Постанова № 1847763, 22.07.2008, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2008 р.

Справа № 06/6-24А.

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М. , при секретарі Волковій Ю.Ф., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дубеченський керамічний завод”, с. Дубечне Старовижівського р-ну

до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України, м. Луцьк

про визнання відсутності правових підстав для застосування адміністративно –господарських санкцій

за участю представників сторін:

від позивача: Друзенко Н.В. - дов. від 21.04.2008р.

від відповідача: Дяченко С.І. - дов. від 05.02.2008р.

Суть спору: позивач – ВАТ “Дубеченський керамічний завод”, звертаючись до суду просить визнати відсутність правових підстав для застосування та стягнення Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України адміністративно –господарських санкцій за недотримання в 2007 році нормативу місць для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на норми ст.ст. 18-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. В підтвердження дотримання вимог вказаного закону додав повідомлення Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства праці та соціальної політики України № 04/01-14/32 від 01.04.2008р. (а.с.11); довідку виконавчого комітету Дубечненської сільської ради № 793 від 04.04.2008р. (а.с.12); довідки Старовижівського районного центру зайнятості № 221/03-2 від 27.02.2008р.,

№ 363/03-2 від 07.04.2008р. (а.с. 13-14); звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (а.с.15-16); звіти про наявність вакансій (а.с.17-25).

Відповідач у поданому на адресу суду письмовому поясненні та в судовому засіданні позову не визнає, посилаючись на фактичні обставини, які дають підстави для застосування санкцій за порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

В судове засідання сторони подали письмове клопотання про розгляд справи по суті відповідно до п.3 ст.121 КАСУ.

Враховуючи, що всі питання необхідні для розгляду справи вирішенні, представники сторін в судове засідання прибули, суд дійшов висновку про задоволення письмового клопотання сторін про розгляд справи по суті в попередньому судовому засіданні.

Розглянувши наявні матеріали по справі, заслухавши доводи сторін, судом встановлено.

ВАТ «Дубечненський керамічний завод» зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та включений до ЄДРПОУ за № 05466861. Чинне законодавство ( п.8 ст.19 Господарського кодексу України) зобов’язує усіх суб’єктів господарювання складати звітність щодо своєї господарської діяльності та інші дані, визначені законом.

На виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” завод подав у встановлені законом строки звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007р.

Як вбачається із даного звіту у 2007 році у ВАТ «Дубечненський керамічний завод» середньооблікова кількість штатних працівників складала 169 осіб. Чотирьохвідсотковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складав 7 осіб. Водночас впродовж 2007 року на заводі було зайнято лише 2 робочих місця. Таким чином завод не виконав нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 5 осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХІІ від 21.03.1991р. із наступними змінами та доповненнями, для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а у випадку, коли на тому чи іншому підприємстві працює від 8 до 25 чоловік – в кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації , які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачують відповідним відділенням ФСЗІ адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (стаття 20 Закону).

Враховуючи вищезазначене, сума адміністративно-господарських санкцій за непрацевлаштування інвалідів складає : 5 х ( 11481,07 грн. середня річна заробітна плата на підприємстві) = 57 405,35 грн.

01.04.2008р. Волинське обласне відділення ФСЗІ надіслало на адресу ВАТ «Дубечненський керамічний завод» повідомлення про сплату адміністративно-господарської санкції в добровільному порядку.

Не погоджуючись зі сплатою штрафу завод звернувся із позовом про визнання відсутності правових підстав для застосування та стягнення відділенням ФСЗІ санкцій за недотримання у 2007 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів .

Щодо правових підстав зазначеної позовної вимоги завод посилається на статті 17,71,104 ,105 КАСУ та Довідку Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007р. «Про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статтей 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» , оскільки вважає, що зазначені норми закону надають право особі, звернутися до суду із відповідним позовом.

В судовому засіданні представник позивача уточнив про те, що даним позовом фактично оскаржує дії відділення Фонду.

Даючи правову оцінку заявленій позовній вимозі та доказам, які позивач подав для її обґрунтування, суд дійшов висновку про відмову у позові, при цьому виходив із такого.

Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму , яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов’язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності у Законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, посадових і службових осіб.

Статтею 104 КАС України визначено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на :

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи права чи інтереси позивача – ВАТ «Дубечненський керамічний завод» на момент звернення до суду суб’єктом владних повноважень - відділенням Фонду соціального захисту інвалідів не порушувались.

Однак, слід зауважити про те, що обов'язок щодо сплати санкції за непрацевлаштування нормативу інвалідів встановлений Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідно до статей 19,20 .

Сам факт надіслання відділенням Фонду повідомлення про суму належних до сплати аміністративно-господарських санкцій не створює будь-яких юридичних наслідків, оскільки не є актом ненормативного характеру.

Крім того, ВАТ "Дубечненський керамічний завод" звертаючись до суду та в судовому засіданні не довів та не підтвердив належними доказами про порушене своє право чи інтерес , відповідно до ст.104 КАС та про його захист шляхом звернення до суду із позовом про визнання відсутності правових підстав для застосування та стягнення Волинським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів з ВАТ «Дубечненський керамічний завод» адміністративно-господарських санкцій за недотримання у 2007 році нормативу місць для

працевлаштування інвалідів, передбачених ст.20 Закону України «Пр основи соціальної захищеності інвалідів».

Згідно статті 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись ст.19,55 Конституції України, ст.ст.2,17,104,160-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В позові відмовити.

2.Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження даної постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її у повному обсязі . Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.М.Дем'як

Повний текст постанови

виготовлено та підписано 24.07.2008р.