Рішення № 18478196, 11.08.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.11 Справа № 18/5009/3942/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: Приморського орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (72100, Запорізька область, м. Приморськ, Мелітопольське шосе, 12)

до Приморської міської ради (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 7)

про стягнення 50 240,09 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, доручення № 635 від 24.11.2009 р., паспорт серія СЮ НОМЕР_1 від 13.02.2007 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 14.07.2011 року звернувся позивач Приморське орендне виробниче управління житлово-комунального господарства з позовною заявою до відповідача Приморської міської ради про стягнення 50 240,09 грн., а саме: 43356,00 грн. основного боргу, 3442,94 грн. пені, 2774,78 грн. інфляційних витрат та 669,94 грн. 3 % річних, у звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором підряду № 42/1/09 від 29.10.2010 р., на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 20, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 36, 54, 56, 57 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.07.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/3942/11, судове засідання призначено на 11.08.2011 р.

У судовому засіданні 11.08.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 11.08.2011 р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 18/5009/3942/11 від 15.07.2011 р. була вручена відповідачу, про що свідчіть повідомлення про вручення 21.07.2011 р. поштового відправлення, таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

Розгляд справи був закінчений 11.08.2011 р., судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приморське орендне виробниче управління житлово-комунального господарства (надалі підрядник, позивач) та Приморська міська рада (надалі змовник, відповідач) 29.10.2010 р. уклали договір підряду № 42/1 (надалі договір підряду).

У п.п. 1.1., 2.1., 3.1. договору підряду сторони визначили, що замовник доручає. а підрядник зобовязується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобовязується оплатити та прийняти цю роботу. Характер робіт: поточний ремонт відрізка дороги по вул. Новицького від вул. Осипенко до вул. Шмідта в м. Приморську. Предметом підряду (результатом виконаних робіт за даним договором) є: виконаний поточний ремонт відрізка дороги по вул. Новицького від вул. Осипенко до вул. Шмідта в м. Приморську.

Відповідно до п. 6.1. договору підряду, вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з договірною ціною (Додаток № 1 до даного договору). Тверда ціна договору на момент його підписання складає 43356,00 грн.

Термін оплати закінчених робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту прийомки виконаних робіт, та виписки рахунку на оплату (п. 7.1. договору підряду).

Згідно акту приймання виконаних робіт за листопад 2010 р., позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 43356,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2010 р.

Підрядні роботи були прийняті відповідачем в повному обсязі, акт приймання підрядних робіт підписаний відповідачем без зауважень.

Таким, чином, позивач виконав підрядні роботи на загальну суму 43356,00 грн., що підтверджується вказаним вище актом приймання виконаних підрядних робіт, який є підписаний сторонами.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором підряду № 42/1 від 29.10.2010 р. не виконав належним чином, підрядні роботи, виконані позивачем, на загальну суму 43356,00 грн., прийняв, але їх не оплатив.

Претензією № 155 від 06.05.2011 р., позивач просив відповідача сплатити борг, в склад якого входить спірна суму 43356,00 грн., однак, з боку відповідача вказана сума не була сплачена. Листом від 17.05.2011 р. № 03-26/1054, відповідач вказав, що визнає претензію та при надходженні коштів на рахунки буде сплачуватися борг.

Борг перед позивачем не заперечується відповідачем, про що свідчіть двосторонньо підписаний акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 10.08.2011 р. на суму 43356,00 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 43356,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно ч. 1 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 3442,94 грн. пені за період часу з 10.12.2010 р. по 15.06.2011 р.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 12.2. договору, замовник за даним договором несе відповідальність: - за прострочення оплати предмету договору сплачує неустойку (пеню) з розрахунку 0,5 % ціни договору за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд визнав його невірним, у звязку із тим, що невірно зазначено дату прострочення виконання зобовязання (вірним періодом нарахування пені є період з 15.12.2010 р. по 15.06.2011 р., оскільки термін оплати визначений банківськими днями) та в результаті невірно розраховано кількість днів нарахування пені (187, замість 183). Враховуючи викладене вище, вимога позивача про стягнення із відповідача 3442,94 грн. пені за період часу з 10.12.2011 р. по 15.06.2011 р. є такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 3369,30 грн., в іншій частині, а саме: в сумі 73,64 грн., суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 666,37 грн. за період часу з 10.12.2010 р. по 15.06.2011 р. та 2774,78 грн. втрат від інфляції за період часу з 10.12.2010 р. по 15.06.2011 р., за порушення виконання грошового зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 666,37 грн. 3 % річних за період часу з 10.12.2010 р. по 15.06.2011 р. суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 652,12 грн., в іншій частині, а саме: в сумі 14,25 грн., суд відмовляє в задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (невірно підраховано кількість днів прострочки та невірно вказано дату прострочення виконання зобовязання, як вже зазначалося вище). Щодо стягнення із відповідача 2774,78 грн. втрат від інфляції за період часу з 10.12.2010 р. по 15.06.2011 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 2757,73 грн., в іншій частині даної вимоги, а саме: у сумі 17,05 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (вірний період нарахування з грудня 2010 р. по травень 2011 р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким, чином позов задовольняється частково.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приморської міської ради (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Леніна, 7, код ЄДРПОУ 20485360, ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) на користь Приморського орендного виробничого управління житлово-комунального господарства (72100, Запорізька область, м. Приморськ, Мелітопольське шосе, 12, код ЄДРПОУ 03345656, р/р 26000203027098 в ПВ ЗРУ КБ Приватбанк, м. Запоріжжя, МФО 313399) 43356,00 грн. (сорок три тисячі триста пятдесят шість грн. 00 коп.) основного боргу, 3369,30 грн. (три тисячі триста шістдесят девять грн. 30 коп.) пені, 652,12 грн. (шістсот пятдесят дві грн. 12 коп.) 3 % річних, 2757,73 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят сім грн. 73 коп.) втрат від інфляції, 501,35 грн. (пятсот одну грн. 35 коп.) державного мита та 235,50 грн. (двісті тридцять пять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 18.08.2011 р.