Рішення № 18476368, 21.09.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2011 Справа № 5024/1351/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ

до відповідача 1 - Приватного акціонерного товариства "Херсонтурист", м.Херсон

відповідача 2 - Приватного підприємства "Лілея-Херсон", м.Херсон

відповідача 3 - Компанії MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD, м.Херсон

відповідача 4 - Приватної виробничо-комерційної фірми "Юг-Атлант", м.Херсон

відповідача 5 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепр-Енерго ЛТД", м.Херсон

відповідача 6 - "База постачзбутторг ЛТД" ТОВ "База постачзбутторг", м.Херсон

відповідача 7 - Дочірнього підприємства акціонерного товариства закритого типу "Виробничо-комерційного підприємства "Техінпром" "Компанія "Бонекс", м.Київ

відповідача 8 - Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевий торговий дім "Камелот-Сервіс", м.Херсон

відповідача 9 - Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Рей", м.Херсон

відповідача 10 - Приватного підприємства "Сіріус-2010", Херсонська область, Білозерський район

про визнання права власності та витребування майна

за участю

представників сторін:

Федоренко О.Б. - прокурор,

Мяло Н.В.- прокурор

представників:

від позивача - ОСОБА_1, провідн. спеціаліст, дов. №36 від 06.01.2011р.

від відповідача 1 - ОСОБА_2, представник, дов. від 01.08.2011р., ОСОБА_4, представник, дов. від 12.09.2011р.

від відповідача 2 - ОСОБА_3, представник, дов. від 12.07.2011р., ОСОБА_5, представник, дов. від 12.07.2011р.

від відповідача 3- не прибув

від відповідача 4 - ОСОБА_6, представник, дов. від 06.07.2011р.

від відповідача 5 - не прибув

від відповідача 6 - не прибув

від відповідача 7 - не прибув

від відповідача 8 - не прибув

від відповідача 9 - ОСОБА_7, представник, дов. №10 від 03.02.2011р.

від відповідача 10- не прибув

Сутність справи: Прокурор Дніпровського району м.Херсона звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за державою в особі Фонду державного майна України право власності на розташовані в м.Херсоні, Придніпровський узвіз, 1 будівлі та споруди туристичного готелю "Лілея" загальною площею 4517,19 кв.м. згідно генерального плану БТІ, а також вилучити це майно з володіння відповідачів:

- ПП "Лілея-Херсон" (м.Херсон, код ЄДРПОУ 37049130) - будівлі та споруди туристичного готелю "Лілея", розташовані у м.Херсоні, Придніпровський узвіз,1, загальною площею 4517,19кв.м, літери а, А1, А2, А3, а, а1, а2, склади - літери Ю,Ю1, Ю2, Ю3, транспортна будка - літера К, ворота №6;

- ВКФ "Юг-Атлант" (м.Херсон, код ЄДРПОУ 24756719) будівлі та споруди туристичного готелю "Лілея", розташовані у м.Херсоні, Придніпровський узвіз, 1, у тому числі: будівлю адміністративно-побутового корпусу літери І; приміщення механічних майстерень, літера Ж; гараж, літера З; будівля матеріально-технічного складу, літера П; приміщення матеріально-технічного складу, літера Р; ворота металеві №5;

- Компанії MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD, м.Херсон, будівлі туристичного готелю "Лілея", розташовані у м.Херсоні, Придніпровський узвіз, 1, у тому числі: літера М, загальною площею 263,2 кв.м; літера Х, загальною площею 168 кв.м.; літера Ф- загальною площею 44,7 кв.м.; літера С, загальною площею 44,7 кв.м., літера С, загальною площею 45,8 кв.м; літера Ч, загальною площею 13 кв.м.; літера Ш, загальною площею 22, 5 кв.м; літера Т, загальною площею 24.5 кв.м.

Обгрунтовуючи позов, прокурор посилається на Закон України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради УРСР №506 від 29.11.1990р. "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР", відповідно до яких спірне майно є загальнодержавною власністю; введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна; майно та фінансові ресурси підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташовані на території України залишено у державній власності; тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

В процесі передачі майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, у володіння Федерації незалежних профспілок України на підставі укладеного 18.11.1990р. з Конфедерацією профспілок договору, до складу якого увійшов й спірний об'єкт, ФПУ безпідставно передала його в якості статутного внеску до створеного нею і Фондом соціального страхування України акціонерного товариства "Укрпрофтур", який є правонаступником Української республіканської ради по туризму та екскурсіях, туристсько-екскурсійних підприємств, установ та організацій.

На підставі рішень правління ЗАТ "Укрпрофтур" було створено Херсонське обласне відділення "Херсонтурист", яке в подальшому реорганізоване у Херсонське ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", до статутного фонду якого у числі іншого майна був переданий об'єкт нерухомості - туристичний готель "Лілея", розташований у м.Херсоні, Придніпровський узвіз, 1.

На підставі укладених між відповідачами договорів спірний об'єкт неодноразово перепродувався та реалізовувався з прилюдних торгів державною виконавчою службою ГУЮ у Херсонській області по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса, в зв'язку з чим його титульними власниками на дату розгляду справи є відповідачі - ПП "Лілея", ПКФ "Юг-Атлант", компанія MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD.

Оскільки наслідком перелічених відчужень стала зміна форми власності державного майна, а відповідно до ст.1 Тимчасового положення "Про Фонд державного майна України", Фонд здійснює державну політику у сфері приватизації майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, просить визнати право власності на об'єкт за державою в особі уповноваженого органу та вилучити його з володіння відповідачів.

До початку вирішення справи по суті прокурор звернувся з письмовими заявами від 04.08.2011р. та від 11.08.2011р. про збільшення позовних вимог, на підставі яких, керуючись ст.22 ГПК України, просив суд визнати недійсними видані відповідачам свідоцтва про право власності на спірний об'єкт, визнати недійсними договори купівлі-продажу об'єктів турготелю "Лілея", що укладалися з кожним із попередніх та наступних власників, а також про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 09.03.1993р. №12/84 про видачу ЗАТ "Херсонтурист" свідоцтва про право власності на турготель "Лілея".

Господарський суд відхилив та не прийняв до розгляду подані заяви, врахувавши наступне.

За своєю правовою сутністю подані прокурором заяви є заявами про зміну предмета і підстав позову, оскільки змінюють як матеріально-правову вимогу позивача до відповідача (предмет позову), так і фактичні обставини, на яких грунтується вимога позивача ( підстави позову). Приписи ч.4 ст.22 ГПК України не передбачають можливості одночасної зміни і предмета і підстав возову.

Позивач повністю підтримує позовні вимоги за наявності підстав, викладених прокурором.

Відповідачі 3, 4, 5, 7, 8, 10 у передбачений законом спосіб повідомлені про дату і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, письмові відзиви не надали. Направлені на їх адресу (неодноразово) ухвали про порушення та відкладення розгляду справи поверталися до суду з відміткою Укрпошти про відсутність їх за зазначеною у відправленні адресою.

В наданих у справу витягів вбачається, що зазначені відповідачі знаходяться за адресами, зазначеними у позовній заяві, деякі з них - в стадії процедури припинення підприємницької діяльності.

З врахуванням доводів інших учасників господарського процесу, які вважають можливим розглянути справу без участі відсутніх відповідачів, суд розглядає справу без участі відповідачів 3, 4, 5, 6, 7, 8, 10, з яких до відповідачів 4, 5, 6, 7, 8, 10 не заявлено будь-яких вимог, і вони були учасниками договорів, на підставі яких неодноразово відчужувався спірний об'єкт.

Відповідачі позов не визнають, у наданих господарському суду відзивах зазначають, що позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та недоведеними належними доказами.

У наданих запереченнях посилаються на те, що до функцій ВЦРПС у сфері туризму відносилось керівництво підпорядкованими профспілкам організаціями, що займались відпочинком трудящих, туристично-екскурсійною роботою.

В кожній з республік існувала власна профспілкова громадська організація, яка мала республіканський статус. Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях координувала діяльність профспілок УРСР з розвитку та туризму. Загальносоюзний статус мали лише професійні спілки СРСР та органи їх управління. Профспілки УРСР мали республіканський статус та не відносилися до загальносоюзних громадських організацій.

Діючим в УРСР законодавством, зокрема ст.ст.87, 89 ЦК УРСР, 1963р., ст.10 Конституції 1978р., профспілкова власність була визнана на рівні з державною (загальнонародною) та захищалася законом. Статтею 20 Закону СРСР "Про професійні спілки, права та гарантії їхньої діяльності" встановлено, що профспілки та їх органи відповідно до законодавства володіють, користуються і розпоряджаються майном та коштами, що належать їм на правах власності.

Після утворення Федерації незалежних профспілок України, 18.11.1990р. була прийнята постанова Президії Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР №2-1а "Про затвердження договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", згідно якої, з метою забезпечення статутних завдань загальної конфедерації профспілок СРСР було затверджено договір по закріпленню прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р., що був укладений між Загальною конфедерацією профспілок СРСР та Федерацією незалежних профспілок України.

Згідно переліку об'єктів профспілкового майна, закріпленого за Федерацією незалежних профспілок України на правах володіння за вказаним договором було передано в числі інших об'єктів також і туристичний готель "Нова Каховка", розташований у м.Херсоні, Придніпровський узвіз, 1 (в подальшому турготель "Лілея"),

Відтак спірний об'єкт правомірно набутий та переданий у власність ФНПУ.

Відповідачі звертають увагу й на правомірність створення ЗАТ "Укрпрофтур", до статутного фонду якого внесено майно засновників - Федерації профспілок України та Фонду соціального страхування України. Зокрема, рішенням Вищого арбітражного суду України від 20.01.1997р. у справі №138/7 за позовом ФДМУ до Федерації профспілок України, Фонду соцстрахування та АТ "Укрпрофтур" про визнання недійсними установчих документів, у задоволенні позову було відмовлено. Встановлені у зазначеному судовому акті факти за приписами ст.35 ГПК України не потребують доказування.

Таким чином, Українське АТ по туризму та екскурсіях "Укрпрофтур" не була організацією союзного підпорядкування, в зв'язку з чим її майно не набуло статусу загальнодержавного, отже на нього не можуть поширюватися норми права, на які посилається прокурор, обґрунтовуючи підстави позову.

Окрім того, відповідачі звертають увагу господарського суду на факти придбання майна у занедбаному стані, вкладення в його реконструкцію, відбудову та поліпшення значних сум, те, що усі вони є добросовісними набувачами, які придбали спірне майно у його попередніх власників на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу, наявних свідоцтв про право власності на об'єкт нерухомості, виданих в установленому порядку, їх право на спірні об'єкти турготелю "Лілея" зареєстровано і визнано державою, що підтверджено виданими уповноваженим органом витягами.

Окрім того, відповідач - ПП "Рей" придбало спірний об'єкт з прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належало ТОВ ЛТД "Камелот-Сервіс". Відповідно до ст.66 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акту про проведені прилюдні торги, затвердженого підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Херсонській області 31.10.2010р. Приватним нотаріусом Стаднік І.В. ТОВ ТД "Рей" видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 06.08.2010р. серія ВМХ 598883 за реєстр. №2592. За змістом ч.2 ст.388 ЦК України майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідачі звернулися з заявами про застосування строків позовної давності, в зв'язку з чим порушене право у випадку визнання судом обґрунтованими позовних вимог, не підлягає захисту.

Заяви мотивовано обізнаністю як прокурора, так і позивача в існуванні спорів щодо статусу профспілкового майна.

ФДМУ у 1996р. був ініційований позов про визнання недійсними установчих документів створеного ЗАТ "Укрпрофтур", підставою позовних вимог при цьому було те, що засновником, а саме федерацією профспілок, до статутного фонду створеного ЗАТ було передане державне майно, яке не належало профспілкам.

Обізнаність прокуратури щодо наявності спору про статус майна підтверджується запитом першого заступника Генерального прокурора України Гарника М.В. від 13.09.2000р. №07/2-1412-99 у зв'язку з перевіркою, про надання ЗАТ "Укрпрофтуром" установчих документів, переліків майна, яке увійшло до статутного фонду ЗАТ, судових рішень з питань створення ЗАТ "Укрпрофтур".

Звертають увагу господарського суду на той факт, що згідно нормативних актів, на які посилається прокурор і позивач, в обґрунтування позовних вимог, ФДМУ мав скласти переліки майна, яке є державною власністю, що знаходилось у віданні Федерації незалежних профспілок України (колишньої Укрпрофради) станом на 24.08.1991р., ще протягом 1996р.

Відповідачами заявлені клопотання про відмову у позові; припиненні провадження у справі, колегіальний розгляд справи, призначення судової будівельно-технічної експертизи, надання всіх без виключення оригіналів документів, на які посилаються прокурор і позивач в обґрунтування позовних вимог, які господарським судом відхилено, зважаючи на їх безпідставність.

Відповідачем - ПАТ "Херсонтурист" заявлено клопотання про зобов'язання прокурора та позивача надати відповіді на питання згідно переліку, зазначеному в клопотанні, в зв'язку з чим представнику ПАТ "Херсонтурист" роз'яснено його процесуальне право сторони згідно ст.22 ГПК України задавати ці питання в засіданні господарського суду в процесі з'ясування обставин справи.

Відповідачем - ПАТ "Херсонтурист" заявлялись відводи судді 07.09.2011р. та 12.09.2011р., які суддею вирішувалися в нарадчій кімнаті і які було відхилено як безпідставні.

Розгляд справи відбувся з перервами, які оголошувались до 07.09.2011 р., 12.09.2011р. та 21.09.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до статуту професійних спілок СРСР, затвердженого постановою ХVІІІ з'їзду профспілок СРСР від 01.01.1987р., професійні спілки являлись загальносоюзною громадською організацією, до складу якої входили республіканські ради, у тому числі й Українська республіканська рада профспілок.

Після розпаду Союзу РСР правонаступником республіканської ради професійних спілок стала Федерація незалежних профспілок України ( в подальшому Федерація професійних спілок України).

Після утворення Федерації незалежних профспілок України, Президією Ради Загальної конфедерації професійних союзів СРСР 18.11.1990р. була прийнята постанова за №2-1а "Про затвердження Договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном", якою був затверджений Договір про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р. між конфедерацією та Федерацією незалежних профспілок (далі - Федерація).

На підставі зазначеного договору у володіння, користування та розпорядження Федерації було передано також туристичний готель "Нова Каховка", в подальшому туристичний готель "Лілея", розташований у м.Херсоні, Придніпровській узвіз, 1.

Згідно постанови Президії Федерації №П-7-7 від 23.08.1991р. (зі змінами від 09.10.1991р.) було прийнято рішення про перетворення Української республіканської ради по туризму і екскурсіях в АТ "Укрпрофтур".

04.10.1991р. між Радою Федерації та Фондом соціального страхування України був укладений установчий договір про створення на базі туристично-екскурсійних підприємств і організацій Української республіканської ради по туризму та екскурсіях - АТ "Укрпрофтур", затверджено його статут, що був зареєстрований Київським міськвиконкомом 28.10.1991р.

До статутного фонду створеного АТ був переданий, у числі іншого, також і спірний об'єкт, з огляду на що, та з врахуванням приписів ст.12 Закону України "Про господарські товариства", АТ "Укрпрофтур" стало власником цього майна.

На підставі рішення правління АТ "Укрпрофтур" від 03.12.1991р. було створене Херсонське обласне відділення АТ "Укрпрофтур", яке реорганізовувалось в подальшому у Херсонське обласне дочірнє підприємство "Херсонтурист" АТ "Укрпрофтур", Херсонське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", якому в якості статутного внеску передано до статутного фонду майно загальною балансовою вартістю 5545 тис.грн., у тому числі й туристичний готель "Нова Каховка", розташований у м.Херсоні, Придніпровській узвіз, 1.

На зазначений об'єкт на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 09.03.1993р. №12/84 ЗАТ "Херсонтурист" видано свідоцтво про право власності. В подальшому зазначений об'єкт неодноразово перепродувався, у тому числі й з прилюдних торгів по реалізації арештованого майна, з огляду на що його титульними власниками на дату розгляду справи є відповідачі 2, 3, 4.

Питання законності зміни правового статусу спірного майна та його подальших відчужень є предметом вирішення даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Статтею 10 Конституції УРСР 1978р. встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Статтею 89 ЦК УРСР було передбачено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29.11.1990р. №506 було введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна (втратила чинність з дня затвердження ВРУ Державної програми приватизації).

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10.09.1991р. №1540-ХІІ встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю України.

Згідно постанови ВР України від 10.04.1992р. №2268-ІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, що перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР вирішено тимчасово передати ФДМУ, який згідно з п.1 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою ВРУ від 07.07.1992р. №2558, здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна і виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю, тому розпорядження цим майном можливе за згодою Фонду.

Окрім того, постановою ВРУ від 04.02.1994р. №3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" встановлено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Як було зазначено вище, відповідно до статуту профспілок СРСР, до 1990р. профспілки були загальносоюзною громадською організацією в єдиній системі профспілок колишнього СРСР. Українська республіканська профрада представляла республіканську організацію із статусом юридичної особи.

Особливості правового регулювання діяльності профспілок визначаються Законом України про профспілки.

Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" №1045-ХІV був прийнятий 15.09.1999р., тобто значно пізніше від дати укладення договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном (18.11.1991р.)

Отже, до набуття чинності цим Законом діяльність професійних спілок України була врегульована положеннями Закону України "Про об'єднання громадян".

Чинне на момент передачі майна законодавство УРСР та України не передбачало та не врегульовувало такої підстави виникнення права власності майна громадського об'єднання як передача майна загальносоюзною громадською організацією створеній громадській організації держави України.

Окрім того, спірне майно не було об'єктом права власності профспілок України, оскільки вони відповідно до положень Закону України "Про профспілки" не є правонаступниками професійних спілок СРСР.

Відтак, з врахуванням наведених правових норм, спірний об'єкт мав статус державної (загальнодержавної) власності, в зв'язку з чим здійснення будь-яких дій щодо зміни власника цього майна є неправомірним.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. №1452 "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України від 10.09.1991р. №1540 "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування, розташовані на території України, є державною власністю України, в зв'язку з чим рішення державних органів, органів громадських, політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форми власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови ВРУ від 24.08.1991р. "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними органами, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Статтею 41 Конституції України та ст.231 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. (ст.392 ЦК України).

Статтею 658 ЦК України (ст.225 ЦК УРСР) встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо покупець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

За правилами п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати ( добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірний об'єкт з володіння держави вибув не з її волі, іншим шляхом.

Відтак, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Не беруться до уваги також і доводи відповідачів щодо пропуску загального строку позовної давності, встановленого для захисту порушеного права, оскільки позов заявлений прокурором в інтересах ФДМУ за наслідками проведеної за завданням Генеральної прокуратури України перевірки законності відчуження Федерацією профспілок України нерухомого майна та ліквідації профспілкових підприємств (лист Генеральної прокуратури України від 03.06.2011р. №07/1/1-311вих-11).

Завдання про проведення перевірок додержання вимог законодавства під час відчуження майна профспілок прокурора Херсонської області прокурорами Цюрупинського, Чаплинського, Скадовського, Голопристанського районів та міста Херсона одержане згідно листа від 09.06.2011р. №07/1-974вих-11.

Порушення, що були підставою для звернення з позовом, були встановлені і стали відомі прокурору під час здійснення перевірки. За правилами, встановленими ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого право або про особу, яка його порушила.

Відтак, позов заявлений в межах встановленого законом строку позовної давності, який для даної категорії спору становить 3 роки, тому порушене право підлягає захисту.

Суд також не приймає доводи відповідачів щодо преюдиції фактів, встановлених рішенням Вищого арбітражного суду України у справі №138/7, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2009р. по справі №48/202-20/191 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах ФДМУ та Міністерства охорони здоров'я України до ЗАТ ЛОЗ ПУ "Укрпрофоздоровниця", третіх осіб - ПФУ та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсними установчих документів в мотивувальній частині встановлено, що передане до статутного фонду ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майно є державною власністю.

При цьому предметом дослідження було встановлення статусу майна переданого Федерації Незалежних профспілок України на підставі затвердженого Президією Ради Загальної конфедерації професійних спілок договору про закріплення прав по володінню, користуванню та розпорядженню профспілковим майном від 18.11.1991р., до переліку якого увійшов також і спірний об'єкт.

Не беруться також до уваги доводи відповідачів щодо придбання спірного об'єкта у порядку, встановленому для виконання судових рішень, в зв'язку з чим він не підлягає вилученню, оскільки його реалізація відбувалась не в зв'язку з примусовим виконанням судового рішення, а по виконавчому напису нотаріуса.

Визначаючи мито по майновій вимозі, суд виходить з балансової вартості обєкту, зазначеній у витязі з Переліку об'єктів профмайна, закріпленого за ФНПУ згідно договору від 18.11.1990р., яка становить 4024 тис.руб., в зв'язку з відсутністю інших відомостей щодо вартості майна.

Таким чином, з відповідача - ПАТ "Херсонтурист" в доход державного бюджету стягується 25500 грн. державного мита по вимозі про визнання права власності і 85 грн. мита по вимозі про вилучення майна, 236 грн. вартості ІТЗ.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за державою в особі Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 20055032, право власності на турготель "Лілея" за адресою: м.Херсон, Придніпровський спуск, 1, загальною площею 4517,19 кв.м. з будівлями та спорудами згідно генерального плану бюро технічної інвентаризації.

Вилучити з володіння приватного підприємства "Лілея-Херсон", м.Херсон, вул.Гагаріна, 121, код ЄДРПОУ 37049130, на користь держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Кутузова, 18/9, об'єкт нерухомості - турготель "Лілея" за адресою: м.Херсон, Придніпровський спуск, 1, загальною площею 4517,19 кв.м., що складається з туристичного готелю літ.А, А1, А2, А3, а, а1, а2, складів літ.Ю, Ю1, Ю2, Ю3, трансформаторної будки літ.К, воріт №6.

Вилучити з володіння приватної комерційної фірми "Юг-Атлант", м.Херсон, Придніпровський узвіз, 1, код ЄДРПОУ 24756719, на користь держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Кутузова, 18/9, будівлі та споруди турготелю "Лілея" за адресою: м.Херсон, Придніпровський спуск, 1, що складаються з будівлі адміністративно-побутового корпусу літ.І, приміщення механічних майстерень літ.Ж, гаражу літ.З, будівлі матеріально-технічного складу літ.П, приміщення матеріально-технічного складу літ.Р, воріт металевих №5.

Вилучити з володіння Компанії MELTRICOL HOLDINGS CORPORATION LTD, м.Херсон, Придніпровський узвіз, 1, на користь держави в особі Фонду державного майна України, м.Київ, вул.Кутузова, 18/9, будівлі турготелю "Лілея" за адресою: м.Херсон, Придніпровський спуск, 1, що складаються з літ.М загальною площею 263,2 кв.м.; Х загальною площею 168 кв.м.; Ф загальною площею 44,7 кв.м.; С загальною площею 44,7 кв.м.; Ч загальною площею 13 кв.м.; Ш загальною площею 22,5 кв.м.; Т загальною площею 75,9 кв.м; У загальною площею 24,5 кв.м.

2. Стягнути з приватного Херсонського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Херсонтурист", м.Херсон, пл. 50-річчя СРСР, код ЄДРПОУ 02660924, р.рахунок 260074102 "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805:

- в доход держбюджету 25500грн. держмита, отримувач УДК у м.Херсоні, код ЄДРПОУ 24104230, р/р 31119095700002, Банк ГУДКУ по Херсонській області, МФО 852010, КБК 22090200, символ звітності банку 095; стягувач ДПІ у м.Херсоні;

- 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, отримувач платежу УДК м. Херсона, р/р 31218264700002, Банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО 852010, ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: ККД 22050003, символ звітності банку 264; стягувач ДПІ у м.Херсоні.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Задорожна

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

26.09.2011 р.