687001;
- рахунок замість належного рахунку № 31218264700007 зазначено рахунок № 31210264700006;
- символ звітності взагалі не вказано.
Отже, позивачем не надані належні докази сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п.1, 3 ч. 1 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається заява;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).
Позовна заява ТОВ “Інтерстиль” адресована господарському суду Донецької області, хоча подана до господарського суду Запорізької області. Замість ціни позову 23 760, 00 грн. позивачем зазначено вартість позову.
В п. 3.3 розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обовязковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обовязковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого зясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які субєктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 54, п. 3, 3-1 ч.1 ст. 57, п. 2, 4, 10 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 46 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал квитанції № 3964/з1 від 29.06.2011р. на суму 102,00 грн. про сплату державного мита та оригінал квитанції № 3964/з2 від 29.06.2011р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Видати довідки.
Суддя Соловйов В.М.
Судове рішення № 18479729, Господарський суд Запорізької області було прийнято 20.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/5009/5564/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: