Ухвала суду № 18476551, 27.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

______________

У Х В А Л А

"27" вересня 2011 р. Справа № 5024/1681/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши справу

за заявою: Державної податкової інспекції у м.Херсоні

до: Акціонерного товариства "Комерційно-будівельна компанія", м.Херсон

про визнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредитора: не прибув

від боржника: не прибув

Провадження у справі про банкрутство акціонерного товариства "Комерційно-будівельна компанія", м.Херсон порушено ухвалою суду від 31.08.2011 р. в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2011 р. Цією ж ухвалою сторони зобов'язано надати суду додаткові докази по справі.

Ухвалою від 15.09.2011р. розгляд справи відкладено та зобов'язано сторони надати суду додаткові докази.

Кредитор, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав.

Боржник, повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду щодо надання додаткових доказів не виконав. Ухвала про відкладення розгляду справи від 15.09.2011р., направлена боржникові за юридичною адресою, повернулась до суду з відміткою поштового відділення за Ф.20 - про відсутність адресата за вказаною адресою.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами з урахуванням положень статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

За приписами частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 52 Закону у разі, якщо громадянин - підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій. Документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Зазначена норма закону є спеціальною нормою у законодавстві про банкрутство, яка регламентує спрощений порядок порушення та ведення процедури банкрутства щодо окремої групи боржників, зокрема боржників, у яких відсутнє майно або відсутня підприємницька діяльність.

Відтак, чинне законодавство про банкрутство передбачає особливості доказування обставин припинення підприємницької діяльності та відсутності майна для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою згідно статті 52, наявність зазначених обставин повинна підтверджуватися доказами ініціюючого кредитора на момент порушення провадження у справі про банкрутство боржника за спрощеною процедурою.

Відповідно до п.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство відсутнього боржника розглядається у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в якій йдеться про належність і допустимість доказів, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При зверненні до суду із заявою про порушення провадження у справі відсутнього боржника кредитором ДПІ у м.Херсоні подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.01.2011р., відповідно до якого місцезнаходженням боржника є: м.Херсон, пров.Козацький, буд. 21 А. Ухвалою про порушення провадження у справі про банкрутство від 31.08.2011р. та ухвалою про відкладення розгляду справи від 15.09.2011р. суд зобов’язав кредитора надати витяг з ЄДР станом на день порушення провадження у справі. Вимоги суду податковою інспекцією не виконані, у зв’язку з чим суд, відповідно до статей 17 та 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" за електронним запитом від 27.09.2011р. за №11241938 отримав Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 27.11.2011р. місцезнаходженням боржника є: м.Херсон, пров.Козацький, буд. 21 А.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).

За приписами частин 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином суд констатує, що станом на 27.09.2011р. в ЄДР відсутні відомості про відсутність боржника за юридичною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у м. Херсоні обґрунтовує підстави порушення провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "Комерційно-будівельна компанія" актами про результати перевірки достовірності юридичної адреси боржника від 11.09.2008р. №860/15-1/21277929, 05.12.2008р. №611/24-103, та довідкою ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 19.08.2010р. №6432/26-805 про неможливість встановлення фактичного місцезнаходження платника податків.

Однак зазначені акти не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів відсутності боржника за місцезнаходженням, оскільки вони складені посадовими особами ініціюючого кредитора.

В заяві про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор - ДПІ у м. Херсоні в підтвердження ознак відсутнього боржника посилається на те, що з 2009 року боржником до податкової інспекції подаються звіти з нульовими показниками. Остання декларація з податку на прибуток підприємства подана боржником до органів ДПІ 09.08.2011р.

Однак суд зазначає, що навіть наявність звітності з нульовими показниками не є доказом припинення підприємницької діяльності в змісті вимог ст. 52 Закону, так як згідно ст.ст. 42-44 ГК України підприємницька діяльність - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Здійснюється на основі: ...; самостійного формування підприємцем програми діяльності,...; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;...

Таким чином, подання боржником податкової звітності з нульовими показниками є доказами неприбуткової підприємницької діяльності, однак не є достатніми доказами відсутності останньої. Інших належних доказів заявником не надано. Отже, відсутня така ознака за ст. 52 Закону про банкрутство, як ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Водночас, звітність, яка подається до органів державної податкової служби з нульовими показниками, не може слугувати самостійною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено в постанові від 17.12.2008 р. по справі № Б-23/2 та від 14.01.2009 р. по справі № 2-17/3735-2008.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі звернення до суду із заявою про порушення провадження справи про банкрутство, ознаки неплатоспроможності боржника з’ясовуються у підготовчому засіданні, в якому вирішується питання щодо проведення процедури банкрутства чи припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи, що за вищенаведених обставин ініціюючим кредитором не доведено ознаки відсутнього боржника відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 34, 43, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

1. Провадження у справі припинити.

2. Мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборону щодо реорганізації, ліквідації боржника або відчуження його основних засобів скасувати.

3. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, Державному реєстратору Херсонського міськвиконкому, ВДВС Суворовського РУЮ, Херсонському обласному сектору з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до Розділу ХІІ ГПК України.

Суддя М.Б. Сулімовська