Рішення № 18479393, 06.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.11 Справа № 11/5009/3855/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс»(вул.Леніна, буд. 129, кв. 58, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; поштова адреса представника: вул. Гризодубової, буд. 64 кв. 94, м. Мелітополь, Запорізька область, 72313)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовська ливарна компанія»(бул. Гайдара, буд. 5а, м. Бердянськ, Запорізька область, 72116)

за участю представників

позивача: не зявився;

відповідача: ОСОБА_1. дов. б/н від 01.08.2011р.

про: стягнення 2189,13 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська ливарна компанія»2189,13 грн., як вказано в позові, суми безпідставно отриманих коштів.

12.07.2011 року порушено провадження по справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що сторони домовились про поставку товару (цементу), на виконання якої позивачем здійснена передплат. Відповідач поставив товар на суму меншу за передплату. Предметом позову є різниця між сумою передплати та сумою поставленого товару. Позивач вважає, що дані грошові кошти отримані відповідачем без достатніх на це правових підстав і повинні бути повернуті на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Виконання відповідачем зобовязання поставити товар на 2189,13 грн. позивачу не цікаво, оскільки домовленість між сторонами передбачала поставку цементу залізницею та вагонними нормами. Предметом діяльності позивача є оптова торгівля цементом (від 10 тн). Розмір недопоставленого цементу є роздрібним та не приємним для позивача. Крфм того, поставка 2 тони цементу навалом та 19 мішків (950 кг) цементу позивачу не цікава з економічних міркувань (надмірні витрати на транспортування та розвантаження), таким чином, позивач вимагав повернення грошових коштів. Вимога про повернення безпідставно отриманих коштів залишена відповідачем без задоволення. Разом з цим позивач просить віднести витрати, повязанні із розглядом даної справи на відповідача, в тому числі і витрати, повязані зі сплатою вартості послуг адвоката.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в даному випадку умови безпідставності набуття майна не існує, адже підставою набуття відповідачем грошових коштів є оплата за товар згідно виставленого відповідачем рахунку. Вважає, що у нього існує зобовязання перед позивачем щодо передачі товару, а не щодо повернення грошей.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Зобовязанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку.

У квітні 2009 року сторони дійшли домовленості про поставку позивачу товару залізничними нормами, а саме один вагон цемент марки ПЦ І-500-Н навалом (72 тн) та один вагон ПЦ ІІ/Б-Ш-400 розфасований у мішки по 50 кг (68,950 тн).

На підставі цієї домовленості позивачу були виставлені рахунки-фактури і платіжними дорученнями №163 від 15.04.2009р. на суму 51192,00 грн. та №161 від 22.04.2009р. на суму 45634,80 грн. на адресу постачальника ТОВ «Азовська ливарна компанія»(відповідач у справі) буда здійснена передплата на загальну суму 96826,80 грн.

Відповідач за видатковими накладними № РН-0000068 від 23.04.2009р. та № РН-0000073 від 15.05.2009р. передав позивачу товар на загальну суму 94637,64 грн. Товар був поставлений залізничним транспортом, що підтверджується залізничними накладними № 44803616 та № 44703069..

Дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обовязків, що підтверджується рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, видатковими та залізничними накладними, відповідно до яких відповідач зобовязався передати певну кількість товару за певною ціною, а позивач прийняти та сплатити їх вартість. Суд вважає, що угода укладена в належній для угод цього виду формі письмовій, що підтверджується наявністю підписів та відбитків печаток сторін на зазначених документах.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідач взяте на себе зобовязання належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав оскільки у видаткових та залізничних накладних вказана поставка 70 тн цементу ПЦ І-500-Н замість 72 тн, та 68 тн цементу марки ПЦ ІІ/Б-Ш-400 розфасований у мішки по 50 кг, замість 68,950 тн.

Тобто недопоставка склала 2 тони та 950 кг на загальну суму 2189,13 грн.

У відповідності до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Позивач оплачував Відповідачу вартість цементу виходячи виключно із вагонних норм поставки, і це підтверджується залізничними накладними.

Предметом діяльності Позивача, зокрема, є торгівля цементом, у межах якої він придбає оптові партії цементу та продає цемент третім особам зазвичай середнім та невеликим оптом від 10 тон.

Поставка цементу у обємах, відмінних від вагонних норм, позивача не цікавила та він не мав наміру отримувати від Відповідача цемент будь яким іншим чином, ніж у залізничних вагонах та безпосередньо від виробника.

Виходячи з цього, суд вважає, що отримання від відповідача товару менше ніж вагонними партіями і є тією підставою яка згодом відпала, про яку йдеться у ст. 1212 Цивільного кодексу України, а вартість недопоставленого майна в сумі 2189,13 грн. безпідставно набуте майно.

23.12.2010 року позивачем направлено відповідачу вимогу про повернення коштів у сумі 2189,16 грн. Вимога про повернення безпідставно набутого майна залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Після предявлення позову відповідач підписав акт звіряння взаємних розрахунків, з якого вбачається, що ТОВ «Азовська ливарна компанія»погоджується з наявністю заборгованості в сумі 2189,16 грн.

За таких обставин, господарський дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем заявлені правомірно, підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Разом із позовними вимогами позивач просить віднести на відповідача витрати, повязанні із наданням адвокатом правової допомоги в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Представник позивача Ващаєв С.В. має право на занняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом № 4523/10 від 28.04.2011р.

Також позивачем надана угода про надання послуг адвоката від 01.06.2011р. відповідно до умов якої адвокат Ващаєва Сергій Володимирович надавав товариству з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс»юридичну допомогу стосовно предмету даної справи.

Факт оплати позивачем вартості послуг адвоката підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 07.07.2011р. на суму 5000,00 грн.

Між тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову має право обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У звязку з тим, що в даному випадку позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі, яка є неспіврозмірною з ціною позову, судові витрати в частині стягнення вартості послуг адвоката підлягають віднесенню на відповідача частково в сумі 500,00 грн.

Судові витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 46, 47-1, 49, 82-85, Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська ливарна компанія»(бул. Гайдара, буд. 5а, м. Бердянськ, Запорізька область, 72116, код ЄДРПОУ 32273199) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мелбудальянс»(вул.Леніна, буд. 129, кв. 58, м. Мелітополь, Запорізька область, 72319; код ЄДРПОУ 34028118) 2189,13 грн. основного боргу, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 500,00 грн. вартості послуг адвоката. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 06.09.2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 12.09.2011р.