Рішення № 18479282, 05.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.11 Справа № 24/5009/3693/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі” (71630, м. Дніпрорудне Запорізької області, вул. Комсомольська, 11)

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1: АДРЕСА_2)

про стягнення 2 225,31 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 31.03.2011р. № 01/633

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

01.07.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство “Дніпрорудненські теплові мережі” з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 2 225,31 грн., з яких 1 976,68 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію на підставі договору від 15.10.2009р. № 17/12-т на послуги з теплопостачання та 248,63 гр. інфляції.

Ухвалою від 01.07.2011р. порушено провадження у справі № 24/5009/3693/11, судове засідання призначено на 22.08.2011р., про що сторони повідомлені належним чином.

Ухвалою від 22.08.2011р. розгляд справи відкладено на 05.09.2011р.

Розгляд справи здійснювався без фіксації судового процесу технічними засобами фіксації.

У засіданні суду 05.09.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив наступне. 15.10.2009р. між сторонами укладений договір на постачання теплової енергії № 17/12-т, за умовами якого позивач зобов'язався надати теплову енергію, а відповідач сплатити спожиту теплову енергію за тарифами, які затверджені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради. Позивач виконав покладені на нього обов'язки та надав теплову енергію в період з 01.10.2008р. по 01.07.2010р. на суму 2 276,68 грн. Однак, свої зобовязання щодо оплати отриманої теплової енергії відповідач належним чином не виконав, за надані послуги розрахувався частково в сумі 300,00 грн., внаслідок чого, сума основного боргу за спірним договором становить 1 976,68 грн. За прострочення виконання грошового зобовязання відповідачу нараховано 248,63 грн. інфляції за період з листопада 2009 року по травень 2011р. У звязку з чим, позивач просить суд на підставі ст. ст. 11, 16, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 Господарського кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратили чинність, деякі розяснення президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - відповідачів - учасників судового процесу.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалась судом на адресу відповідача, вказаній у позовній заяві.

Отже, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009р. між Комунальним підприємством “Дніпрорудненські теплові мережі” (Енергопостачальна організація) і Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Споживач) укладений договір № 17/12-т на послуги по теплопостачанню з додатками, за умовами якого (п.1.1.) Енергопостачальна організація зобовязався поставляти Споживачу послуги по теплопостачанню в необхідних йому обсягах, а Споживач зобовязується оплачувати отримані послуги теплопостачання за встановленими тарифами в терміни, встановленими цим договором.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що договір складається терміном на 1 роки та набуває чинності з 15.10.2009р. і діє до 14.10.2010р.

У випадку, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається продовженим на наступний строк.

Згідно п. 3.2.1 договору Споживач зобовязався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.10. договору, щомісячно, не пізніше 2 числа місяця, наступного за розрахунковим представник Споживача зявляється до Енергопостачальної організації для оформлення і підписання акта на відпуск послуг по теплопостачанню. У разі неявки акт вважається дійсним за підписом тільки представника позивача.

Пунктами 6.1. 6.2. договору передбачено, що розрахунки за послуги по теплопостачанню здійснюються на підставі актів на відпуск комунальним послуг, винятково в грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунків за надані послуги Споживач зобовязався перераховувати на поточний рахунок Енергопостачальної організації повному обсязі на протязі в строк до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Рішеннями Виконавчого комітету Дніпрорудненьскої міської ради № 295 від 09.12.2008р. та № 06 від 19.01.2010р. було змінено тарифи на послуги теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору в період з 01.10.2008р. по 01.07.2010р. позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 2 276,68 грн. Факт надання цих послуг підтверджується Актами на відпуск комунальних послуг та рахунками для оплати за спожиту теплову енергію.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Встановлено, що вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем в повному обсязі не сплачена. Відповідачем була здійснена лише часткова оплата в сумі 300,00 грн. Тож, станом на день звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача складала 1 976,68 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів оплати за договором на постачання теплової енергії не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 976,68 грн. основного боргу документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період з листопада 2009р. по травень 2011р. становить 248,630 грн.

Перевіривши в судовому засіданні наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції грошових коштів, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний невірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р., а саме позивачем невірно розрахований індекс інфляції за спірний період.

Таким чином, за спірний період стягненню з відповідача підлягає 344,49 грн. втрат від інфляції грошових коштів.

Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобовязань за договором № 17/12-т від 15.10.2009р. заявлено до стягнення 248,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1: АДРЕСА_2) на користь комунального підприємства “Дніпрорудненські теплові мережі”, 71630, м. Дніпрорудне Запорізької області, вул. Комсомольська, 11, р/р 26009059270001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32597943) 1 976 (одну тисячу девятсот сімдесят шість) грн. 68 коп. основного боргу, 248 (двісті сорок вісім) грн. 63 коп. інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Рішення у повному обсязі складено і підписано 09.09.2011р.