Рішення № 18479620, 19.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.11 Справа № 24/5009/3645/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24; адреса для листування: 08171, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (юридична адреса: 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 113, кв. 80; фактична адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 27

про стягнення 35457,55 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1 ( дов. № 32 від 10.05.2011 р.).

від відповідача: ОСОБА_2. ( дов. № 33 від 05.05.2011 р.).

СУТЬ СПОРУ:

29.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (ТОВ “АВС Логістік Парк”) з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” про стягнення з відповідача 35457,55 грн. заборгованості за договором купівлі продажу від 11.02.2009р. № 1035/р, з яких: 29945,74 грн. основного боргу, 2327,14 грн. пені, 661,07 грн. 3% річних та 2523,60 грн. інфляції.

Ухвалою від 29.06.2011р. судом порушено провадження в справі № 24/5009/3645/11, у сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 11.08.2011р.

Судом залишено без задоволення через необґрунтованість клопотання позивач про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладання арешт на грошові кошти, що належать ТОВ “Гармонія” в межах суми позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.09.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 04.04.2011р. між ТОВ “ВВС-ЛТД” (первісний кредитор) та позивачем (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № 291, за яким первісний кредитор відступає новому кредиторові, а останній набуває право вимоги до боржника ТОВ «Гармонія»), що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 1035/р від 11.02.2009р., укладеного між первісним кредитором та відповідачем. Згідно договору № 1035/р від 11.02.2009р. продавець поставив товар на загальну суму 29945,74 грн., що підтверджується видатковими накладними. Однак, відповідач після отримання поставленого товару свої грошові зобов'язання не виконав. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом становить 29945,74 грн. Беручи до уваги, що боржник прострочив виконання грошового зобовязання за договором купівлі-продажу, відповідачу нараховано 2327,14 грн. пені, 661,07 грн. 3% річних та 2523,60 грн. інфляції. Враховуючи викладене, позивач просить суд на підставі ст. ст. 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що рахунку на оплату товару від ТОВ “ВВС ЛТД” відповідач не отримував. Таким чином, у відповідності до умов п. 4.3. договору № 1035/р від 11.02.2009р., зобов'язання з оплати товару у ТОВ “Гармонія” не виникло. Крім того, основний борг відповідача перед позивачем складає 27 898,55 грн. Так, 16.03.2011р. між ТОВ “Гармонія” і ТОВ “ВВС ЛТД” укладена угода про зарахування зустрічних вимог за договорами № 113 від 14.03.2011р., згідно якого ТОВ “ВВС ЛТД” є боржником і № 1035/р від 11.02.2009р., згідно якого ТОВ “ВВС ЛТД” є кредитором на суму 2 047,19 грн. Виходячи з цього, оскільки сума основного боргу фактично менша від заявленої на 2047,19 грн., позивачем не вірно розраховано інфляційні втрати та 3% річних. До того ж, вимога про стягнення пені суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України. Поставка за накладними, за умовами договору № 1035/р від 11.02.2009р, відбувалась у період з 10.08.2010р. по 19.10.2010р., а позивачем нараховано пеню по 20.06.2011р. Таким чином, вимога про стягнення пені є також необґрунтованою. Враховуючи викладене, просить суд у задоволені позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1035/р, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець продає, а Покупець купує лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби косметичної промисловості (далі - товар).

Відповідно до п. 2.1. договору, товар поставляться за вказаною Покупцем адресою на підставі його замовлень та згідно з видатковими та податковими накладними. Кожна товарна партія формується шляхом подання Покупцем та узгодження з Продавцем замовлення. Узгодження замовлення відбувається шляхом погоджень з Продавцем наступних даних щодо поставки: асортимент, кількість, термін поставки, місце поставки, сторона, яка здійснює транспортування товару, порядок розрахунку. Подання та узгодження замовлень здійснюється за допомогою: телефону, факсимільного зв'язку, електронної пошти (Інтернет), пошти та інших засобів зв'язку. Підтвердженням виконання замовлення Продавцем є підписання видаткової накладної Покупцем при прийомі-передачі партії товару.

Згідно п. 2.2. договору, у видатковій накладній вказується: найменування товару, його кількість, ціна, строк оплати товару.

Розділом 4 договору передбачено, що ціна товару визначається в національній валюті України та вказується у видатковій накладній (п. 4.1.). Покупець здійснює розрахунки за товар за попередньою домовленістю з Продавцем на підставі рахунку-фактури шляхом попередньої оплати або з відстроченням терміну оплати за одержаний товар - в строки, що зазначені у видаткових накладних, складених Продавцем (п. 4.3.). Сума даного Договору складає загальну суму вартості Товару, поставленого відповідно до умов даного Договору і визначається шляхом додавання сум вартостей окремих товарних партій, зазначених у видаткових накладних (п. 4.5).

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобовязані може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо зміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі , що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредитору. (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

За приписами ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, 04.04.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (Первісний кредитор) і товариство з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (Новий кредитор), згідно зі ст. ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України, уклали договір про відступлення права вимоги № 291, за яким (п. 1.1.) в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний кредитор відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги до Боржника.

Згідно п. 1.2. зазначеного договору, під “правом вимоги до Боржника” у п. 1.1. цього договору і надалі за його текстом сторони розуміють права грошових вимог Первісного кредитора до товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія”, ідентифікаційний код: 31278950 (далі - Боржник), що виникли на підставі договору купівлі-продажу № 1035/р від 11.02.2009р., укладеного між Первісним кредитором та Боржником (далі - Основний договір).

Відповідно до п. 1.3., за цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором по сплаті заборгованості за поставлений Товар в сумі 29 945,74 грн.

У випадку, якщо Боржник порушує зобов'язання за Основним договором, Новий кредитор має право вимагати від Боржника сплати штрафних санкцій, передбачених умовами Основного Договору, в тому числі, але не виключно, сплати штрафних санкцій за порушення зобов'язання за Основним договором перед Первісним кредитором (п. 1.4.).

Пунктом 3.2. договору № 291 від 04.04.2011р. сторони передбачили, що Первісний кредитор зобов'язаний сповістити Боржника про відступлення права вимоги за цим Договором протягом 1 (одного) робочого дня з моменту підписання цього Договору шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення Боржнику копії цього Договору.

Повідомленням від 04.04.2011р. ТОВ “ВВС-ЛТД” повідомило ТОВ “Гармонія”, що ТОВ “ВВС-ЛТД” відступило ТОВ “АВС Логістік Парк” права вимоги сплатити заборгованість за поставлений Товар в сумі 29 945,74 грн., що виникла на підставі договору купівлі-продажу № 1035/р від 11.02.2009р., укладеного між ТОВ “Гармонія” та Первісним кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Основного договору Продавець в період з 10.08.2010р. по 19.10.2010р. поставив Покупцю товар на загальну суму 29 945,74 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за прийнятий товар у повному обсязі в строк, визначений договором не здійснив.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Встановлено, що 16.03.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (Сторона-1) та товариство з обмеженою відповідальністю “ВВС-ЛТД” (Сторона-2) уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижче вказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами за договорами: купівлі - продажу № 113 від 14.03.2011р. Сторона-1 є кредитором, а Сторона-2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 2 047,19 грн. та купівлі продажу № 1035/р від 11.02.2009р. Сторона-1 є боржником, а Сторона-2 є кредитором при виконанні грошового зобов'язання в сумі 2 047,19 грн. Вказані вище зобов'язання за вищезазначеними договорами припиняються у повному обсязі, оскільки зустрічні вимоги є рівними.

Крім того, у період з 01.07.2011р. по 29.07.2011р. відповідачем сплачено за отриманий товар 5 400,00 грн., в серпні 2011р. сплачено 2 000,00 грн. та повернуто товару на суму 2 613,73 грн., а саме: в липні 2011р. на суму 2 498,28 грн. та в серпні 2011р. 115,45 грн. Також, 25.08.2011р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 200,00 грн. за накладною від 20.10.2010р. № 197576/18. Всього на суму 10 213,73 грн.

Решта вартості товару відповідачем не сплачена, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість за поставлений товар складає 17 484,82 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Актом звірки взаємних розрахунків, підтверджується наявність заборгованості ТОВ “Гармонія” станом на 22.08.2011р. в розмірі 17 684,82 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню в розмірі 17484,82 грн.

Вимога позивача в частині стягнення 12 260,92 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.1. договору купівлі продажу узгоджено, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 4.3. цього Договору, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на день розрахунку від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання до повного виконання такого зобов'язання.

У відповідності з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобовязання.

Крім того, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем надано суду розрахунок пені за період з 31.08.2010р. по 20.06.2011р. в сумі 2 327,14 грн., який судом перевірений, визнаний законним та обґрунтованим, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Твердження відповідача стосовно того, що позивач розраховує пеню по 20.06.2011р., що суперечить приписам ч. 6 ст. 232 ГК України судом до уваги не приймається, оскільки із розрахунку позивача вбачається, що пеня нараховано за період з 31.08.2010р. по 20.06.2011р., при цьому по кожній накладній за прострочення виконання зобовязання пеня нарахована за шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Отже, пеня нарахована відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведений.

Враховуючи розрахунок позивача, розмір інфляційних витрат становить 2 523,60 грн., 3% річних 661,07 грн. за період з 31.08.2010р. по 20.06.2011р. Вимоги в цій частині є доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 354,58 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Гармонія” (юридична адреса: 69071, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 113, кв. 80; фактична адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 27, код ЄДРПОУ 31278950, р/р 26007108927 в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313827) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк” (юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 24; адреса для листування: 08171, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 37308739, р/р 26000013001398 в АТ “Сбербанк Росії”, МФО 320627) 17 684 (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 82 коп. основного боргу, 2 327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 14 коп. пені, 661 (шістсот шістдесят одну) грн. 07 коп. - 3% річних, 2 523 (дві тисячі пятсот двадцять три) грн. 60 коп. інфляційних витрат, 354 (триста пятдесят чотири) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 12 260,92 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 19.09.2011р.