Рішення № 18477434, 25.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.11 Справа № 4/5009/2043/11

Суддя Зінченко Н.Г.

За позовом Приватного підприємства “АНВІТ”, (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, (72310, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, буд. 57)

про стягнення 79 184,00 грн. основного боргу за договором № 270508-01 від 27.05.2008 р., 26 051,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6 326,04 грн. три відсотки річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_1, довіренність б/н від 14.03.2011р.;

Від відповідача не з'явився;

19.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне підприємство “АНВІТ”, м. Київ з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, м. Мелітополь Запорізької області про стягнення 79 184,00 грн. основного боргу за договором № 270508-01 від 27.05.2008 р., 26 051,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6 326,04 грн. три відсотки річних

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.04.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2043/11, судове засідання призначено на 25.05.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 25.05.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи, за клопотанням представника позивача, здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 526, 625 ЦК України та ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 27.05.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 270508-01, згідно якого позивач зобов'язався поставити відповідачу продукцію, вказану в Додатку № 1 до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти вказану продукцію та сплатити її вартість. Відповідно до п. 3.1 Договору та специфікації, що міститься у Додатку № 1 до Договору, сторони узгодили вартість продукції у 185 184,00 грн. По накладній від 02.07. 2008 р. № 437, позивачем було передано відповідачу продукцію, передбачену Договором, на загальну суму 185 184,00 грн. Продукцію прийняв представник відповідача, який діяв на підставі довіреності серії ЯОЧ від 02 липня 2008 р. № 477694. Таким чином позивач належним чином та у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором. відповідачем було сплачено 106 000,00 грн., у якості часткової оплати продукції, а саме: 30.05.2008 р. було сплачено 10 000,00 грн.; 02.07.2008 р. було сплачено 96 000,00 грн. При цьому в обох платіжних дорученнях відповідачем було зазначено посилання на рахунок ДО 426-08 від 27.05.2008 р. У відповідності до положень пунктів 4.1 та 4.2 Договору відповідач був зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 100 % суми замовлення, вказаної в рахунку-фактурі. За домовленістю сторін відповідач міг здійснити оплату частково, а решту суми сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції. Датою відвантаження вважається дата підписання видаткової накладної. Тобто відповідач мав сплатити 100 % вартості продукції у строк до 16.07.2008 р. Однак відповідач не виконує своїх зобов'язань щодо оплати продукції. 17.07.2010р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату вказаного боргу, однак вона залишилася без задоволення. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш” 79 184,00 грн. основного боргу за договором № 270508-01 від 27.05.2008 р., 26 051,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 6 326,04 грн. три відсотки річних.

25.05.2011р. від відповідача за підписом директора ТОВ “ Продмаш ” Пижинського В.Я. судом отримано клопотання про відкладення розгляду справи у звязку з тим, що він бере участь у судовому засіданні в Донецькому апеляційному господарському суді.

Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про відкладення розгляду справи відхилено.

При вирішенні клопотання суд виходив з того, що зазначені позивачем обставини не є обовязковими для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України. Відповідно до положень ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, а також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Про дату, час та місце розгляду справи № 4/5009/2043/11 позивач повідомлявся належним чином ухвалою суду по справі від 19.04.2011 р. При цьому суд зазначає, що надання повноважень на представництво інтересів сторін в процесі не обмежено будь-яким колом осіб. За даних обставин суд розцінює поведінку відповідача як неповагу до суду та іншої сторони судової справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2008 р. між ПП “АНВІТ” (позивачем у справі) та ТОВ “Продмаш” (відповідачем у справі) був укладений договір № 270508-01 (далі за текстом Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобовязався в порядку та на умовах, визначених договором, поставити та передати у власність комплектуючі вироби (продукцію), а відповідач (замовник) зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити продукцію відповідно спеціфікацій (Додаток №1), які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.3.1 договору загальна вавртість договору складає 185184,00 грн., у тому числі ПДВ - 30864,00 грн.

Згідно з п.4.1 та 4.2 Договору замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату в розмірі 100 % суми замовлення, вказаної в рахунку-фактурі. За домовленістю сторін замовник міг здійснити оплату частково, а решту суми сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції. Датою відвантаження вважається дата підписання видаткової накладної.

Згідно з п. 10.2 договір набуває чинності в день підписання його обома сторонами і діє до 31.07.2008р., але до повного виконання сторонами своїх зобв'язань за дорговором.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, відповідно до узгодженої специфікації, яка є невід'ємним додатком до договору, позивач, здійснив поставку продукції передбаченої умовами договору, а саме поставку комплектуючих виробів, згідно накладної №437 від 02.07.2008 року на загальну суму185184,00 грн.

Поставлена продукція відповідачем була отримана, що підтверджується довіреностю серія ЯОЧ № 477694 від 02.07.2008р.

Зазначені документи узгоджені між позивачем і відповідачем, мають підписи уповноважених осіб сторін. (Оригінали документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пкнктом 4.2. Договору, сторони узгодили, що за домовленістю сторін замовник міг здійснити оплату частково, а решту суми сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відвантаження продукції.

Тобто, відповідач повинен був здійснити оплату 100 % вартості продукції у строк до 16.07.2008 р.

Як вбачається з матеріалів справи, оплата товару, отриманого за вказаною накладною, відповідачем була здійснена частково, на загальну суму 106000,00 грн.

Решту вартості поставленої продукції відповідач на час звернення позивача до суду з даним позовом не оплатив.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 270508-01 від 27.05.2008 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства, зобовязання по оплаті отриманої продукції належним чином та в повному обсязі не виконав.

14.07.2010 р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату заборгованості за поставлену продукцію по договору №270508-01 від 27.05.2008 р. Вказана вимога була направлена за належною юридичною адресою відповідача, що підтверджується описом вкладення поштового відправлення, який скріплений відбитком календарного штемпелю відділення звязку 17.07.2010 р. та фіскальним чеком №3098 від 17.07.2010р.

Відповідачем вимога залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлену йому продукцію в сумі 79184,00 грн. не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ПП “АНВІТ” у розмірі 79184,00 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Продмаш” 79184,00 грн. заборгованості за поставлений товар документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період з 17.07.2008р. по 15.03.2011р. складає 6326,04 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 6326,04 грн. заявлена відповідачем невірно, оскільки, у відповідності до вимог чинного законодавства, за період з 17.07.2008р. по 15.03.2011р., стягненню з відповідача підлягає 6323,05 грн. 3 % річних.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання у період з 17.07.2008 р. по 15.03.2011 р., згідно розрахунку позивача, становить 26051,54 грн.

Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обґрунтованим. Отже, вимога про стягнення з відповідача 26051,54 грн. втрат від інфляції грошових коштів задовольняється судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 625, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Продмаш”, (72310, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Фрунзе, буд. 57, код ЄДРПОУ 31802327, р/р № 26005988401 АТ «МетаБанк», м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Приватного підприємства “АНВІТ”, (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 8, код ЄДРПОУ 25641036, р/р № 26003169531001 в Філії «Розрахунковий Центр»ПриватБанку, м.Київ, МФО 320649) 79184 (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу, 6323 (шість тисяч триста двадцять три) грн. 05 коп. - 3% річних, 26051 (двадцять шість тисяч п'ятдесят одна) грн. 54 коп. витрат від інфляції та 1 115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 62 коп. державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу.Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “27” травня 2011 р.