Рішення № 1847814, 25.06.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.08 Справа № 17/117

За позовною заявою: ТзОВ «Союз-Віктан Трейд», м. Київ

до відповідача: ТзОВ «Ді-Ко», м. Львів

про стягнення 6 679,43 грн.

Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: Корецькая Н.І. –ю/к (Довіреність № 22/100-382 від 31.10.2005р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ «Союз-Віктан Трейд», м. Київ до ТзОВ «Ді-Ко», м. Львів про стягнення 6 679,43 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 12.05.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.06.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 10.06.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце судового засідання.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

27.10.2006р. між сторонами у справі укладено Договір поставки № 405/532, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.1. Договору, погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна продукції, що поставляється, вказується у видаткових накладних, що є невід’ємною частиною Договору.

На виконання договірних зобов’язань позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 7 377,96 грн., що підтверджується Видатковою накладною № РН-32-043190 від 26.07.2007р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Згідно із п. 2.4. Договору кожну придбану за Договором партію продукції відповідач зобов’язувався оплачувати не пізніше 21 календарного дня з дати її отримання.

Як зазначається у позовній заяві, відповідач отриману продукцію оплатив лише частково –в сумі 2 278,50 грн. Станом на 01.04.2008р. сума боргу ТзОВ «Ді-Ко» перед ТзОВ «Союз-Віктан Трейд» становила 5 099,46 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків.

На підставі п. 3.3. Договору, за порушення строку оплати продукції відповідачу нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожний день прострочення. Відповідно до проведеного позивачем розрахунку розмір пені становить 439,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов’язання відповідач повинен сплатити на користь позивача суму інфляційних втрат у розмірі 1 038,76 грн., а також 3 % річних від простроченої суми, що становить 101,99 грн.

Загальна сума боргу із врахуванням пені, інфляційних втрат та 3 % річних становить 6 679,43 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 2 ст. 625 ЦК України зобов’язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про належне виконання ним зобов’язань щодо оплати отриманого товару у строк встановлений укладеним між сторонами Договором.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 610, 612, 625, ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 43 , 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ТзОВ «Ді-Ко»(79053, м. Львів, вул. Бойчука, 5/49. Ідентифікаційний код № 34559796, р/р № 2600501300162 в ЛФ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 385457) на користь ТзОВ «Союз-Віктан Трейд»(04053, м. Київ, вул. Воровського, 4. Ідентифікаційний код № 33643230, п/р № 2600114865 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 5 099,46 грн. боргу, 439,22 грн. пені, 1 038,76 грн. інфляційних, 101,99 грн. 3 % річних, всього –6 679,43 грн.; 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя